Ухвала

від 19.02.2015 по справі 825/2358/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/800/52447/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

У червні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 11 червня 2013 року №132 про повернення коштів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) від 11 червня 2013 року №132 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.05.2013 року Фондом проведено планову перевірку Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби України (далі - Менська МДПІ) з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду за період з 01.03.2012 року по 31.03.2013 року.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки і зафіксовано ряд порушень.

Згідно рішення Фонду від 11.06.2013 року №132 до позивача застосовано штраф у розмірі 590,16 грн. з посиланням на ч. 1 ст. 21, ст. 22, п. 6 ч. 1 ст. 28, ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 21.09.2011 року №981 проведено реорганізацію Державної податкової інспекції у Менському районі шляхом злиття з Державною податковою інспекцією у Сосницькому районі та Державною податковою інспекцією у Коропському районі і перетворення їх у Менську МДПІ.

Вказані податкові інспекції передали своєму правонаступнику Менській МДПІ все майно, майнові і немайнові права, про що свідчать передавальні акти від 27.01.2012 року та 28.02.2012 року.

Перевіркою було встановлено наявність трудових книжок чотирьох працівників ДПІ у Менському районі та ДПІ у Сосницькому районі, яких не було звільнено згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією, а переведено для подальшої роботи в Менську МДПІ на підставі п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 36 КЗпП України. Тобто, трудовий і страховий стаж цих працівників не було перервано.

Частиною 4 статті 36 КЗпП України визначено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Пунктом 9 статті 2 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який щомісяця сплачені страхові внески (нею, роботодавцем) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 цього Закону загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї визначеного страхового випадку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, оскільки в діях позивача відсутні порушення правильності нарахування, обліку і використання коштів Фонду.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і: В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман