Ухвала

від 04.07.2013 по справі 814/719/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 р.Справа № 814/719/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» (надалі - ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) №0001280231 від 14 листопада 2012 року, відповідно до якого визначено (збільшено) суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) у розмірі 86 843 грн., у тому числі 83 967 грн. основного платежу та 2 876 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позивач зазначив, що правочин вчинений ним з контрагентом ТОВ «Будівництво Укр - М» спрямований на реальне настання правових наслідків, не порушує публічний порядок, що підтверджується належним чином оформленими документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд скасував податкове повідомлення - рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 14 листопада 2012 року № 0001280231.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що належним чином укладений правочин не може свідчити про його виконання суб'єктами господарювання.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» 06 квітня 2010 року уклало з ТОВ «МСП Ника - Тера» договір генерального підряду №08-10.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» зобов'язувалася виконати фарбування металоконструкцій шпунта.

Також, 27 січня 2011 року ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» було укладено з ТОВ «МСП Ника - Тера» договір генерального підряду №11/НК-11, згідно умов якого виконавець зобов'язаний виконати підготовку поверхні та фарбування металоконструкцій причальної галереї ПТ-13, привідної станції ПС5, стрічкового конвеєра 31.

З метою виконання зобов'язань по зазначеним договорам, на підставі договору субпідряду №19-10 від 01 жовтня 2010 року ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» залучало до здійснення робіт ТОВ «Будівництво Укр - М», яке брало на себе обов'язок виконати ремонтне фарбування металоконструкцій.

Для належного виконання фарбувальних робіт ТОВ «Будівництво Укр - М» було укладено договір оренди обладнання №15 від 01 жовтня 2010 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Відповідно до умов цього договору орендодавець зобов'язується надати орендареві в тимчасове користування компресори, піскоструйні апарати, фарбувальні апарати.

Виконання договору генерального підряду від 06 квітня 2010 року №08-10 підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, податкової накладної від 31 грудня 2010 року №52.

Згідно акта виконаних робіт та податкової накладної від 31 грудня 2010 року №307 ТОВ «Будівництво Укр-М», як субпідрядником, протягом грудня 2010 року було надано ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» послуги з фарбування металоконструкцій шпунта на суму 53 000 грн. з ПДВ.

Виконання договору генерального підряду від 27 січня 2011 року №11/НК-11 підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, податкової накладної від 30 червня 2011року.

Протягом червня 2011 року ТОВ «Будівництво Укр-М», як субпідрядник надав ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» послуги з фарбування металоконструкцій причальної галереї ПТ-13 та шпунта на суму 434 800 грн. з ПДВ у зв'язку з чим, виписано податкову накладну від 30 червня 2011 року №34 та 30 червня 2011 року складений акт виконаних робіт.

У липні 2011 року ТОВ «Будівництво Укр - М» також частково надавались послуги з фарбування металоконструкцій причальної галереї ПТ-13, стрічкового конвеєра 31 на суму 16 000 грн. з ПДВ.

На підтвердження виконаних послуг, виконавцем була виписана податкова накладна від 31 липня 2011 року №26 та, в той же день, сторонами складено акт виконаних робіт.

Оплату за надані ТОВ «Будівництво Укр - М» послуги було здійснено повністю та в безготівковій формі.

В період з 23 жовтня 2012 року по 25 жовтня 2012 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платником податку контрагентом - постачальником ТОВ «Будівництво Укр - М» за грудень 2010 року та червень - липень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.7. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст.198, п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 83 967 грн.

В акті перевірки податковий орган вказує на те, що позивачу ТОВ «Будівництво Укр - М» надавались сумнівні послуги, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Обґрунтовуючи безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Будівництво Укр - М» ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва спиралося на:

- акт від 21березня 2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будівництво Укр - М», щодо перевірки правових відносин з платниками податків - контрагентами за грудень 2010 року», в якому зазначено, що ТОВ «Будівництво Укр - М» неправомірно сформувало податковий кредит з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Промторг-Юг»;

- акт від 16 листопада 2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будівництво Укр - М» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, липень, серпень 2011 року».

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності надання ТОВ «Будівництво Укр - М» послуг по фарбуванню металоконструкцій та завищення підприємством ПДВ на загальну суму 83 967 грн.

На основі встановлених в ході перевірки порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001280231від 14 листопада 2012 року, відповідно до якого позивачу визначено (збільшено) суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 86 843 грн., у тому числі 83 967 грн. основного платежу та 2 876 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та зазначив, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених позивачем угод, ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи, а тому не має підстав вважати правомірним рішення, прийняте податковим органом.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, спростовуючи доводи податкового органу щодо нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Будівництво Укр - М», суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що при проведенні податкової перевірки контрагента посадовою особою податкового органу не досліджувались жодні первинні документи, що свідчить про порушення контролюючим органом приписів Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984.

Що стосується акту від 16 листопада 2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будівництво Укр - М» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, липень, серпень 2011 року», колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що за наслідками зустрічної звірки не можуть робитися висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

Так, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до наданих позивачем первинних документів: довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, актів виконаних робіт, податкових накладних, платіжних документів по господарським операціям, як з постачальником послуг, так і з замовником у позивача послуг, які оформлені згідно приписів ст.2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п.2, п. 2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, господарські операції між позивачем та контрагентом мали реальний характер і підтверджені достатніми первинними документами.

Видані позивачеві контрагентом податкові накладні, акти виконаних робіт та інші первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ по господарським операціям, які в подальшому використані підприємством в господарській діяльності.

На час здійснення господарських операцій ТОВ «Будівництво Укр - М» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Як встановив суд першої інстанції, посилання контролюючого органу на відсутність у ТОВ «Будівництво Укр - М» трудових ресурсів спростовуються наказами про прийняття на роботу на вказане підприємство, даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), поданих ТОВ «Будівництво Укр - М» у штаті якого працювало: у 4 кварталі 2010 року - 4 працівника; у 2 - 3 кварталах 2011 року - 5 працівників.

З пояснень свідка ОСОБА_2, якій був допитаний у суді першої інстанції вбачається, що в 2010 - 2011 роках він очолював бригаду працівників ТОВ «Будівництво Укр - М», яка виконувала роботи з підготовки та фарбування металоконструкцій на замовлення ТОВ «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» на території ТОВ «МСП Ника-Тера».

При цьому, проходження на територію ТОВ «МСП Ника-Тера» відбувалося за спеціальними перепустками відповідно до затвердженого списку працівників.

Вказані обставини були підтверджені у суді першої інстанції наказами ТОВ «Будівництво Укр - М» про прийняття на роботу працівників, листами ТОВ «МСП Ника - Тера» про узгодження списку працівників ТОВ «Будівництво Укр - М», складених для оформлення перепусток на територію ТОВ «МСП Ника - Тера».

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну». При цьому дата отримання платником податку послуг/товарів, що підтверджено податковою накладною, є датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Приписами п.180.1 ст.180 ПК України визначено, що платник податку - будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Платник податку самостійно відповідає за своєчасність та повноту нарахування та сплати податку. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків; дата відвантаження товарів покупцю, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Аналогічні вимоги містяться в п.п. 7.4.1 п. 7.4,п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проаналізувавши зміст даних Законів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у разі, якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Право на нарахування податкового кредиту та віднесення витрат підприємства до валових витрат, крім наявності належним чином оформлених первинних документів, інформація в яких стосовно господарської операції повинна бути викладена конкретно, повно, зрозуміло та правдиво, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів (послуг). Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Недобросовісність учасників господарських правовідносин в другому-третьому ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Миколаїв ІНІСС» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова