Постанова

від 09.07.2013 по справі 33/241

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 33/241

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М.(доповідач) і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ (далі - ПАТ "АК"Київводоканал"),

на рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013

зі справи № 33/241

за позовом ПАТ "АК"Київводоканал"

до житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-13", м. Київ (далі - ЖБК "Молодіжний -13"),

про стягнення 153 547,84 грн.

Судове засідання проведено за участю представників :

ПАТ "АК"Київводоканал"- Омельченка А.А.,

ЖБК "Молодіжний -13"- Трегубенко С.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "АК"Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ЖБК "Молодіжний-13" 122 561, 93 грн. з урахуванням установленого індексу інфляції за час прострочення з 01.05.2005 до 01.05.2008, що додатково складає суму 30 985, 92 грн.

Позов мотивовано тим, що згідно з розрахунком позивача протягом вказаного періоду відповідач не в повному обсязі виконав грошове зобов'язання за укладеним сторонами договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 08.07.2003 № 02724/4-05 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2013 (суддя Сташків Р.Б.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 80 645, 98 грн. основного боргу; витрати за проведення судової експертизи та судовий збір пропорційно до задоволених вимог. Дане рішення з посиланням на висновок призначеної у справі судової бухгалтерської експертизи мотивовано доведеністю позовних вимог у зазначеному обсязі. В частині стягнення інфляційних суд першої інстанції відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 (колегія суддів у складі: суддя Суховой В.Г. - головуючий, судді Жук Г.А., Агрикова О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. У постанові зазначено, що у справі відсутні належні докази, які підтверджували б обов'язок відповідача оплати заявлену до стягнення суму; такі докази не подавалися й на дослідження призначеної у справі судово-бухгалтерської експертизи, тому висновок судової експертизи, покладений в основу рішення місцевого господарського суду, не може братися до уваги у вирішенні спору зі справи.

ПАТ "АК"Київводоканал", не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів у частині відмови в задоволенні позову, у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України їх скасувати, а справу передати на новий розгляд внаслідок невірного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що виявилося неповному з'ясуванні обставинам справи.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У прийнятті судових рішень зі справи господарські суди виходили з таких фактичних обставин:

- за умовами Договору відкрите акціонерне товариство "АК "Київводоканал" (у подальшому перейменоване в ПАТ "АК"Київводоканал та АК "Київводоканал") зобов'язалося надавати ЖБК "Молодіжний -13" послуги з постачання питної води та водовідведення, а останній - оплатити вартість цих послуг згідно з установленими чинним законодавством тарифами;

- відповідно до пункту 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником; зняття показників здійснюється представником постачальника у присутності представника абонента кожного місяця (за виключенням лічильників абонентів зі стабільним водоспоживанням);

- за змістом пункту 3.3 Договору кількість стічних вод визначається кількістю води, що надходить за показниками водолічильника з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, та іншими способами визначення об'ємів стоків;

- пунктами 3.4, 3.6 Договору встановлено, що абонент на підставі щомісячно поданої постачальником платіжної вимоги протягом п'яти днів оплачує надані послуги на банківський рахунок постачальника;

- позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, подав розрахунок невиконаного відповідачем грошового зобов'язання за Договором (т.1, а.с.106-108); згідно з даним розрахунком: позивач надав послуги з постачання питної холодної води за кодом 5-884 в обсязі 150 432 куб.м.; постачання питної води, що йде на підігрів, за кодом 5-884 - в обсязі 16 744 куб.м.; водовідведення - в обсязі 120 210 куб.м.; крім того, послуги з постачання питної води, що йде на підігрів, за кодом 5-50884 в обсязі 103 466 куб.м.; з урахуванням тарифів, встановлених відповідними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, протягом періоду 01.05.2005-01.05.2008 відповідачеві надано послуги на суму 309 071,11 грн. (з урахуванням знижки в розмірі 5,5 %), а оплачено послуги на суму 168 581,67 грн.;

- позивач пояснив, що в розрахунках за Договором код 5-884 присвоєно для зведеного обліку холодної води та водовідведення, у тому числі до 01.11.2005 для обліку холодної води, що йде на підігрів; після зазначеної дати холодна вода, що йде на підігрів, обліковувалася за кодом 5-50884;

- у висновку судової економічної експертизи від 18.02.2009 (т.1, а.с.199-204) вказано, що для встановлення обсягів водопостачання та водовідведення слід застосовувати показники водолічильників, які мають документальне підтвердження; визначені на підставі відповідних документів обсяги реалізації послуг необхідно порівняти з даними постачальника, відображеними "у балансі поставленої води на межі із споживачем"; обсяги, зокрема, гарячого водопостачання, за даними відповідача та позивача відрізняються; водночас зазначено, що необхідні докази ПАТ "АК "Київводоканал" не подано, тому висновок складено на підставі відомостей, використаних у розрахунках ЖБК "Молодіжний-13";

- відповідно до цього висновку відповідачем не оплачено послуги позивача за Договором у сумі 80 645, 98 грн.;

- позивач на вимогу суду не вказав період прострочення відповідачем спірного грошового зобов'язання та відповідного розрахунка не подав.

Апеляційний господарський суд, вивчивши зміст висновку судової експертизи, вказав, що він є суперечливим і не узгоджується з фактичними даними, що були предметом дослідження.

Вищий господарський суд України з огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи з наведеною юридичною оцінкою суду апеляційної інстанції погоджується.

Крім того, в оскаржуваній поставі зазначено, що позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції (після складання висновку судової експертизи) на підтвердження обсягів поставленої холодної води подав маршрутні карти за показниками водолічильників (т.2, а.с. 250-285). Ці докази в рішенні місцевого господарського суду не досліджено.

За наведених обставин, враховуючи розбіжності зафіксованих сторонами обсягів водопостачання та водовідведення за Договором, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013, 16.04.2013 позивача зобов'язано подати суду розрахунок позовних вимог, у якому відобразити обсяги наданих послуг та їх вартість з посиланням на конкретні документи, в тому числі згадані маршрутні карти.

Позивачем дані вимоги не виконано. Зокрема, до поданого уточненого розрахунка включено заборгованість, що виникла до травня 2005 року, та не подано доказів обсягів постачання холодної води, що йде на підігрів, і, відповідно, обсягів водовідведення. Фактичні дані про те, що бойлер, який здійснює підігрів води в будинку ЖБК "Молодіжний -13", знаходиться на його балансі - відсутні.

Апеляційним господарським судом залишено поза увагою доводи позивача про те, що обсяги води, яка йде на підігрів, було розраховано пропорційно до кількості мешканців у будинку ЖБК "Молодіжний -13", зокрема, з тих підстав, що даний розрахунок на вимогу суду не поданою.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному спорі не доведено й заборгованість відповідача за Договором з оплати холодної води, оскільки вартість послуг у цій частині з урахуванням знижки за період 01.05.2005- 01.05.2008 складає 157 624,92 грн., а відповідачем оплачено протягом вказаного періоду послуги на суму 168 581,67 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, зокрема, холодною та гарячою водою, водовідведенням.

Частиною першою статті 19 цього Закону встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною п'ятою статті 42 ГПК України передбачено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу

У статті 43 ГПК України зазначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України)

З огляду на викладене апеляційний господарський суд на підставі досліджених ним фактичних обставин, що мають значення для даної справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази

Отже, підстави для скасування оскаржуваних постави та рішення в частині відмови в задоволенні позову відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 у частині відмови в задоволенні позову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 зі справи № 33/241 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов