Постанова

від 08.07.2013 по справі 18/2186/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 18/2186/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача - Біназон-Дзіарра І.О.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс", м. Київ (вх. 532П/2-5) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2013 р. по справі № 18/2186/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", в особі Відділення "Київської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ БАНК", м. Київ,

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект", м. Кременчук, Полтавська область;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс", м. Київ,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "РС-Центр", м. Кременчук

про звернення стягнення на заставлене майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК", в особі Відділення "Київської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ БАНК", м. Київ звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект", м. Кременчук, Полтавська область та 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс", м. Київ про звернення стягнення на нерухомість - будівлі та споруди, котельня, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, ул. Республіканська, 64А (що складається з: - адміністративно-інженерний корпус; корпус №2; південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот; південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, літ. А, а, аг; - корпус №3 (цех ТМП), літ. Б.; - гараж цегляний, літ. 3; - склад комплектуючих одноповерховий, літ. Г, г; - корпус №1 (матеріальний склад), літ. Д; - корпус №5 (склад готової продукції), літ. Ж, ж; - блок-кімнати - стоянка для автомобілів, літ. Л, л, ля; - склад-ангар, літ. М; - склад цементу, літ. В; - огорожа №1; - естакада, літ. І; - будівля котельні, літ. Н) - шляхом набуття у власність Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» зазначеної нерухомості.

В процесі розгляду справи, судом до її участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено Приватне підприємство "РС-Центр", м. Кременчук.

Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Киричук О.А.) від 23.01.2013 р. по справі № 18/2186/12 позов задоволено повністю; звернуто стягнення на нерухомість - будівлі та споруди, котельня, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64 А (що складається з: - адміністративно-інженерний корпус; корпус № 2; південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот; південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, літ А, а, аг; - корпус № 3 (цех ТМП), літ Б.; - гараж цегляний, літ З; - склад комплектуючих одноповерховий, літ. Г,г; - корпус № 1 (матеріальний склад), літ. Д; - корпус № 5 (склад готової продукції), літ. Ж,ж; - блок-кімнати - стоянка для автомобілів, літ. Л, л, ля; - склад-ангар, літ. М; - склад цементу, літ. В; - огорожа № 1; - естакада, літ. І; - будівля котельні, літ. Н), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (код ЄДРПОУ 37411167, 39600 Полтавська обл., м. Кременчук, просп. 50 років Жовтня, 1-А) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс" (код ЄДРПОУ 35436420, 04073 м. Київ, пров. Балтійський, 20), шляхом набуття у власність Публічним товариством "ВТБ БАНК" (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд 8/26, код 1459319) зазначеної нерухомості (заставна вартість предмету іпотеки - 17 951 779 грн.). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" на користь Публічного товариства "ВТБ БАНК" 32190,00 грн. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс" на користь Публічного товариства "ВТБ БАНК" 32190,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

2-й відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2013 року скасувати, та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог 2-й позивач, зокрема вказує на неповне з'ясування судом обставин, які мають істотне значення для справи, та порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на відповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи та вимогам чинного законодавства України..

В процесі розгляду апеляційної скарги позивачем суду було надано Звіт про оцінку комплексу, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64А, та інформацію з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Позивач надав суду додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в якій просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити; залишити в силі рішення господарського суду від 23.01.2013 р. по справі № 18/2186/12, яким було задоволено позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судове засідання 03.07.2013 р. з'явився уповноважений представник позивача, який підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, та просить суд оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття представників не повідомили.

Враховуючи те, що неприбуття представників відповідачів та третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 26.05.2008 р. між позивачем - ПАТ "ВТБ Банк" (далі - Банк) та Приватним підприємством «РС-ЦЕНТР», правонаступником якого є Корпорація «Співдружність КОМП» (далі - Позичальник) було укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/137к-08, з додатковими угодами до нього (далі - Кредитний договір) про надання кредиту в межах максимального ліміту заборгованості 30 000 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення до 25.05.2009 р. та зі сплатою 14% річних; у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, визначених п.3.3.5 цього договору, починаючи з 07 числа місяця, наступного за місяцем невиконання або неналежного виконання Позичальником зазначеного зобов'язання до дати належного виконання Позичальником зазначеного зобов'язання, процентна ставка за користування кредитом збільшується на 2% і зменшується до встановленого рівня з 07 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбувається виконання зобов'язання, визначеного п. 3.3.5. цього договору (т.1, а.с. 29-41).

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1.1., 2.5., З.2.7., 4.4., 5.4. цього договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,05% в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.2., 3.3.3., 3.3.10., 3.3.18 цього договору, Позичальник зобов'язався сплатити Банку штраф у розмірі 10000 гривень за кожний випадок; у разі порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.11 - 3.3.16, 3.3.19, 3.3.20 цього договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500,00 гривень за кожний випадок.

Згідно з п. 7.3. Кредитного договору, цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 26.05.2008 р. між Банком (Іпотекодержатель за договором) та Корпораціїєю «АИС» (Іптекодавець за договором) було укладено Іпотечний договір, посвідченні приватним нотаріусом Латанюк І.А., реєстр. № 3104 (далі - Іпотечний договір) (т. 1, а.с. 42-46).

Іпотекою за цим договором забезпечується повне виконання Позичальником зобов'язань перед банком, що виникають з Кредитного договору, додаткові та змін до нього, укладених протягом строку його дії щодо: вчасного та у повному обсязі повернення кредиту, наданого на умовах відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості 30 000 000, 00 доларів США, кінцевим терміном повернення 25.05.2009 р.; сплати процентів за користування кредитом у розмірі визначеним Кредитним договором; сплати пені та штрафу в порядку та розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору; відшкодування збитків, іншої заборгованості за Кредитним договором; витрат пов'язаних з пред'явленням вимоги за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до пункту 2.1. Іпотечного договору, Корпорація «АИС» передала Банку в іпотеку нерухомість - будівлі та споруди, котельня, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64А, що складається з:

- адміністративно-інженерний корпус; корпус №2; південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот; південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, загальною площею 9553,9 кв.м., літ. А, а, аг;

- корпус №3 (цех ТМП) площею 989,3 кв.м., літ. Б.;

- гараж цегляний, площею 353,0 к.в.м, літ. 3;

- склад комплектуючих одноповерховий, площею 231,8 кв.м., літ. Г, г;

- корпус №1 (матеріальний склад), площею 2387,0 кв.м., літ. Д;

- корпус №5 (склад готової продукції), площею 244,1 кв.м., літ. Ж, ж;

- блок-кімнати - стоянка для автомобілів, площею 198,8 кв.м., літ. Л, л, ля;

- склад-ангар, площею 480,1 кв. м, літ. М;

- склад цементу, площею 500,2 кв.м., літ. В;

- огорожа №1;

- естакада, літ. І;

- будівля котельні, площею 66,3 кв.м., літ. Н.

У вказаному пункті Іпотечного договору зазначено, що предмет іпотеки належить Корпорації «АИС» на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. 26.12.2006 р. за реєстровим номером 12221, зареєстрованого КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 06.02.2007р., реєстраційний номер 644879, номер запису 471 в книзі Н-2.

Відповідно до п. 2.2. Іпотечного договору, заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами і ставить 17 951 779,00 грн., що по курсу НБУ (4,85) станом на 26.05.2008р. становить 3 701 398,00 доларів США.

Згідно з пунктом 4.1. Іпотечного договору Корпорація «АИС» має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його призначення; розпоряджатись (в т.ч. відчужувати), передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду тощо, замінювати на аналогічне за ліквідністю майно, змінювати правовий статут предмета іпотеки виключно за письмовою згодою Банку.

Пунктом 4.2. Іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та іпотекодавцем за іпотечним договором, Банк має право достроково стягнути наданий кредит та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У пункті 6.2. Іпотечного договору зазначено, що ціна продажу предмету іпотеки встановлюється у розмірі, встановленому в пункті 1.4 цього договору або за рішенням іпотекодержателя на підставі оцінки майна.

На виконання умов Кредитного договору, Банк перерахував Позичальнику грошові кошти у розмірі 182 976 000, 00 дол.США.

У зв'язку з неналежним виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, Банк звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «РС-ЦЕНТР», Приватного підприємства «Авто-Альянс» та Корпорації «Співдружність КОМП» 182 357 061,08 грн. заборгованості за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3.-01/137к-08 від 26.05.2008р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.07.2010р. у справі № 13/30 задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто солідарно з приватного підприємства "РС-Центр", приватного підприємства "Авто-Альянс", корпорації Співдружність-Комп" заборгованість за кредитним договором №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008р. в розмірі 30 503 334,99 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 27.04.2010р. (7,9261), становить 241 772 483,46 грн. та 2500,00 грн. штрафу, що разом складає 241 774 983,46 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. рішення господарського суду Полтавської області від 22.07.2010р. у справі № 13/30 залишено без змін.

04.11.2010 р. на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 22.07.2010 р. було видано відповідний наказ.

Крім того, 13.12.2012 р. господарським судом Полтавської області по справі № 18/1139/11 визнано юридичну особу Приватне підприємство «РС-ЦЕНТР» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Також у вказаній справі було визнані грошові вимоги в тому числі ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк».

Наявні матеріали справи підтверджують відсутність погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором на даний час.

Зважаючи на те, що рішення господарського суду Полтавської області від 22.07.2010р. у справі № 13/30 залишилось невиконаним, а відповідач, як майновий поручитель, заборгованість не сплатив, у позивача виникла підстава для звернення до господарського суду Харківської області з відповідним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - будівлі та споруди, котельня, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, ул. Республіканська, 64А (що складається з: - адміністративно-інженерний корпус; корпус »Ь2; південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот; південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, літ. А, а, аг; - корпус №3 (цех ТМП), літ. Б.; - гараж цегляний, літ. 3; - склад комплектуючих одноповерховий, літ. Г, г; - корпус №1 (матеріальний склад), літ. Д; - корпус №5 (склад готової продукції), літ. Ж, ж; - блок-кімнати - стоянка для автомобілів, літ. Л, л, ля; - склад-ангар, літ. М; - склад цементу, літ. В; - огорожа №1; - естакада, літ. І; - будівля котельні, літ. Н).

Матеріали справи також свідчать про те, що 17.07.2010 року вказану нерухомість, що є предметом іпотеки за вищевказаним договором іпотеки, було відчужено її власником Корпорацією "АИС" на користь ТОВ «ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС» на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., реєстровий №1574.

Згодом, набувач нерухомості - ТОВ «ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС» - також здійснив відчуження цієї нерухомості. Так, між ТОВ «ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС» та Іноземним підприємством «ДЕЛЕКСПО-ГРУПП» було укладено договір купівлі-продажу, внаслідок якого нерухомість, що є предметом іпотеки, була відчужена Іноземному підприємству «ДЕЛЕКСПО-ГРУП». Договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О.С., реєстровий №2247.

Як зазначає позивач, та встановлено судом першої інстанції, вказані правочини щодо відчуження іпотечного майна відбулись без відома та згоди Іпотекодержателя - Позивача по даній справі.

Після того як позивачем було з'ясовано, що предмет іпотеки без його згоди був відчужений, та власником нерухомого майна стало Іноземне підприємство «Делекспо-груп», 31 липня 2012 р. позивачем даній особі та боржнику було направлено вимогу про усунення порушень за Кредитним договором із попередженням про звернення стягнення на заставлене майно у випадку відсутності добровільного виконання.

07.08.2012 року спірна нерухомість була відчужена ІП «ДЕЛЕКСПО-ГРУП» 1-му відповідачу та 2-му відповідачу за Договором купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - предмету іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Марченко Н.А., реєстровий № 4919.

15 серпня 2012 р. право власності відповідачів на нерухоме майно було зареєстровано Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради», про що свідчить відповідний Витяг про державну реєстрацію прав від 15.08.2012 р.

Судом також з'ясовано, що Постановою господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року Корпорацію «АИС» (назва була змінена на Корпорація «Співдружність КОМП») було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач вказує, що внаслідок укладання низки договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом цього спору, були порушені права Позивача як кредитора та іпотекодержателя, оскільки укладення даних договорів відбулось без отримання попередньої згоди Іпотекодержателя, внаслідок чого для поновлення вказаного права Позивача виникла необхідність звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотечного майна у власність.

Таким чином, предметом спору у справі №18/2186/12 є вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотечного майна у власність на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з наданим позивачем на виконання вимог суду звітом про оцінку комплексу розташованого за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64а, станом на 23.05.2013 р. ринкова вартість даного комплексу становить 11576101 грн. (з урахуванням ПДВ).

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення, крім іншого, виходив з того, що ПП «РС-ЦЕНТР» порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати на користь позивача кредитних коштів за договором № 100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 р., що надає право позивачу звернути стягнення на предмет іпотеки, право власності на який на момент винесення рішення належало відповідачам у даній справі. Крім того, суд зазначаючи про ціну предмету іпотеки посилався на умови іпотечного договору, укладеного 26.05.2008 р. між Банком (Іпотекодержатель за договором) та Корпораціїєю «АИС» (Іптекодавець за договором), посвідченого приватним нотаріусом Латанюк І.А., реєстр. № 3104, яким визначено, що заставна вартість предмету іпотеки становить 17951779 грн.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, частково відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм в цілому надана правильна та належна правова оцінка, однак при цьому суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи оцінки предмету іпотеки станом на час вирішення даного спору, в зв'язку з чим, прийняте по даній справі рішення підлягає зміні.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі статтею 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами частини 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини 1 вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч.2 ст. 35 Закону).

Статтями 38, 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, зокрема, за рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином вищезазначені положення Закону а також умови Кредитного та Іпотечного договорів не передбачають обов'язок позивача спочатку звернутись за погашенням існуючої заборгованості безпосередньо до позичальника, а після цього - до іпотекодержателя.

Як вже було зазначено вище, факт наявності у ПП «РС-ЦЕНТР» заборгованості за договором відкличної кредитної лінії № 100.2.3.-01/137к-08 від 26.05.2008 р. в сумі 241774983,46 грн. підтверджується рішенням господарського суду Полтавської області від 22.07.2010р. у справі № 13/30, та ні відповідачами ні третьою особою в межах даної справи не спростований

Таким чином, оскільки позичальник прострочив виконання своїх зобов'язань у позивача виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

На момент укладення договору купівлі-продажу з Відповідачами Договір Іпотеки продовжував свою дію, а отже, є обов'язковим для нових власників нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Позивач свого дозволу на відчуження предмету іпотеки не надавав, доказів протилежного сторонами у даній справі суду не надано.

Таким чином, приймаючи до уваги факт не виконання Позичальником умов Кредитного договору, враховуючи положення Іпотечного договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідачів проти вимог позивача із посиланням на відсутність підстав вважати даний договір укладеним з порушенням норм діючого законодавства України, а також на той факт, що зазначений договір не визнаний судом недійсним, а тому є правомірним, є безпідставними, так як позивач не оспорює дійсність зазначеного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, та не спростовує будь-яким чином прав відповідачів на спірне нерухоме майно. Навпаки, заявляючи свій позов, позивач наполягає на тому, що відповідачі є власниками спірного нерухомого майна.

До того ж, відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Колегія суддів також критично ставиться до посилань заявника апеляційної скарги на порушення порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, в частині направлення повідомлення іпотекодавцю та боржнику.

Аналіз ст. 35 Закону України «Пр іпотеку» свідчить, що невиконання вимог закону про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець або власник майна у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Вказана правова позиція, також викладена у пункту 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин.

Крім того вказана правова норма направлена на надання іпотекодавцю та боржнику строку на добровільне усунення порушень зобов'язань забезпечених іпотекою або договору іпотеки, але доказів усунення порушення зобов'язань суду не надано.

Безпідставним є і посилання заявника апеляційної скарги на статтю 530 ЦК України, в частині строку (терміну) виконання зобов'язань. Статтею 530 Цивільного кодексу України, встановлено правила визнання строку виконання зобов'язань, у випадку якщо такий строк не встановлено договором або законом. В той же час строки виконання зобов'язань визначені Договором кредиту та Договором іпотеки. Крім того, встановлений частиною першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» строк стосується усунення порушень забезпеченого іпотекою зобов'язання або договору іпотеки, а не виконання зобов'язання яке порушено.

