Рішення

від 18.12.2006 по справі 14/704-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/704-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.06           Справа № 14/704-06.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ювал”

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Роменський пивзавод”

Про зобов'язання вчинити дії

                                                                      Суддя  Миропольський С.О.

За участю:

Представника позивача:           не з'явився

Представника відповідача:           Тритяк П.М., Воспитанник О.Т.

Секретаря судового засідання:          Дарніченко І.О.

Суть спору: позивач просить суд зобов'язати відповідача припинити використання знака для товарів та послуг «Кристал» на етикетках пляшок питної газованої води, усунути його з етикеток виготовлених пляшок, та знищити виготовлені етикетки з використанням цього знака.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

          Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача не визнає, оскільки його підприємство використовує власні торгові марки, а назва «Кристал» вживається лише як найменування одного з видів продукції, що не порушує прав та законних інтересів позивача.

          Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг № 22447 Державного департаменту інтелектуальної власності від 15.01.2002р. Цим свідоцтвом у відповідності до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» надана правова охорона знаку «Кристал» у 29, 32, 33 класах Міжнародної класифікації товарів та послуг (МКТП). 32 клас МКТП надає правову охорону зареєстрованого товарного знаку виробнику води (напоїв), води газованої.

Одним з видів продукції яку виробляє відповідач є вода питна газована «Кристал». На думку позивача використання відповідачем позначення «Кристал» в назві свого товару, виконаного кирилицею, стандартним шрифтом, печатними літерами є порушенням його права інтелектуальної власності на торгівельну марку «Кристал». Позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на ст. 16 та 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Зазначаючи, що використання відповідачем на етикетках пляшок позначення «Кристал» для вироблення води питної газованої, є порушенням його прав, що випливають із свідоцтва на знак для товарів і послуг № 22447 від 15.01.2002р. Позивач вважає, що позначення яке використовує відповідач схоже із зареєстрованим ним товарним знаком, та наслідком такого використання є те, що позначення і товарний знак можна сплутати, чим вводиться в оману споживач стосовно виробника газованої води.

Позивач листом  № 43 від 12.09.2006р. звернувся до відповідача, в якому виклав свою позицію, щодо використання ним позначення схожого з товарною маркою позивача, та запропонував припинити його використання.

Використання спірного позначення відповідач не припинив, але в листі відповіді № 133 від 02.03.2004р. зазначив, що ним отримано свідоцтво на воду питну «Кристал» № 2516-48 від 21.01.2004р. «Про присвоєння товару ідентифікаційного номера в системі EAN*UCC» видане Асоціацією Товарної Нумерації України «ЄАН-Україна», тому використання даного позначення вважає правомірним.

Оскільки відповідач не припинив використання спірного позначення відповідач у відповідності до ст. 20, 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» звернувся до суду про захист права на знак.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають  значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Ст. 420 Цивільного Кодексу України торговельні марки (знаки для товарів і послуг) віднесені до об'єктів права інтелектуальної власності.

Ст. 492 ЦК України дає поняття торгівельної марки, а саме: торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Відповідно до ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг.

Ст. 495 ЦК України встановлює майнові права інтелектуальної власності на торгівельну марку а саме: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Отже ЦК України не встановлено заборони, щодо використання позначень схожих з зареєстрованою торговою маркою і не встановлено яких саме позначень. Тому посилання позивача на ст. 495 ЦК України є не правомірним.

Спеціальним нормативним актом, що регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні є Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Основним доводом позивача, що підтверджує на його думку порушення права на знак є твердження про те, що позначення на етикетках питної води, яку виробляє відповідач схожі з зареєстрованою позивачем торговою маркою «Кристал». При цьому позивач посилається на абз. 3  ч.5 ст. 16 Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», яким встановлено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати торговий знак без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або якщо позначення і знак можна сплутати.

Абз. 6 ч. 6 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зазначено, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на: добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес. Тобто закон перешкоджає іншим особам використовувати зареєстрований знак та схожих на нього позначень виключно з метою нечесної підприємницької практики, а саме: будь-якої діяльності (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною, що передбачено п.2, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів"  № 1023-XII  від 12.05.1991р.

На етикетках продукції відповідача, долучених до справи як доказ, чітко, великими літерами  зазначено назву виробника: ВАТ «РОМЕНСЬКИЙ ПИВЗАВОД», вказано адресу та телефон. Відповідач є власником двох зареєстрованих торгівельних марок, що підтверджується свідоцтвами № 7577 від 25.12.1996р. та № 68027 від 16.10.2006р. виданих Державним департаментом інтелектуальної власності у відповідності до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», які він розміщує  на етикетках виробленої ним води. Крім того слід зазначити, що над словом «Кристал» розміщено слово «Вода», тобто «Кристал» вживається як назва виключно в контексті словосполучення. Тоді як позивач вживає свою торгову марку як назву продукту буз додаткових поєднань в назві з іншими словами.

Враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач не використовує позначення «Кристал» з метою нечесної підприємницької практики, оскільки в оформлення етикеток добросовісно вказує свою назву та адресу, розміщує належні йому торгові марки. Крім того сторони використовують різні способи вживання позначення «Кристал», що поряд з різним розміром та кольоровим оформленням етикеток, дає змогу відрізнити їх навіть при поверхневому огляді. Отже вимоги позивача є не правомірними та не підлягають задоволенню.

Однією з позовних вимог позивача є залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Український інститут промислової власності». В заяві від 22.11.2006р. позивач зазначає, що не наполягає на залученні третьої особи. Суд, враховуючи позицію позивача стосовно вимоги щодо залучення в якості третьої особи ДП «Український інститут промислової власності», та те що доказів наявних в матеріалах справи та пояснень сторін достатньо для вирішення справи по суті, дійшов висновку про недоцільність залучення вищезазначеного підприємства в якості третьої особи.

          На підставі наведеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          В позові відмовити.

Суддя                                                                      С. О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Повний текст рішення підписано 21.12.2006 року