Постанова

від 04.07.2013 по справі 801/4563/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2013 р. ( о 12:38) Справа №801/4563/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Реута А.Ю.,

представника позивача - Авдєєвої О.Ю.,

представника відповідача 1 (Державної інспекції сільського господарства в АР Крим) - Запара О.В.,

відповідача 2 (Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Давидова Дениса Олександровича) - Давидова Д.О.;

відповідача 3 (Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Овчинникова Руслана Олександровича) - Овчинникова Р.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак - Центр»

до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Давидова Дениса Олександровича, Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Овчинникова Руслана Олександровича

про визнання протиправними дій та скасування приписів,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодіак - Центр» (далі - позивач) до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (далі відповідач 1), Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Давидова Дениса Олександровича (далі відповідач 2), Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим Овчинникова Руслана Олександровича (далі відповідач 3) з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Давидова Дениса Олександровича, щодо проведення 16.04.2013 позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-Центр», за результатами якої складено Акт від 16.04.2013; визнати протиправними дії Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АРК - Овчинникова Руслана Олександровича, щодо проведення 16.04.2013 позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-Центр», за результатами якої складено Акт від 16.04.2013; скасувати припис №0133 від 16.04.2013 Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Давидова Дениса Олександровича; скасувати припис №0137 від 16.04.2013 року Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Давидова Дениса Олександровича; скасувати припис №0134 від 16.04.2013 Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Давидова Дениса Олександровича; скасувати припис №0138 від 16.04.2013 Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Давидова Дениса Олександровича.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка проведена з порушенням порядку її проведення, у зв'язку з чим, акт перевірки не є належним доказом на підтвердження порушень з боку позивача вимог земельного законодавства. Позивач також вказує на помилковість висновків контролюючого органу щодо зазначення про невикористання товариством за цільовим призначенням земельних ділянок, адже сам факт відсутності будівництва на земельних ділянках не свідчить про їх невикористання за цільовим призначенням. Крім того позивач вказує, що висновки відповідача щодо відсутності межових знаків не відповідає фактичним обставинам. Позивач також зазначає, що земельна ділянка площею 0,026 га, кадастровий номер 0111900000:01:006:0117, під час перевірки якої встановлені порушення земельного законодавства та за наслідками перевірки в подальшому були винесені приписи, взагалі не знаходиться у користуванні позивача.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представники відповідача 1,2,3 проти позову заперечували, зазначивши, що перевірка проведена з дотриманням вимог діючого законодавства, а спірні приписи складені у зв'язку з встановленими під час перевірки порушеннями вимог земельного законодавства.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача та відповідачі надали письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зодіак -Центр» є юридичною особою, ідентифікаційний код 22280589, зареєстрованою виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим.

Судом встановлено, що у користуванні позивача на підставі договорів оренди землі від 14.12.2004 (реєстровий № 040400100180 від 16.12.2004) та від 21.08.2006 (реєстровий №04060210093 від 06.09.2006) знаходяться земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,1560 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3, кадастровий № 0111900000:01:006:0116, та земельна ділянка площею 0,1100 га, розташована за адресою АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а, кадастровий №0111900000:01:006:0178. Відповідно до умов договору строк дії договорів визначений на 50 років, цільове призначення - будівництво та обслуговування експериментального багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку та організації будівництва (на період будівництва).

З 04.04.2013 по 16.04.2013 на підставі наказу від 03.04.2013 №479/0 та направлення від 03.04.2013 №461 спеціалістами відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель - державними інспекторами сільського господарства в АР Крим Давидовим Денисом Олександровичем, Овчинниковим Русланом Олександровичем проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Зодіак-Центр».

За наслідками перевірки складений акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 16.04.2013 (надалі акт перевірки), за висновками якого встановлені порушення ст. 20, 21, п. «а» ч. 1 ст. 91, п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України - на момент перевірки земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується; п. «є» ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України - на земельних ділянках частково відсутні межові знаки, що були передані на збереження, у зв'язку з чим не можливо встановити дотримання меж земельної ділянки.

За результатами позапланової перевірки Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим винесений припис № 0133, відповідно до якого на земельній ділянці площею 0,11 га за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0178) відсутні межові знаки встановленого зразка, що є порушенням п. «г», «є» ч. 1 ст 96, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій»; припис №0134, відповідно до якого земельна ділянка площею 0,11 га за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0178) не використовується за цільовим призначенням, що є порушенням п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України; припис №0137, відповідно до якого на земельній ділянці площею 0,156 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0116) та на земельній ділянці площею 0,026 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0117) за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3 відсутні межові знаки встановленого зразка, що є порушенням п. «г», «є» ч. 1 ст. 96, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій»; припис №0138 від 16.04.2013, відповідно до якого земельні ділянки площею 0,156 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0116) та площею 0,026 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0117) за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3 не використовуються за цільовим призначенням, що є порушенням п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Згідно вказаних приписів позивачу необхідно усунути встановлені порушення в тридцятиденний термін (до 16.05.2013).

Не погодившись з діями відповідачів 2, 3 та спірними приписами, позивач звернувся до суду.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації своїх дискреційних повноважень, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи доводи позивача щодо порушення відповідачами порядку проведення перевірки, суд зважає на наступне.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля врегульовані Законом України "Про охорону земель" від 19.06.2003 №962-ІV.

Охорона земель, за ст.1 цього Закону, це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 №1300 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства за переліком згідно з додатком, до якого увійшла Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 року №770 "Про затвердження Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" встановлено, що Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.

Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно із п.п.4.1. а) п 4 вказаного Положення, здійснює державний нагляд (контроль): а) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України 19 червня 2003 року №963-IV (надалі Закон №963).

Згідно із ч.1 ст.5 Закону №963 державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, відповідно до ст.6 Закону №963, належать поміж іншого здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені ст.10 Закону №963.

Відтак, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право зокрема безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проведена згідно листа Прокуратури АР Крим від 03.04.2013 вих. №05/3-517 вих13, відповідно до якого на підставі ст. ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» Державній інспекції сільського господарства АР Крим було запропоновано провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, зокрема, ТОВ «Зодіак-Центр» по вул. Пушкінській, 3а, по вул. Пушкінській, 3. Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки ТОВ «Зодіак-Центр» №461 від 03.04.2013 та наказу на проведення перевірки від 03.04.2013 № 479/0 підставами для проведення перевірки зазначений лист Прокуратури АР Крим від 03.04.2013 вих. №05/3-517 вих13.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

А відтак, норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Водночас процедура планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок встановлена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132 Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (надалі Порядок №132).

Відповідно до п. 3.6 Порядку №132 перед здійсненням позапланового заходу інспекційний орган інформує у разі можливості суб'єкта господарювання про його проведення. Повідомлення про проведення позапланового заходу направляється з використанням засобів факсимільного зв'язку або про його проведення повідомляється телефоном. У разі неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу (через обмежені строки на його проведення, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження/місце проживання) захід проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання.

Як вбачається з акту перевірки повідомити по телефону про проведення позапланової перевірки за телефоном, який зазначений згідно відомостям веб-сайту ДП «Інформаційний ресурсний центр», не вдалося, у зв'язку з тим, що абонент не відповідав. Водночас в акті перевірки зазначений інший, ніж визначений згідно відомостям ЄДРПОУ телефон. Суд вважає неспроможними доводи відповідачів про те, що це технічна помилка, адже доказів повідомлення позивача про проведення позапланового заходу відповідно до вимог Порядку №132 відповідачі суду не надали.

Згідно пункту 4.1 Порядку №132 для здійснення планового чи позапланового заходу інспекційний орган видає наказ, який підписує керівник інспекційного органу чи посадова особа, що виконує його обов'язки. Наказ має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися відповідний захід, та предмет перевірки.

Пунктом 4.2 зазначеного Порядку встановлено, що на підставі наказу інспекційний орган оформляє направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яке підписується керівником чи заступником керівника інспекційного органу та засвідчується печаткою інспекційного органу.

Таким чином, підставами для проведення перевірки відповідного об'єкту є наказ на проведення перевірки, на підставі якого виписується направлення.

Як вбачається з матеріалів справи керівником контролюючого органу був виданий наказ від 03.04.2013 № 479/0 та оформлено направлення на проведення перевірки №461 від 03.04.2013, які зареєстровані у журналі реєстрації наказів та журналі реєстрації направлень щодо інспекційної діяльності.

Водночас, згідно наказу від 03.04.2013 № 479/0 об'єктом перевірки є земельна ділянка за адресою м. Ялта, вул. Пушкінська, 3а та 3в. При цьому згідно акту перевірки об'єктом перевірки була, зокрема, земельна ділянка, що розташована за адресою м. Ялта, вул.. Пушкінська, 3.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідачами 2, 3 проведена перевірка земельної ділянки за адресою м. Ялта, вул.. Пушкінська, 3 за відсутністю відповідного наказу, що суперечить вимогам наведених норм діючого законодавства.

Суд вважає неспроможними доводи представника позивача про те, що підприємство не було повідомлено належним чином про проведення позапланового заходу відповідно до вимог Закону №877, оскільки, як було зазначено, на спірні правовідносини вимоги зазначеного Закону не розповсюджуються.

Суд вважає безпідставними доводи представника позивача, що у відповідачів були відсутні підстави для проведення перевірки, визначені нормами Порядку №132, адже, як встановлено судом, перевірка проведена за вимогою прокуратури АР Крим, яка не була оскаржена у встановленому порядку, та яка є обов'язковою для виконання контролюючими органами.

Водночас, суд звертає увагу відповідачів, що відповідно до п. 5.1 Порядку №132 державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі - підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.

Згідно п. 5.4 Порядку №132 у разі якщо суб'єкт господарювання відмовляється допустити державних інспекторів до проведення відповідного заходу, який здійснюється в установленому законодавством порядку, державні інспектори складають акт про відмову у проведенні планової/позапланової перевірки, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку, а також вживають заходів, передбачених чинним законодавством, для притягнення суб'єктів господарювання (керівників юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців) до передбаченої законодавством відповідальності.

Відповідно до абз 2 п. 5.6 Порядку №132 якщо суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа (представник) відмовляється бути присутнім при проведенні відповідного заходу, про це робиться відповідна відмітка в акті перевірки. У такому випадку захід здійснюється державними інспекторами без присутності суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи (представника).

Отже, виходячи з наведених норм діючого законодавства, перевірка може бути проведена при дотриманні наступних умов: вручення уповноваженій особі суб'єкта господарювання копії направлення на проведення перевірки та пред'явлення службового посвідчення.

При цьому норми Порядку передбачають єдину умову можливості проведення позапланового заходу за відсутністю уповноваженої особи суб'єкта господарювання - у разі його відмови бути присутнім при проведенні перевірки.

Отже, незважаючи на те, що норми Порядку №132 передбачають можливість проведення позапланового заходу без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання, останні не допускають його проведення без вручення копії направлення та присутності уповноваженої особи відповідного суб'єкта, за винятком відмови бути присутнім під час перевірки з боку уповноваженої особи відповідного суб'єкта.

Водночас будь-яких доказів вручення копії направлення на проведення перевірки та відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання бути присутнім при проведенні позапланової перевірки відповідач суду не надав.

Крім того, суд враховує, що перевірка проведена з 04.04.2013р. по 16.04.2013р., у зв'язку з чим відповідачі мали можливість повідомити позивача про проведення перевірки та вручити копію направлення на проведення перевірки.

Відтак дії відповідачів 2, 3 в цій частині вчинені з порушенням основних принципів адміністративної процедури, отже є протиправними.

У зв'язку з чим адміністративний позов в частині визнання протиправними дій Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Давидова Дениса Олександровича, щодо проведення 16.04.2013 позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-Центр», за результатами якої складено Акт від 16.04.2013; та дій Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АРК - Овчинникова Руслана Олександровича, щодо проведення 16.04.2013 позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-Центр», за результатами якої складено Акт від 16.04.2013, є обгрунтованим.

Щодо позовних вимог про скасування спірних приписів, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

За Конституцією України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним (частини перша, друга, четверта статті 41).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 Земельного кодексу України).

Конституція України не виключає можливості для громадян та юридичних осіб користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому право власності на землю.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно статті 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт або договір, який реєструється відповідно до закону.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно договорів оренди землі від 14.12.2004 (реєстровий № 040400100180 від 16.12.2004) та від 21.08.2006 (реєстровий №04060210093 від 06.09.2006) позивач користується земельною ділянкою площею 0,1560 га, розташованою за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3, кадастровий № 0111900000:01:006:0116, та земельною ділянкою площею 0,1100 га, розташованою за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а, кадастровий №0111900000:01:006:0178. Відповідно до умов договору строк дії договорів визначений на 50 років, цільове призначення - будівництво та обслуговування експериментального багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку та організації будівництва (на період будівництва).

