Постанова

від 09.07.2013 по справі 825/2358/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2358/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Воєдило Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Менська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 11.06.2013 року № 132 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що винесене відповідачем рішення суперечить чинному законодавству, у зв'язку з тим, що позивачем правомірно застосовано пункт 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, оскільки у вказаних в акті перевірки працівників Менської МДПІ розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата, складає більше, ніж шість місяців. Зазначає, у зв'язку з злиттям ДПІ у Менському районі, ДПІ у Сосницькому районі, ДПІ у Коропському районі та утворенням Менської МДПІ, працівників реорганізованих органів державної податкової служби було переведено до утвореної Менської МДПІ без припинення дії трудового договору.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що дії виконавчої дирекції є правомірними, рішення законним, оскільки зазначені в акті перевірки порушення порядку використання страхових коштів призвели до неправомірного використання коштів Фонду в сумі 1180,32 грн., у зв'язку з чим відповідачем було винесено оскаржуване рішення. Зазначає, що зазначені в акті перевірки працівники фактично були звільнені з попередніх місць роботи в порядку переведення, в зв'язку з чим розрахунковим періодом для розрахунку страхових внесків є період роботи за останнім місцем роботи, тобто у Менській МДПІ.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Менська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 38067611) зареєстрована як страхувальник у Менській міжрайонній виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

23.05.2013 року головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 на підставі направлення від 15.05.2013 року № 206 та наказу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду від 19.03.2013 року № 32, згідно підпункту 3.3.2 пункту 3.3 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління від 22.12.2010 року № 29, проведено планову перевірку Менської МДПІ з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт проведення перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що міститься в матеріалах справи (а.с. 13-15).

Вказаною перевіркою було виявлено наступні порушення. При розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 було невірно визначено розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата. Розрахунок проведений з 01.10.2011 року по 31.03.2012 року, при цьому розрахунковий період повинен бути з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 прийнята 01.03.2012 року запис № 27 згідно даних трудової книжки, що призвело до неправомірного використання страхових коштів фонду, чим порушено п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266. При розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5), які працювали та за них сплачувались страхові внески менше, ніж календарний місяць, було невірно визначено розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата. Розрахунок проведений з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року, при цьому розрахунковий період повинен бути з 01.03.2012 року по 12.03.2012 року (для ОСОБА_3), з 01.03.2012 року по 04.03.2012 року (для ОСОБА_4), з 01.03.2012 року по 11.03.2012 року (для ОСОБА_5), в зв'язку з тим, що вони прийняті 01.03.2012 року згідно даних трудових книжок, що призвело до неправомірного використання страхових коштів фонду, чим порушено п. 6 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266. Виявлені правопорушення на загальну суму 1180,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_6, розглянувши матеріали планової перевірки та заперечення від 04.06.2013 року № 616 до акту від 23.05.2013 року, якою виявлено порушення п. 5, 6 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266, і за наслідками якої підлягають поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхові кошти, використані з порушенням в сумі 1180,32 грн., та керуючись ч. 1 ст. 21, ст. 22, п. 6 ч. 1 ст. 28, ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" вирішено застосувати до позивача штраф у розмірі 590,16 грн., про що свідчить рішення № 132 від 11.06.2013 року (а.с. 17).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон), фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Пунктом 9 статті 2 Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який щомісяця сплачені страхові внески (нею, роботодавцем) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Відповідно до частин першої статті 35 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; 6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) санаторно-курортного лікування.

Правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників, визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (далі - Порядок).

Так, пунктом 4 Порядку передбачено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

В силу пунктів 5 та 6 Порядку, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески. У разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, крім розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно до постанови КМУ № 981 від 21.09.2011 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» проведено реорганізацію Державної податкової інспекції у Менському районі шляхом злиття з Державною податковою інспекцією у Сосницькому районі та Державною податковою інспекцією у Коропському районі у Менську міжрайонну державну податкову інспекцію.

Згідно передавальних актів від 27.01.2012 року та 28.02.2012 року, ДПІ у Сосницькому районі та ДПІ у Менському районі передали своєму правонаступнику Менській міжрайонній державній податковій інспекції Чернігівської області Державної податкової служби все майно, всі майнові та немайнові права.

З трудових книжок ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5,копії яких містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Менському районі (ОСОБА_2, ОСОБА_4,) та ДПІ у Сосницькому районі (ОСОБА_3, ОСОБА_5) дані особи звільнені в порядку переведення для подальшої роботи в Менській міжрайонній державній податковій інспекції Чернігівській області Державної податкової служби на підставі п. 5 ч.1, ч. 3 ст. 36 КЗпП України.

В силу частини 4 статті 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно наказу ДПІ в Менському районі Чернігівської області від 27.02.2012 року № 3-о та наказу ДПІ в Сосницькому районі Чернігівської області від 29.02.2012 року № 3-о працівники не були звільнені згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, а переведені до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівській області Державної податкової служби на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, і таким чином, трудовий та стаховий стаж таких працівників не був перерваний.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що рішення відповідача від 11.06.2013 року № 132 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача не встановлено порушення правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів фонду.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 11.06.2013 року № 132 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна