Постанова

від 03.07.2013 по справі 912/498/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 року Справа № 912/498/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі - Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

позивач: Іванов В.К.

відповідач: Гостєва С.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаївське" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2013 року у справі №912/498/13

за позовом Кіровоградської обласної громадської організації "Фонд соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил "Щит", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаївське", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Гаївка

про стягнення 20000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 20 000 грн., що становить заборгованість за договорами №3 від 28.01.13р. та №4 від 31.01.13р.про надання інформаційних послуг.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2013р. у справі №912/498/13 (суддя Глушков С.М.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі; з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманих послуг; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення. При цьому скаржник посилається на те, що господарським судом при вирішення спору помилково не застосовано ст. 234 ЦК України, оскільки укладені між сторонами договори є фіктивними, т.я. укладені без наміру створення правових наслідків.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 28.01.2013р. та 31.01.2013р. року між Кіровоградської обласної громадської організації "Фонд соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил "Щит" та ТОВ "Агрофірма "Гаївське", було укладено договори №3,4 про надання інформаційних послуг, відповідно умов яких замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію), а замовник зобов'язується прийняти послугу та оплатити її.

Пунктом 5.1. договорів, передбачено, що замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 10000,00 грн. за кожним договором.

Оплата інформаційних послуг за договорами здійснюється на умовах передоплати безготівково протягом 3 днів з моменту підписання кожного з договорів. П. 6.1 та 6.2 передбачено, що оплата за договорами не передбачає авансових платежів і здійснюється у повному обсязі.

Договори підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Факт надання позивачем зобов'язань за договором з надання інформації та рекомендацій щодо організації та удосконалення діяльності ТОВ «Агрофірма «Гаївське» на загальну суму 20 000,0 грн. посвідчується двосторонніми актами прийняття-передачі виконаних робіт від 29.01.13р. та 01.02.13р.

Відповідачем в порушення п. 6.1. договорів надані послуги оплачено не було.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що сума боргу відповідача перед позивачем становить 20000,00 грн., та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 04.03.2013 року.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доводи позивача про фіктивність оспорюваного договору не є доведеними. Оскільки відповідно до цивільного кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Як зазначено в п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження наявності умислу позивача на укладання фіктивного договору, його доводи є безпідставними.

З вимогою про визнання спірних договорів недійсними відповідач в установленому порядку до суду не звертався, відповідних вимог в межах справи № 912/498/13 також не заявляв. Спірні договори не змінені, не розірвані, не визнані недійсними і є чинними на час розгляду даної справи.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаївське" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2013 року у справі №912/498/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.М.Білецька

Т.А.Верхогляд