Рішення

від 04.07.2013 по справі 596/297/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/297/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/789/778/13 Доповідач - Жолудько Л.Д. Категорія - 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Жолудько Л.Д.

суддів - Костіва О. З., Кузьми Р. М.,

при секретарі - Ханенко Т.І.

з участю представника ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" Литвин Ж.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" на рішення Гусятинського районного суду від 30 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ліквідаційної комісії державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" про зобов'язання працевлаштувати позивача, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ліквідаційної комісії ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України, ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" про зобов'язання її пацевлаштування, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Гусятинського районного суду від 30 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду за захистом порушеного права.

Зобов'язано ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" прийняти ОСОБА_2 на рівнозначну посаду в ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" відповідно до її кваліфікації та спеціальності.

Стягнено з ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" просить рішення Гусятинського районного суду від 30 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України"є правонаступником ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція". Як видно з наказу від 21.09.2012 року № 176-0 Міністерством охорони здоров'я України ліквідована вся система органів санітарно-епідеміологічної служби, яка була в підпорядкуванні МОЗ України. Держсанепідслужбою України утворено нові територіальні органи влади та визначено їхні повноваження згідно з поставленими цілями та завданнями. ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" не може нести відповідальність за бездіяльність ліквідаційної комісії ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" по працевлаштуванню ОСОБА_2, оскільки не є правонаступником та власником майна ліквідованого закладу. Державна установа не була повідомлена про вивільнюваних працівників, яким потрібне першочергове працевлаштування. Позивач не зверталася із заявою про прийняття на роботу в загальному порядку, установленому трудовим законодавством для укладення трудового договору. Крім того, судом поновлено ОСОБА_2 строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права без з'ясування поважності причин його пропуску.

У судовому засіданні представник ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр" підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи в ній, просить її задовольнити.

ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилась. Про час і місце його повідомлена належним чином. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник ліквідаційної комісії державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" повторно не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності з повідомленням про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу ДУ"Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" слід задовольнити.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що мала місце реорганізація ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" та скорочення чисельності працівників, а тому звільненням позивачки ОСОБА_2 із займаної посади були порушені передбачені ст. 184,ч.3 КЗпП України гарантії для жінок, які мають дітей віком до трьох років, і не працевлаштовано її на вільну вакантну посаду наявну в одному із відділень новоствореної установи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що в силу ст. 309, ч.1, п.3, 4 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Судом установлено, що з 06.04.2006 року ОСОБА_2 працювала на посаді помічника лаборанта з паразитології ДЗ"Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України".

18 грудня 2012 року ОСОБА_2 звільнено із займаної посади у зв'язку із ліквідацією закладу на підставі ст. 40, ч.1, КзпП України згідно з наказом головного лікаря ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Кулікова О.О. від 18.12.2012 року № 35-к.

На момент звільнення позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. ОСОБА_2 має статус одинокої матері.

Указом Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Держсанепідемслужбу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Наказом Держсанепідемслужби України від 12.06.2012 року № 64 затверджено положення "Про головне управління Держсанепідемслужби у Тернопільській області".

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2011 року № 1184 "Про затвердження граничної чисельності працівників Територіальних органів центральних органів виконавчої служби" зобов'язано Міністерство охорони здоров'я слід здійснити заходи щодо ліквідації бюджетних установ, працівники яких здійснюють функції, передбачені положенням про центральні органи виконавчої влади.

МОЗ разом з Держсанепідемслужбою слід забезпечити скорочення у 2012 році щокварталу не менше ніж 6 тисяч працівників установ і закладів Держсанепідемслужби, які функціонують у системі МОЗ, до досягнення затвердженої цією постановою граничної чисельності працівників територіальних органів Державної санітарно - епідеміологічної служби.

Наказом МОЗ України від 21.09.2012 року №176-0 "Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України" прийнято рішення про ліквідацію закладів та установ, зокрема, ДУ"Тернопільська обласна санітарно-епідеміологічна станція", ДЗ"Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція".

Постановою КМУ "Про деякі питання Держсанепідемслужби" № 1050 від 14.11.2012 року зобов'язано МОЗ України разом з Держсанепідемслужбою України з метою забезпечення проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення вирішити питання щодо утворення у встановленому порядку відповідних державних установ служби із загальною чисельністю працівників не більше як 22 461 особа.

На виконання постанови КМУ наказом Держсанепідемслужби України від 28.11.2012 року № 119 утворено державну установу Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" та покладено на зазначену установу виконання функцій з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Згідно з витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2012 року ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" є юридичною особою.

Наказом МОЗ України від 18.01.2013 року № 7-0 внесено зміни до наказу МОЗ України від 21.09.2012 року № 176-0 "Про ліквідацію бюджетних установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України".

На виконання розпорядження КМУ від 03.10.2013 року № 774 "Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та організацій до сфери управління Держсанепідемслужби" актом приймання-передачі від 08.02.2013 року передано Головному управлінню Держсанепідемслужби України в Тернопільській області приміщення ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України" та іншу матеріально-технічну базу.

15 жовтня 2012 року на адресу ОСОБА_2 надіслано рекомендованим листом № 6875 письмове повідомлення про попередження про можливе вивільнення працівників у зв'язку із ліквідацією Гусятинської райсанепідемстанції.

17 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернулась до головного лікаря Кулікова О.О. із заявою про працевлаштування у новоствореній організації в м. Гусятин Тернопільської області.

У той же день у відповідь на подану заяву головний лікар Куліков О.О. повідомив позивачку про наступне вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція". Зазначив, що ОСОБА_2 має право звернутись до Головного управління держсанепідемслужби в Тернопільській області щодо питання подальшого працевлаштування у новоствореній структурі.

18 січня 2013 року у відповідь на звернення позивача голова ліквідаційної комісії Дністрян С.С. повідомив, що в Чортківському міжрайонному відділі ДУ"Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" чи в Чортківському міжрайонному управлінні Головного управління Держсанепідемслужби у Тернопільській області на даний час відсутні вакантні посади, які б відповідали рівню її освіти.

Згідно з штатним розписом ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" на 2013 рік посади лаборанта з паразитології, яку займала ОСОБА_2, не передбачено.

Апеляційним судом установлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19 червня 2013 року внесено запис № 16481110007000447 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи-Державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, що стверджується повідомленням про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за № 156 від 20.06.2013 року.

В силу вимог ст. 11, 10, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 40, ч.1, п.1 КзпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, як-от: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Визначення юридичної особи, поняття ліквідації юридичної особи та порядок її ліквідації міститься в ст.ст.80, 104, 110, 111 ЦК України, ст.ст. 62-66, 79-92 ГК України, ст.ст. 1-22 Закону України "Про господарські товариства".

Виходячи з аналізу змісту ст.ст. 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Відповідно до ст. 104 ч. 2 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Наказом МОЗ України від 21.09.2012 року № 176-о ліквідовано юридичну особу - ДЗ"Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція". Зі змісту наказу вбачається, що здійснено повну ліквідацію юридичної особи з вчиненням належних дій за такої обставини. Правонаступника в даному наказі не визначено.

Відповідно до ст. 105 ч. 3 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

На час розгляду справи в суді першої інстанції процедура ліквідації ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" перебувала на стадії завершення.

Створена ліквідаційна комісія, відповідно до додатку до наказу МОЗ України від 21.09.2012 року № 176-о.

ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" є санітарно-профілактичним закладом охорони здоров'я згідно зі статутом, затвердженим наказом Держсанепідемслужби України 28.11.2012 року. У статуті не зазначено про правонаступництво.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.2012 року - ДУ"Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" є юридичною особою без взяття на себе прав і обов'язків іншої особи.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що мала місце реорганізація ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція".

У даному випадку відбулась ліквідація ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція", яка є такою формою припинення юридичної особи за рішенням органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами в передбачених ними випадках, у результаті якої вона припинила свою діяльність без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" є новоствореною юридичною особою, яка не є правонаступником прав та обов'язків іншої юридичної особи.

Як убачається зі змісту статутів ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" та ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр", мета і спрямування діяльності новоствореної установи є відмінною від тієї, яку здійснював ліквідований державний заклад, а саме:

- метою діяльності ліквідованого закладу був нагляд за забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя на підконтрольних об'єктах, нагляд за профілактикою інфекційних і професійних захворювань та отруєнь та ін.;

- метою діяльності новоствореної установи є забезпечення проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробовувань у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Колегія вважає, що в даному випадку судом першої інстанції неправильно застосовано норми права, зокрема, правову позицію, яку висловив Верховний Суд України в справі № 21-237а11 від 17.10.2011 року. Оскільки, повноваження новоствореної установи відрізняються від тих, які виконував ліквідований заклад, вона не може нести відповідальність по працевлаштуванню працівників ліквідованого закладу.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 19 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", розглядаючи трудовий спір, пов'язаний зі звільненням за ст. 40 п.1 КЗПП України, суд має з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно зі ст. 184, ч.3 КзпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч.6 ст.179) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Відповідно до п. 3 Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок, схваленої постановою Верховної Ради України від 05.03.1999 року №475 ХІV, держава захищає материнство та дитинство і визнає пріоритетність інтересів матері та дитини в суспільстві.

Згідно з роз'ясненнями п. 9 Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" не може бути визнано, що власником або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не було надано на тому самому або на іншому підприємстві іншої роботи, або запропоновано роботу від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" та ліквідаційна комісія не вжили заходів щодо працевлаштували ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 2401 КзпП України У разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за ст. 40 п.1 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені ст. 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Як слідує із змісту п.36 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ Розділ ХІV "Трудове право", Пленум Верховного Суду України зазначає, що при невиконанні ліквідованим підприємством, установою, організацією обов'язку по працевлаштуванню його може бути покладено на юридичну особу, яка є їх власником або якій передано їх майно.

Оскільки ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" не є правонаступником ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція", тому на нього не можна покладати обов'язок по працевлаштуванню позивачки.

Колегія суддів вважає, що трудові права ОСОБА_2 порушені та на час розгляду справи в суді першої інстанції підлягали захисту шляхом зобов'язання ліквідаційної комісії ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" працевлаштувати позивачку на роботі, яка б відповідала її кваліфікації та спеціальності.

Однак, з урахуванням того, що на час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що до 19 червня 2013 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи-Державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, колегія вважає, що обов'язок по працевлаштуванню ОСОБА_2 може бути покладено на юридичну особу, якій передано майно ліквідованого підприємства- Головне управління Держсанепідемслужби України в Тернопільській області. До цієї особи позов не пред'являвся, у зв'язку з чим у даному провадженні вона не може відповідати за позовом, у тому числі й у частині відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з того, що хоч позов був пред'явлений до тієї особи, яка мала відповідати за ним- ліквідаційної комісії державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, однак, на час розгляду справи в апеляційному суді відбулась ліквідація цієї особи, колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 до інших співвідповідачів.

Таким чином, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову позивачці в позові.

На підставі ст.ст. 80, 104,105,110,111 ЦК України, ст.ст. 62-66,79-92 ГК України, ст.ст. 40,ч.1,п.1; 184,ч.3,; 237-1; 240-1 КЗпП України та, керуючись ст.ст. 307, ч.1 п.2; 309, ч.1 п.п. 3,4; 313; 314; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" задовольнити.

Рішення Гусятинського районного суду від 30 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ліквідаційної комісії державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько