ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" липня 2013 р. Справа № 915/918/13
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 55200, АДРЕСА_1,
про стягнення коштів у сумі 16958,39 грн.
Суддя Алексєєв А.П.
За участю представників:
від позивача: Кравцов О.В. - директор,
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: підприємство споживчої кооперації «Млин на Бузі» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (далі - відповідач) грошових коштів в сумі 16958,39 грн., а також судового збору в розмірі 1720,50 грн.
Під час складання позовної заяви позивач припустився помилки, зазначивши, що загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 16598,39 грн. Так, у судовому засіданні заявою від 03.07.2013 року представник позивача просить вважати правильною суму 16958,39 грн. і просив суд врахувати це при прийнятті рішення.
Ухвалою суду від 27.05.2013 року було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі (а.с. 1). Розгляд справи було призначено на 11.06.2013 року.
11.06.2013 року у судове засідання відповідач не з'явився. Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить, що зазначену ухвалу відповідачка отримала 30.05.2013 року (а.с. 28).
Ухвалою суду від 11.06.2013 року (а.с.35) розгляд справи було відкладено на 03.07.2013 року у зв'язку з нез'явленням відповідача.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 11.06.2013 року.
Від відповідача ухвала повернулась до суду з зазначенням причин невручення (а.с. 37-39).
Так, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, проте свого представника в судові засідання не направляв, позов не заперечив і не спростував.
За цих обставин, справа, згідно з ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 03.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
02.01.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу продукції, виробленої підприємством № 1 (далі - договір), згідно умов якого позивач продає, а відповідач купує наступну продукцію: борошно першого та вищого ґатунку (далі - продукція).
Сторони дійшли згоди, що цей договір діє з дня його підписання і до 31.12.2010 року та є пролонгованим на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін до закінчення строку дії договору не заявляла претензій (п. 5.2. договору).
Розділом 3 договору визначена ціна та порядок розрахунків за продукцію. Так, форма оплати здійснюється готівкою або перерахунком на розрахунковий рахунок. Строк оплати продукції складає 15 днів із дня продажу продукції.
Так, позивач в позовній заяві зазначає, що він у повному обсязі виконав вимоги договору, а саме продав відповідачеві продукцію на загальну суму 17248 грн., що підтверджується видатковими накладними: №б/н від 02.06.2010 року на суму 2200 грн., №122 від 03.06.2010 року на суму 3000 грн., б/н від 08.06.2010 року на суму 3000 грн., №177 від 05.07.2010 року на суму 3080 грн., №181 від 08.07.2010 року на суму 2888 грн., №188 від 13.07.2010 року на суму 3080 грн. (а.с. 8-11), які підписані відповідачем без зауважень.
Відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасного проведення розрахунків за отриманий товар належним чином не виконував. До дати подання позову лише сплатив 289,61 грн., що підтверджено прибутковим касовим ордером №293 від 23.07.2010 року (а.с. 7). Залишок заборгованості за договором склав 16958,39 грн., про що 01.10.2010 року між сторонами було складено акт звірки №1, який був підписаний відповідачем без зауважень (а.с. 12).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У зв'язку з несплатою відповідачем коштів позивач звернувся до відповідача з претензією (а.с 13) здійснити остаточний розрахунок за отриману продукцію в розмірі 16958,39 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем особисто (а.с. 15).
Відповідач на вищевказану претензію відповіді не надав, повернення коштів позивачеві не здійснив. Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2010 року відповідачем заборгованість в розмірі 16958,39 грн. за продану йому продукцію фактично визнана.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач зазначає, що станом на день розгляду справи відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлену йому продукцію в повному обсязі не виконав.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16958,39 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Будь - яких доказів того, що відповідачем належним чином і в повному обсязі виконано свої зобов'язання щодо оплати товару за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог щодо основної заборгованості.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.
За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов підприємства споживчої кооперації «Млин на Бузі» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (55200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь підприємства споживчої кооперації «Млин на Бузі» (55230, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кінецьпіль, вул. Радянської Армії, 2, ідентифікаційний код 33840013) грошові кошти в розмірі 16958,39 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 39 коп.), а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 08 липня 2013 року.
Суддя А.П. Алексєєв
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2013 |
Оприлюднено | 10.07.2013 |
Номер документу | 32269632 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Алексєєв А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні