Постанова

від 04.07.2013 по справі 813/3384/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року № 813/3384/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

представника позивача - Жук Г.В.

відповідача - Цицик О.І.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом адвокатського об'єднання "Львівське обласне об'єднання адвокатів" до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

Встановив:

Адвокатське об'єднання "Львівське обласне об'єднання адвокатів" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби №7173/15-1009/425 від 01.04.2013 року про виключення адвокатського об'єднання "Львівське обласне об'єднання адвокатів" з Реєстру неприбуткових установ та організацій України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі міста Львова прийнято рішення №7173/15-1009/425 про виключення Адвокатського об'єднання «Львівське обласне об'єднання адвокатів» з Реєстру неприбуткових установ та організацій України . Підставою для виключення Адвокатського об'єднання з Реєстру є та обставина, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено право на отримання адвокатом (адвокатським об'єднанням) винагороди (гонорару) за надані послуги; статутом Адвокатського об'єднання передбачений розподіл гонорару Адвокатського об'єднання між його учасниками (засновниками), а зазначене є підставою для виключення Адвокатського об'єднання з Реєстру у зв'язку з відсутністю ознак неприбутковості та переведення його з II кварталу 2013 року на загальну систему оподаткування. Позивач зазначає, що ні Загальними зборами учасників Адвокатського об'єднання, ні Головою Адвокатського об'єднання не приймалися рішення щодо припинення (ліквідацію, реорганізацію) Адвокатського об'єднання або рішення щодо добровільного виключення Адвокатського об'єднання з Реєстру неприбуткових установ та організацій України. Адвокатським об'єднанням не вчинено жодного протиправного діяння (дії або бездіяльності), яке б порушувало вимоги податкового та іншого законодавства України та завдавало шкоди суспільним та/або державним інтересам. Адвокатським об'єднанням не вчинено жодного податкового правопорушення, яке б могло бути підставою для виключення Адвокатського об'єднання з Реєстру - доказів протилежного не існує. В Рішенні, відповідно, ДПІ також не зазначає, яке конкретне порушення законодавства стало підставою для виключення Адвокатського об'єднання з Реєстру. Адвокатське об'єднання не веде господарської діяльності, грошові кошти в забезпечення господарської діяльності не спрямовує, первинних документів на підтвердження здійснення Адвокатським об'єднанням будь-яких господарських операцій - не існує. Так само не існує і будь-яких доказів, які б вказували на отримання Адвокатським об'єднанням прибутку і розподілу цього прибутку між учасниками. Отже, ДПІ винесла Рішення про виключення Адвокатського об'єднання з Реєстру абсолютно безпідставно, без встановлення будь-яких фактів порушення Адвокатським об'єднанням податкового та іншого законодавства, керуючись виключно суб'єктивним тлумаченням норм Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві та уточненнях до неї та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем вимог статті 157 Податкового кодексу України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Адвокатське об'єднання "Львівське обласне об'єднання адвокатів" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 02.10.2012, ідентифікаційний код 38424994.

За наслідками розгляду заяви позивача Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби було прийнято рішення від 29 жовтня 2012 року №20487/10/15109/425 про внесення адвокатського об'єднання "Львівське обласне об'єднання адвокатів" до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

01 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі міста Львова прийнято рішення №7173/15-1009/425 про виключення Адвокатського об'єднання «Львівське обласне об'єднання адвокатів» з Реєстру неприбуткових установ та організацій України на підставі вимог статті 157 Податкового кодексу України.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VІ адвокатура України-недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з ч.3 ст.4 цього ж Закону адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Судом встановлено, що участь в Адвокатському об'єднанні для його засновників не є джерелом отримання прибутку. Адвокатське об'єднання створене і функціонує для освітніх і соціальних цілей: обміну досвідом між його учасниками, взаємної професійної підтримки та методичного забезпечення.

Відповідно до пункту 4.7 Статуту учасники Адвокатського об'єднання вправі використовувати назву Адвокатського об'єднання при наданні послуг від свого власного імені. Таким чином, учасники Адвокатського об'єднання при укладанні договорів від свого імені як приватних підприємців, та також від імені підприємств, керівниками і працівниками яких вони є, мають право посилатися на членство в Адвокатському об'єднанні. Але при цьому прибуток від надання юридичних послуг отримує не Адвокатське об'єднання, а безпосередньо його засновники (як приватні підприємці та керівники і співробітники юридичних фірм).

Крім того, в статуті Позивача чітко передбачено, що Адвокатське об'єднання створене для сприяння, підтримки організації та забезпечення адвокатської діяльності адвокатів, які здійснюють захист прав, свобод представництво законних інтересів громадян та юридичних осіб (пункт 2.1 Статуту) та є неприбутковою організацією (пункт 1.1 Статуту). Відтак, одержання доходу від провадження основної діяльності не є метою Адвокатського об'єднання, так як воно створене і діє для інших, неприбуткових, цілей.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Згідно з наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України роз'ясненням від 21.03.2008 № V/3-71, адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою, у значенні статті 3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Тобто, враховуючи вищевикладене, адвокат та адвокатське об'єднання не займаються підприємницькою діяльністю, отже, не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, адвокатське об'єднання є юридичною особою - професійною організацією адвокатів, яка не займається підприємницькою діяльністю, метою якого є захист прав, свобод та представлення законних інтересів громадян, задоволення потреб в кваліфікованій правовій допомозі, адвокатській діяльності, надання іншої юридичної допомоги тощо.

Виходячи з того, що адвокатське об'єднання здійснює некомерційне господарювання, воно може бути зареєстровано в органах податкової служби як неприбуткова організація.

Дана думка висвітлена, зокрема, у Рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури щодо оподаткування адвокатських об'єднань та адвокатів як самозайнятих осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, затвердженої Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури 18.03.2011 № VI/4-97.

Підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Відповідно до статті 157 Податкового кодексу України ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які, зокрема, є громадськими організаціями, створеними з метою надання соціальних послуг, правової допомоги, культурної, н діяльності (п. «б»п.157.1 ст.157).

Пунктом 157.15 статті 157 Податкового кодексу України встановлено, що статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що неприбутковими організаціями є організації основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством та статутні документи такої організації повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку.

Таким чином, в статутних документах неприбуткової організації при визначенні мети її створення має бути чітко зазначено про те, що основною метою її діяльності є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності, меценатства та іншої діяльності, передбаченої законодавством.

У статуті позивача передбачено, що Адвокатське об'єднання створене для сприяння, підтримки організації та забезпечення адвокатської діяльності адвокатів, які здійснюють захист прав, свобод представництво законних інтересів громадян та юридичних осіб (пункт 2.1 Статуту) та є неприбутковою організацією (пункт 1.1 Статуту). Відтак, одержання доходу від провадження основної діяльності не є метою Адвокатського об'єднання, так як воно створене і діє для інших, неприбуткових, цілей.

На день включення Адвокатського об'єднання до Реєстру та присвоєння йому відповідної ознаки неприбутковості Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вже був чинний, положення вказаного Закону, на які посилається ДПІ як на підставу винесення Рішення, діяли на момент включення Адвокатського об'єднання до Реєстру в тому ж обсязі, як і на момент виключення Адвокатського об'єднання з Реєстру. Отже, посилання ДПІ на прийняття і набрання чинності Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» є безпідставними.

Посилання ДПІ на положення статуту Адвокатського об'єднання, які, нібито, протирічать законодавству України про неприбуткові організації, також є голослівними, оскільки, як встановлено судом, зміни в статут Адвокатського об'єднання не вносилися, і станом на день прийняття Рішення статут Адвокатського об'єднання діяв в тій самій редакції, що і на день включення Адвокатського об'єднання до Реєстру.

Відповідно до підпункту "г" пункту 157.1 статті 157 Податкового кодексу України зазначена стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є іншими, ніж визначені в підпункті "б" цього пункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

Згідно із пунктом 157.12 статті 157 Податкового кодексу України з метою оподаткування центральний орган державної податкової служби веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту. Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Зі змісту зазначених норм права вбачається, що неприбуткова організація звільняється від оподаткування згідно положеннями статті 157 Податкова кодексу України після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24.01.2013 року, виключення неприбуткової установи або організації з Реєстру відбувається на підставі рішення територіального органу ДПС нижчого рівня за формою згідно з додатком 2 до цього Положення у разі порушення неприбутковою установою або організацією норм Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації, а також за власним рішенням неприбуткової установи або організації.

Таким чином, податкове законодавство України передбачає вичерпний перелік підстав для виключення установи чи організації з Реєстру, зокрема:

власне рішення установи або організації про виключення її з Реєстру;

порушення установою чи організацією Податкового кодексу України та інших законодавчих актів про неприбуткові організації;

використання звільнених від оподаткування коштів для ведення господарської діяльності або на інші цілі, не передбачені статутом установи чи організації.

Під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не врахованого того, що статус позивача повністю відповідає ознакам неприбуткової організації, що може бути віднесена до зазначеного Реєстру за відповідною ознакою неприбутковості, а тому було прийнято необґрунтоване та безпідставне рішення про виключення позивача з Реєстру неприбуткових організацій.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність та під ставність прийнятого ним рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби №7173/15-1009/425 від 01.04.2013 року про виключення адвокатського об'єднання "Львівське обласне об'єднання адвокатів" з Реєстру неприбуткових установ та організацій України з дати його прийняття.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби включити адвокатське об'єднання "Львівське обласне об'єднання адвокатів" до Реєстру неприбуткових установ та організацій України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь адвокатського об'єднання "Львівське обласне об'єднання адвокатів" 34,41 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 09.07.2013 року.