Таким чином, умовами договорів оренди не передбачено необхідність орендарю у визначені строки приступити до використання земельної ділянки, тобто до будівництва житлового будинку.

Суд зазначає, що підставою для прийняття спірних приписів є, зокрема, порушення позивачем вимог ст. 96 Земельного кодексу України, оскільки, на думку відповідачів, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням є підставою вважати, що отримані в оренду земельні ділянці використовуються з порушенням вимог ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV встановлено право орендодавця вимагати від орендаря використання землі за цільовим призначенням, визначеним у договорі оренди земельної ділянки.

Слід зазначити, що згідно п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Виходячи з диспозиції зазначеної норми законодавець встановлюючи таки зобов'язання землекористувача, виходить з необхідності дотримуватися вимог земельного законодавства, які передбачають необхідність дотримання принципів земельного законодавства, одним з яких є обов'язковість використання земель за цільовим призначенням.

На думку суду у згаданої норми мова йде «про використання землі за цільовим призначенням», тобто дотримання вищенаведеного принципу земельного законодавства.

Таким чином, у контексті розглядуваної норми, взагалі не йде мова про «невикористання за цільовим призначенням».

Відтак посилання відповідачів на невикористання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням (відсутність будівництва), як на порушення вимог ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, суд вважає необґрунтованим.

А відтак, ані норми ст. ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ані інші норми земельного законодавства не передбачають, що невикористання земельної ділянки, яка передана в оренду, є порушенням вимог земельного законодавства.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивачем були вчинені дії, спрямовані на здійснення будівництва об'єкту нерухомості, а саме: були отримані рішення виконкому про знесення та пересадку зелених насаджень, дозвіл на здійснення проектно-вишукувальних робіт для будівництва та обслуговування експериментального багатоквартирного багатоповерхового будинку, дозвіл на проведення робіт: винос інженерних мереж, прокладка інженерних мереж на час будівництва і підключення об'єкту до міських інженерних мереж та інші, отриманий позитивний комплексний висновок №822-11-2005 державної експертизи, дозвіл на виконання будівельних робіт №116 від 31.03.2008.

З тих же міркувань суд вважає неспроможними доводи представників відповідачів, що згідно умов п. 31 договору оренди землі від 14.12.2004 орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації, та зауважує що мова йде виключно про строки, з яких позивач може приступити до використання земельної ділянки, оскільки, виходячи з приписів земельного законодавства використання земельної ділянки до її державної реєстрації заборонено.

Отже зазначені умови договору, на думку суду, не передбачають обов'язок орендаря негайно чи у визначений строк приступити до використання земельної ділянка, у даному випадку до будівництва.

Крім того, суд також враховує, що діяльність по створенню об'єкту нерухомості передбачає отримання певних дозволів, затвердження проекту, проходження експертизи цього проекту та інше, отже займає певний час, у зв'язку з чим будівництво не може бути розпочато негайно після реєстрації договору.

Суд не приймає до уваги твердження відповідачів, що на земельній ділянці розташовано кафе, що свідчить про невикористання земельної ділянки за нецільовим призначенням, оскільки виходячи з умов договору оренди землі кафе знаходилося на цій земельній ділянки до укладання договору оренди землі, про що і зазначено у договорі від 14.12.2004.

Суд вважає неспроможними аргументи відповідачів, що земельні ділянки, передані позивачу в оренду, віднесені до парку, що свідчить про нецільове використання вказаної земельної ділянки, оскільки відповідно до умов договорів оренди землі земельні ділянки надані для будівництва житлового будинку, а віднесення певної ділянки суши до об'єкту природно-заповідного фонду, є підставою для визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у користування та визнання недійсним договору оренди.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, відсутні підстави вважати, що земельні ділянки, передані позивачу в оренду, використовуються з порушенням ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Щодо встановленого під час перевірки порушення п. «г», «є» ч. 1 ст. 96, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій» суд зважає на наступне.

Згідно договорів оренди та технічної документації з землеустрою про складання документів, що засвідчують право на земельну ділянку позивачу були передані на зберігання межові знаки у кількості 23 штук (земельна ділянка площею 0,1100 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а, кадастровий №0111900000:01:006:0178) та 14 штук (земельна ділянка площею 0,1560 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3, кадастровий № 0111900000:01:006:0116).

Відповідно до умов договору №2702/2013 від 27.02.2013 на виконання робіт на користь позивача були виконані роботи: здійснений винос в натуру відсутніх межових знаків у кількості 14 штук (по акту перенесення границь в натуру кількість межових знаків складає 23 шт.; земельна ділянка площею 0,1100 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3-а, кадастровий №0111900000:01:006:0178) та 11 штук (по акту перенесення границь в натуру кількість межових знаків складає 14 штук; земельна ділянка площею 0,1560 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, 3, кадастровий № 0111900000:01:006:0116), про що 04.04.2013 був складений акт приймання-передачі виконаних робіт за договором №2702/2013 від 27.02.2013.

Отже зазначене свідчить, що на час проведення перевірки та складання спірних приписів на земельних ділянках, які були об'єктом перевірки, були в наявності усі передані на збереження позивачу межові знаки.

Крім того, актом перевірки не визначено та не встановлено, які саме межові знаки відсутні, де вони розташовані, не зазначені їх номера.

А відтак встановлені судом обставини спростовують висновки акту перевірки про порушення ТОВ «Зодіак-Центр» п. «г», «є» ч. 1 ст. 96, ч. 2 ст. 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій».

Крім того, як вбачається з припису №0137 та 0138 було встановлено порушення ст. ст. 96, 106 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій» з боку позивача під час використання земельної ділянки площею 0,026 га (кадастровий номер земельної ділянки 0111900000:01:006:0117, адреса: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3).

Водночас згідно пояснень представника позивача, вказана земельна ділянка не знаходиться у користуванні товариства, що не заперечували відповідачі під час розгляду справи. Крім того, відповідачі також зазначили, що вказана земельна ділянка на даний час передана іншому користувачу.

Згідно відповіді Управління Держземагенства у м. Ялта АР Крим від 12.06.2013 вих. №1849 2/1025-4 земельна ділянка площею 0,026 га (кадастровий номер земельної ділянці 0111900000:01:006:0117) за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 3 зареєстрована за №040400100182 від 16.12.2004 на правах оренди за ТОВ «Зодіак-Центр» строком на 2,6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Окрім того, слід звернути увагу, що за змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни, які вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі ( в тому числі щодо строків дії договору), набувають чинності після їх державної реєстрації.

Отже, враховуючи відсутність доказів щодо пролонгації умов договору (реєстрації додаткової угоди), у суду відсутні підстави вважати, що позивач є на час складання приписів орендарем зазначеної земельної ділянки.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, а тому в силу ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Здійснюючи контроль за дотриманням земельного законодавства у межах відповідного міста, відповідач фактично запобігає вчиненню порушень прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що знаходиться у комунальній власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути доказами у справі.

Натомість, відповідачі не надали належних та допустимих доказів порушення позивачем земельного законодавства, під час розгляду справи не було спростовано наявність на земельних ділянках межових знаків у кількості, переданих позивачу на збереження, не надані докази порушення вимог ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Отже спірні приписи прийняти з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим є протиправними

Враховуючи, що позивачем невірно визначені позовні вимоги про скасування спірних приписів замість визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає за можливим на підставі ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача та визнати протиправними та скасувати спірні приписи.

Відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

В судовому засіданні 04.07.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 09.07.2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Давидова Дениса Олександровича, Державного інспектора сільського господарства в АР Крим Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - Овчинникова Руслана Олександровича, щодо проведення 16.04.2013 позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-Центр», за результатами якої складено Акт від 16.04.2013;

3. Визнати протиправними та скасувати приписи Державної інспекції сільського господарства в АР Крим №0133 від 16.04.2013, №0134 від 16.04.2013, №0137 від 16.04.2013, №0138 від 16.04.2013.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак-Центр»(ЄДРПОУ 22280589) 34,41грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (ЄДРПОУ 38040689).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна