Постанова

від 02.07.2013 по справі 924/304/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" липня 2013 р. Справа № 924/304/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача - Богуцький В.С. (довіреність №38 від 03.06.2009р.);

від відповідача - Панчук Л.Ф. (довіреність №б/н від 17.10.2012р.);

від органу прокуратури - Панчелюга К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Фермерського господарства «Агроінвестпроект-2005» на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.05.2013 р. у справі № 924/304/13-г

за позовом Шепетівського районного прокурора в інтересах держави, в особі -

Аграрного фонду

до Фермерського господарства «Агроінвестпроект-2005»

про стягнення 149 694 грн. 53 коп. штрафів та пені,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Укра-їни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.05.2013р. у справі №924/304/ 13-г (суддя Заярнюк І.В.) задоволено позов Шепетівського районного прокурора області в інтере-сах держави, в особі Аграрного фонду (надалі в тексті - Фонд) до Фермерського господарства «Агроінвестпроект-2005» (надалі в тексті - Господарство) про стягнення 149 694 грн. 53 коп. штраф-них санкцій за невиконання зобов'язання.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач свої договірні зо-бов'язання щодо передачі товару у встановлений строк не виконав, товар повністю не передав, чим порушив умови договору, відповідно до яких настає право на нарахування 84 812 грн. 76 коп. -20 % штрафу, 29 684 грн. 47 коп. -7 % штрафу та 35 197 грн. 30 коп. пені.(арк.справи 60-61).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.05.2013р. у даній справі, Господарство подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стяг-нення 20% штрафу в cумі 84 812 грн. 76 коп. та зменшити розмір штрафних санкцій до 40 000 грн.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, а також винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що судом не прийнято до уваги та не розглянуто заперечення Відповідача. Так, останній заперечував проти задоволення позову щодо стягнення штрафу 20% від вартості недопоставленого товару, що ста-новить 84 812 грн. 76 коп., для уникнення подвійної відповідальності за недопоставку товару, ос-кільки відповідальність за таке порушення вже передбачена п.7.5 Форвардного біржового конт-ракту №81Ф від 04.04.2012р. Проте, місцевим судом подані заперечення до уваги не були прий-няті, не розглядались і їм не надано жодної правової оцінки. Скаржник також зазначає, що судом не було розглянуто клопотання Відповідача про зменшення штрафних санкцій.(арк.справи 72-73).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 21.06.2013р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 69).

Аграрний фонд надав відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю підтримав висновки суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні, вважає скаргу безпідставною, а рішення законним і обґрунтованим.(арк.справи 81).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.07.2013р. представник Відповідача підтри-мав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представники ор-гану прокуратури та Аграрного фонду заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Хмельницької області від 20.05. 2013р. у справі №924/304/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстан-ції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Аграрний фонд-покупець та ФГ «Агроінвестпроект-2005»-продавець в особі брокерів 04.04.2012р. уклали форвардний біржовий контракт №81Ф на закупів-лю Аграрним фондом зерна (надалі в тексті - Контракт), згідно розділу 1 якого, продавець в поряд-ку та на умовах, визначених в Контракті, зобов'язується передавати товар у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених в Контракті, зобов'язується приймати та оплачувати товар: пшеницю м'яку 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 в кількості 490 тонн, в термін до 01.11.2012р., базис поставки ЕХW ДПЗКУ, ПАТ (філія «Старокостянтинівський елеватор»), вар-тість всього товару складає 882 000 грн., у тому числі ПДВ 147 000 грн. Поставка вважається здій-сненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов контракту.

Упродовж 3 робочих днів з моменту укладання контракту покупець на торгах Аграрної бір-жі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в роз-мірі 50% від суми контракту. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки товару відповідно до контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3, та виконання пункту 4.1 контракту.(п.п. 5.1, 5.3 Контракту).

Розділом 7 Контракту сторони передбачили відповідальність продавця. Так, за невиконан-ня продавцем обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20% вартості недопоставленого товару. Штраф у розмірі 7% недопоставленого товару сплачується за прострочення поставки по-над 30 днів. У разі сплати покупцем авансового платежу та непоставкою продавцем товару, з остан-нього стягується пеня у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день простро-чення.

Від Аграрного фонду Контракт підписано брокером-покупцем, а від Господарства - броке-ром-продавцем, скріплено відбитками їх печаток.(т.1, арк.справи 8-11).

Матеріалами справи стверджується, що на виконання Контракту, платіжним дорученням № 461 від 26.04.2012р. Аграрний фонд перерахував на рахунок Господарства 441 000 грн.(арк.справи 13).

Також з матеріалів справи вбачається, що на виконання Контракту, фактично через ДПЗКУ ПАТ (філія «Старокостянтинівський елеватор» Господарство поставило Аграрному фонду згідно складської квитанції АФ№590135 від 20.09.2012р. поточний №1097 та Акту приймання-переда-вання зерна згідно Контракту - 254 409,0 тонн зерна пшениці м'якої 3 класу урожаю 2012 року на загальну суму 457 936 грн. 20 коп. (арк.справи 37, 81).

Виходячи із залишку недопоставленого товару на суму 424 063 грн. 80 коп., на підставі ст. ст. 230, 231 ГК України, п.п. 7.2, 7.5 Контракту, за період 02.11.2012р.-24.01.2013р. Позивач нара-хував пеню в розмірі 0,1%, сума якої склала 35 197 грн. 30 коп., 20% штрафу за невиконання обся-гів поставки в сумі 84 812 грн. 76 коп. та 29 684 грн. 47 коп. -7% штрафу за прострочення постав-ки понад 30 днів.(арк.справи 14).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задово-ленню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавcтва, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єк-ти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повин-на вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інте-реси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими закона-ми або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або од-ностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що 04.04.2012р. з моменту укладення сторонами біржо-вого форвардного контракту №81Ф між ними виникли відносини поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) то-вар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо ін-ше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в ус- тановлений строк, покупець, в силу п.2 ст.693 ЦК України, має право вимагати передання оплаче-ного товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи - факт перерахунку Позивачем на поточний рахунок Відповідача 441 000 грн. авансового платежу від суми Контракту - зумовив виникнення в останнього зобов'язання поставити товар згідно Конт-ракту. Проте, вчасно дане зобов'язання Відповідач виконав лише стосовно більшої частини това-ру, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) йо-го виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, вста-новлений договором або законом.(ч.1 ст.612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпе-чуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, пенею, штрафом, які боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Пунктом 2.1 Контракту встановлено кінцеву дату поставки товару Відповідачем - 01.11. 2012р., а за порушення зобов'язань пунктами 7.2, 7.5 Контракту передбачено майнову відповіда-льність продавця у вигляді пені та штрафів за порушення.

Матеріалами справи стверджується і правомірно встановлено місцевим господарським су-дом, що часткове невиконання Відповідачем зобов'язань зумовлює право Позивача застосувати штрафні санкції.

Разом з тим, пояснюючи у відзиві на позовну заяву від 15.04.2013р. причини недопоставки товару, Відповідач також клопотався перед судом про зменшення розміру штрафних санкцій до 40 000 грн. та зарахування зустрічних однорідних вимог Відповідача до Аграрного фонду у сумі 16 936 грн. 20 коп. та припинення в цій частині зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій. Повторне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 40 000 грн. та зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 16 936 грн. 20 коп. подано Відповідачем 30.04.2013р.(арк. справи 28-30, 50).

Однак, всупереч вимогам п.п. 2, 3 ч.1 ст.83 ГПК України, суд першої інстанції не вніс до рі-шення стислого викладу клопотаннь сторони та наслідків їх розгляду по суті, не з'ясував обста-вин, що мають значення для справи та можливості зменшення розміру штрафних санкцій.

З огляду на зазначені обставини, апеляційний суд, користуючись правом суду першої інс-танції зобов'язана вирішити клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господар-ських зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, як-що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслу-говують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне зна-чення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Крім того, стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п.3 ст.83 ГПК України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин та ґрун-туючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та зас-тосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Як вбачається з доказів поданих Відповідачем, а саме довідки вих.№28 від 12.04.2013р., згідно якої у 2012р. Господарством зерна пшениці м'якої 3-го класу було зібрано всього 254,409 т. і весь цей обсяг 20.09.2012р. було поставлено Аграрному фонду України відповідно до умов Конт-ракту.(арк.справи 32)

Господарство неодноразово зверталося до директора та брокера Аграрної біржі з листами №67 від 13.07.2012р., №79 від 05.09.2012р. та №81 від 26.10.2012р. в яких зазначало, що через несприятливі погодні умови, що склались в період збирання пшениці було зібрано 729 тонн, з яких лише 254 тонни відповідали заявленому класу (пшениця м'яка 3 класу), а інша частина - ниж-чого класу (пшениця м'яка 6 класу). Дані твердження Відповідача підтверджуються довідкою аерологгічної станції Шепетівка стосовно кількості опадів в період 01.07.2012р. - 15.08.2012р. Враховуючи такі форс-мажорні обставини, Відповідач просив Аграрний фонд вирішити питання щодо внесення до укладеного Контракту відповідних змін, а саме зменшення обсягу поставки зерна з 490 тонн до 254 тонн чи продовжити на відповідних умовах дію Контракту на 2013 рік. Зазначені листи залишенні Аграрним фондом без відповіді та без задоволення.(арк.справи 36, 39, 41-42).

Враховуючи зазначене, судова колегія вбачає підстави для задоволення клопотання Відпо-відача частково в межах розумного, а саме, розмір пені та штрафів, які підлягають стягненню з Відповідача, який порушив зобов'язання необхідно зменшити на 30 відсотків. До стягнення під-лягає 104 786 грн. 17 коп. з яких: 24 638 грн. 11 коп. пені, 59 368 грн. 93 коп. -20% штрафу та 20 779 грн. 13 коп. -7% штрафу.

Разом з тим, клопотання Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог до Аг-рарного фонду у сумі 16 936 грн. 20 коп. апеляційний суд відхиляє, як безпідставне, оскільки то-вар, переданий покупцю понад суму авансової оплати, в силу умов Контракту, зараховується як виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому проце-сі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та штрафів підлягає зміні з підстав п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, оскільки через порушення норм процесуального права - висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам спра-ви.

Зміна рішення зумовлює, згідно ст.49 ГПК України, перерозподіл судових витрат пропор-ційно розміру задоволених вимог.

У зв'язку із зміною судового рішення судові витрати за розгляд справи у першій і другій інстанції покладаються на Відповідача за відсутності вини Позивача.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 46, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агроінвестпроект-2005» на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.05.2013р. у справі №924/304/13-г - задоволити частково.

2. Рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його резолютивну частину в наступ-ній редакції:

«Позов задоволити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Агроінвестпроект-2005», яке знаходиться у с.Ве-лика Шкарівка Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 34206192) на користь Аграрного фонду, який знаходиться у м.Київ, вул.Бориса Грінченка, 1 (код ЄДРПОУ 33642855) 24 638 грн. 11 коп. пені, 59 368 грн. 93 коп. -20% штрафу та 20 779 грн. 13 коп. -7% штрафу та 2 095 грн. 72 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

3. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу наказів.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу № 924/304/13-г повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.