Колегія, також критично ставиться до посилань заявника апеляційної скарги на необхідність укладення договорів майнової поруки з відповідачами. В силу приписів частини 1 та 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Закон не пов'язує набуття статусу іпотекодався з укладенням договору майнової поруки з іпотекодержателем.

Безпідставним є і посилання заявника апеляційної скарги на припинення договору поруки в силу статті 559 Цивільного кодексу України, як на підставу припинення договору іпотеки, оскільки матеріли справи не містять доказів укладення договору поруки.

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається такий вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні заставодавця або третьої особи.

Отже, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

В той же час, відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі; поручителем може бути одна особа або декілька осіб.

З огляду на приписи вищезазначених норм та відповідно до положень ст. 546 ЦК України порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов'язання, а відтак обґрунтування

Посилання 2-го відповідача на припинення договору іпотеки з посиланням на ст. 559 ЦК України, якою визначені підстави припинення саме договору поруки, є безпідставним, оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим засобом забезпечення зобов'язання. Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного суду України по справі №3-44гс12 від 16.10.2012 року.

Як передбачено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Окрім того, частиною 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосовувати інші встановлені Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

В п. 6.2.1. Іпотечного договору передбачена можливість задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Передбачене іпотечним договором застереження відповідає загальним положенням про договір, установленим розділом Цивільним кодексом України.

Як наголошує Верховний Суд України в Постанові від 26.12.2011 у справі № 4/1, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «ВТБ Банк» на момент винесення оскаржуваного рішення не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже, мав право звернутись до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 14.11.2011 у справі № 34/148.

Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з статтею 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В той же час, звернення Іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки неможливо розглядати як протиправне позбавлення права власності, оскільки воно відбувається у межах та у спосіб передбачений законодавством України, а саме Законом України «Про іпотеку».

Викладені фактичні обставини та матеріали справи свідчать про обґрунтованість вимог позивача про звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання за ним права власності на таке майно.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Господарським судом встановлено загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а саме: вимоги ПАТ «ВТБ Банк» до ПП «РС ЦЕНТР» за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008р., загальний розмір яких становить 241 774 983,46 грн. (прострочена заборгованість за вказаним договором в сумі 23 100 000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.04.2010р. становить 183092910,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 4 105 383,34 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.04.2010р. становить 32539678,89 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 2 136 750,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.04.2010р. становить 16936094,18 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів - 284906,42 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.04.2010 р. становить 2258196,78 грн., розмір відповідальності за прострочення строків сплати кредиту (3% річних) - 805857,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.04.2010 р. становить 6 387307,37 грн., розмір відповідальності за прострочення строків сплати процентів (3% річних) - 70437,70 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.04.2010р. становить 558296,25 грн., та штраф 2500грн.

Нерухоме майно, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя розташовано за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64 А, та складається з:

- будівель та споруд, котельні, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64 А (що складається з: - адміністративно-інженерний корпус; корпус № 2;

- південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот, південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, літ А, а, аг, загальною площею 9553,9 кв.м;

- корпусу № 3 (цех ТМП), літ Б., загальною площею 989,3 кв. м; - гараж цегляний, літ З, загальною площею 353,0 кв.м;

- складу комплектуючих одноповерховий, літ. Г,г, загальною площею 231,8 кв.м;

- корпусу № 1 (матеріальний склад), літ. Д, загальною площею 2387,0 кв.м;

- корпусу № 5 (склад готової продукції), літ. Ж,ж, загальною площею 244,1 кв.м;

- блок-кімнати - стоянки для автомобілів, літ. Л, л, ля, загальною площею 198,8 кв.м;

- складу-ангару, літ. М, загальною площею 480,1 кв.м;

- складу цементу, літ. В, загальною площею 588,2 кв.м;

- огорожі № 1;

- естакади, літ. І;

- будівлі котельні, літ. Н, загальною площею 66,3 кв. м.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно було звернуто стягнення на зазначене майно в рахунок погашення існуючої заборгованості за кредитним договором.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги 2-го відповідача, викладені в п. 2, 3 прохальної частини апеляційної скарги, позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі, та в зв'язку з невірним тлумаченням останнім певних положень законодавства.

Разом з тим, апеляційна скарга 2-го відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягає зміні, виходячи з наступного:

В ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» вказано, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За змістом частини 2 статті 591 ЦК України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом і якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 р. «Про затвердження Національного стандарту №1» «загальні засади оцінки майна і майнових прав», ліквідаційна вартість майна - це вартість, яка може бути отримана за умови продажу об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бити продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не звернув уваги на те, що згідно з п. 6.2.1 іпотечного договору, задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання у порядку встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку". При цьому, вважається, що Предмет іпотеки набувається у власність Іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності.

Господарський суд в процесі розгляду даної справи не з'ясовував питання про наявність у сторін оцінки вартості іпотечного майна, визначеної на підставі п. 6.2.1 договору на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності.

Позивачем на виконання вимог суду надано Звіт про оцінку нерухомого майна, відповідно до якого ринкова вартість предмету іпотеки становить 11 576 101 грн. з ПДВ та 9 646 751 грн. без ПДВ. При цьому, як зазначалось вище, загальна сума вимог іпотекодержателя становить 241 774 983,46 грн. Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки забезпечує часткове задоволення вимог кредитора - ПАТ «ВТБ Банк» у сумі 11 576 101 грн. з ПДВ.

За таких обставин, прийняте по даній справі рішення підлягає зміні в частині зазначення вартості спірного іпотечного майна, на яке звертається стягнення та в якій частині сплачується існуючий за кредитним договором борг за рахунок предмета іпотеки.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на 2-го відповідача.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду в цілому відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, і воно

підлягає зміні з інших підстав та мотивів, ніж ті що означені заявником в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 4, ст. 103, п. 1, п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2013 р. по справі № 18/2186/12 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

" 1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.05.2008 року, реєстраційний номер 3104, укладеному між ВАТ "ВТБ Банк" та Корпорацією "АИС" а саме: - будівлі та споруди, котельня, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64 А (що складається з: - адміністративно-інженерний корпус; корпус № 2; південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот, південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, літ А, а, аг, загальною площею 9553,9 кв.м; - корпус № 3 (цех ТМП), літ Б., загальною площею 989,3 кв. м; - гараж цегляний, літ З, загальною площею 353,0 кв.м; - склад комплектуючих одноповерховий, літ. Г,г, загальною площею 231,8 кв.м; - корпус № 1 (матеріальний склад), літ. Д, загальною площею 2387,0 кв.м; - корпус № 5 (склад готової продукції), літ. Ж,ж, загальною площею 244,1 кв.м; - блок-кімнати - стоянка для автомобілів, літ. Л, л, ля, загальною площею 198,8 кв.м; - склад-ангар, літ. М, загальною площею 480,1 кв.м; - склад цементу, літ. В, загальною площею 588,2 кв.м; - огорожа № 1; - естакада, літ. І; - будівля котельні, літ. Н, загальною площею 66,3 кв. м), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (код ЄДРПОУ 37411167, 39600 Полтавська обл., м. Кременчук, просп. 50 років Жовтня, 1-А) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс" (код ЄДРПОУ 35436420, 04073 м. Київ, пров. Балтійський, 20) - шляхом набуття у власність Публічним товариством "ВТБ БАНК" (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд 8/26, код 1459319) зазначеної нерухомості (оціночна вартість предмету іпотеки - 11 576 101 грн. з ПДВ та 9 646 751 грн. без ПДВ).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (код ЄДРПОУ 37411167, 39600 Полтавська обл., м. Кременчук, просп. 50 років Жовтня, 1-А) на користь Публічного товариства "ВТБ БАНК" (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд 8/26, код 1459319) 32190 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс" (код ЄДРПОУ 35436420, 04073 м. Київ, пров. Балтійський, 20) на користь Публічного товариства "ВТБ БАНК" (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд 8/26, код 1459319) 32190 грн. витрат по сплаті судового збору."

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 08.07.2013 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.