Постанова

від 03.07.2013 по справі 5028/1/18(3/28)/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 5028/1/18(3/28)/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце засідання повідомлено належним чином) відповідача-2Табачук А.В. (дов. від 01.11.2012 р.) прокурорТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. у справі № 5028/1/18(3/28)/2012 господарського суду Чернігівської області за позовомЗаступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі: 1.Державної інспекції сільського господарства у Чернігівській області; 2.Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до 1.Чернігівської міської ради; 2.Приватного підприємства "Кристал" провизнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В :

В вересні 2012 року заступник прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Чернігівській області та Державної екологічної інспекції в Чернігівській області звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про:

- визнання недійсним пункту 68 рішення Чернігівської міської ради від 16.09.2010 р. «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах міста Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою», яким Приватному підприємству «Кристал» передано в короткострокову оренду земельну ділянку площею 0,120 га по вул. Шевченка, 160-б в м. Чернігові «для будівництва автозаправочної станції з магазином продовольчих та непродовольчих товарів»;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2000 від 05.11.2010 р., укладеного між Чернігівською міською радою та Приватним підприємством «Кристал».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення Чернігівської міськради суперечить чинному земельному та екологічному законодавству, а також порушує права громади на екологічно безпечне середовище.

Крім того, заступником прокурора міста Чернігова було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству «Кристал» та іншим особам проводити на земельній ділянці площею 0,1200 га по вул. Шевченка,160-б будь-які підготовчі, будівельні та монтажні роботи.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.10.2012р. у даній справі (суддя Шестак В.І.) позов задоволено частково:

- визнано недійсним пункт 68 рішення Чернігівської міськради від 16.09.2010 р. «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою», яким приватному підприємству «Кристал» передано в короткострокову оренду земельну ділянку, площею 0,1200 га по вул. Шевченка, 160-б «для будівництва автозаправочної станції з магазином продовольчих і непродовольчих товарів»;

- припинено провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2000 від 05.11.2010 р., укладеного між Чернігівською міською радою та Приватним підприємством «Кристал»;

- заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству «Кристал» та іншим особам проводити на земельній ділянці площею 0,1200 га по вул. Шевченка, 106-б будь-які підготовчі, будівельні та монтажні роботи залишено без задоволення.

За апеляційною скаргою Приватного підприємства «Кристал» Київський апеляційний господарський суд постановою від 26.03.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Авдеєв П.В., судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) рішення господарського суду Чернігівської області від 23.10.2012 р. скасував частково; в позовних вимогах про визнання недійсним пункту 68 рішення Чернігівської міськради від 16.09.2010 р. «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою», яким Приватному підприємству «Кристал» передано в короткострокову оренду земельну ділянку, площею 0,1200га по вул. Шевченка, 160-б «для будівництва автозаправочної станції з магазином продовольчих і непродовольчих товарів», відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р., а рішення господарського суду Чернігівської області від 23.10.2012 р. залишити в силі.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача-2, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням 45 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради 25.12.2009 р. «Про затвердження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова» затверджено місце розташування об'єкту та надано згоду на розроблення проекту відведення Приватному підприємству «Кристал» на зміну цільового призначення земельної ділянки по вул. Шевченка, 160-б, замість «для будівництва комплексу автосервісу з магазином продовольчих та непродовольчих товарів, кафе та пункту газової заправки» - «для будівництва автозаправочної станції з магазином продовольчих та непродовольчих товарів» (пункт 1.14 рішення).

Апеляційним судом встановлено, що на виконання рішення Чернігівської міської ради від 25.12.2009 р. «Про затвердження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова» та згідно приписів статей 123, 124 Земельного кодексу України Приватним підприємством «Кристал» було розроблено проект відведення земельної ділянки, а також отримано висновки та погодження проекту землеустрою щодо її відведення, зокрема: Управління архітектури та містобудування від 05.08.2010 р. № 01-18/2034, Управління Держкомзему у м. Чернігові від 13.08.2010 р. № 23-10/3313, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 11.05.2010 р. №09/1385, Чернігівської обласної санепідемстанції від 11.03.2010 р. № 02-32/49-148, Головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини від 19.03.2010 р. № 875-П.

Відповідно до пункту 68 рішення 53 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 16.09.2010 р. «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах міста Чернігова та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» Приватному підприємству «Кристал» було затверджено проект відведення зі змінами цільового призначення земельної ділянки та передано в короткострокову оренду строком на 2 роки земельну ділянку, площею 0,1200 га по вул. Шевченка, 160-6, «для будівництва комплексу автосервісу з магазином продовольчих та непродовольчих товарів, кафе та пункту газової заправки» - «для будівництва автозаправочної станції з магазином продовольчих та непродовольчих товарів».

На підставі рішення Чернігівської міської ради від 16.09.2010 р. між Чернігівською міською радою як орендодавцем та Приватним підприємством «Кристал» як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки № 2000 від 05.11.2010 р., відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1200 га в місті Чернігові для будівництва автозаправочної станції з магазином продовольчих та непродовольчих товарів по вул. Шевченка, 160-6.

Пунктом 6 договору сторони погодили, що останній укладено до 16.09.2012 р.

Вказаний договір було зареєстровано у Чернігівському міському відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсним пункту 68 рішення Чернігівської міської ради від 16.09.2010р., а також укладеного на підставі цього рішення договору оренди земельної ділянки № 2000 від 05.11.2010р.

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення міськради від 16.09.2010 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. За приписами частини 3 вказаної статті, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку, Чернігівська міська рада, приймаючи рішення від 16.09.2010 р., не порушила вимог законодавства, чинного у період прийняття спірного рішення та діяла у спосіб та порядок, що передбачені законодавством.

Крім того, Конституційним Судом України у рішенні від 16.04.2009 р. у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), було зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, оспорюване рішення Чернігівської міської ради від 16.09.2010 р. є актом ненормативного характеру органу місцевого самоврядування, актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію і втратило чинність фактом його виконання шляхом укладення між Чернігівською міською радою та Приватним підприємством «Кристал» договору оренди земельної ділянки № 2000 від 05.11.2010 р., у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для скасування або визнання спірного рішення Чернігівського міської ради недійсним.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2000 від 05.11.2010 р., суд апеляційної інстанції, погодившись в цій частині з рішенням місцевого суду, дійшов обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що на день прийняття рішення судом першої інстанції за результатами розгляду даного спору, строк дії спірного договору закінчився, а отже предмет спору в цій частині відсутній.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняті у справі постанову суду апеляційної інстанції таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. у справі № 5028/1/18(3/28)/2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова