Ухвала

від 02.07.2013 по справі 1570/5741/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р.Справа № 1570/5741/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою до ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 25 січня 2012 року про внесення змін до персональних даних, які містяться у районному рівні Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб; зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб про виключення недостовірних відомостей щодо зайняття ОСОБА_2 посади директора ТОВ «Водний Мір» на момент його припинення; зобов'язання зняти з податкового обліку ТОВ «Водний Мір».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, відомості, що ОСОБА_2 правомірно вимагав від відповідача внести зміни в частині персональних даних, що стосуються позивача (зайняття ним посади директора ТОВ), оскільки є недостовірними з огляду на те, що він був звільнений з вказаної посади ще до припинення ТОВ. Також позивач наголошує на тому, що відповідачем протиправно не знято ТОВ «Водний Мір» з податкового обліку. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 8, 20 Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість. Органами ДПС по ТОВ «Водний мір» не було отримано від органів державної реєстрації відомостей щодо зміни керівника, що є необхідною умовою для внесення відповідних змін.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 з 01 березня 2001 року по 21 липня 2003 року працював на посаді директора ТОВ «Водний Мір», що вбачається з наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_2

Постановою господарського суду Одеської області від 07 грудня 2004 року по справі №21/164-04-10092 визнано банкрутом ТОВ «Водний Мір», ліквідатором банкрута призначено представника СДПІ у Приморському районі м. Одеси Ковачова О.М. Державну реєстрацію припинення ТОВ «Водний Мір» проведено 26 квітня 2005 року.

25 січня 2012 року позивач звернувся до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із заявою з посиланням на п. 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», в якій просив внести зміни до бази даних Державної податкової служби стосовно скасування недостовірних відомостей щодо зайняття ОСОБА_2 посади директора ТОВ «Водний Мір» на момент визнання його банкрутом 26 квітня 2005 року, в той час як його трудова діяльність на підприємстві припинилась 21 липня 2003 року.

Листом №5467/10/29-00 від 02 лютого 2012 року відповідач відмовив у внесенні змін до бази даних Державної податкової служби, з огляду на недостатність наданої заявником інформації відповідно до Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588.

На повторне звернення позивача з заявою від 25 липня 2012р., ДПІ надало аналогічну відповідь листом №28619/4/18-05 від 02 серпня 2012 року.

Не погоджуючись з відмовою у задоволенні заяви від 25 січня 2012 року про внесення змін до персональних даних, які містяться у районному рівні Єдиного банку даних юридичних осіб та вважаючи протиправним не зняття ТОВ «Водний Мір» з податкового обліку, позивач звернувся до суду, оскаржуючи дії та рішення ДПІ оформлене листом від 02 лютого 2012 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення відповідачем його прав як фізичної особи, стосовно якої відповідач здійснює відповідно до закону обробку його персональних даних внаслідок зазначення ОСОБА_2 керівником ТОВ «Водний Мір» на момент припинення ТОВ, також позивачем не доведено порушення його прав як суб'єкта персональних даних у сфері їх захисту у зв'язку із зазначенням його ПІБ як керівника ТОВ «Водний Мір» в Єдиному банку даних про платників податків юридичних осіб, а ДПІ доведена обґрунтованість відмови у внесенні змін до районного рівня Єдиного банку даних.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про захист персональних даних» №2297, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки оскаржуване рішення відповідача, порушує права, які стосуються персональних даних ОСОБА_2, передбачені ч.4 ст. 32 Конституції України, та ст.ст. 8, 20 Закону України «Про захист персональних даних», таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасування з задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист прав спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'я та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і морально шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірні інформації.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист персональних даних» №2297 цей Закон регулює правове відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особі життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.

Відповідно до ст. 2 цього Закону база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних; Державний реєстр баз персональних даних - єдина державна інформаційна систем збору, накопичення та обробки відомостей про зареєстровані бази персональних даних персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосові якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних.

Частиною 1 ст. 5 Закону визначено, що об'єктами захисту є персональні дані, які обробляються в базах персональних даних.

Згідно з п.6 ч.2 ст. 8 Закону №2297 суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-як: володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи недостовірними.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про захист персональних даних» володільці розпорядники персональних даних зобов'язані вносити зміни до персональних даних на підставах вмотивованої письмової вимоги суб'єкта персональних даних. Дозволяється внесення змін персональних даних за зверненням інших суб'єктів відносин, пов'язаних із персональні: даними, якщо на це є згода суб'єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється рішенням суду, що набрало законної сили. Зміна персональних даних, які не відповідають дійсності, проводиться невідкладно з моменту встановлення невідповідності.

Згідно п.1.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів.

Пунктом 1.4 Порядку №1588 встановлено, що дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб. Інформація про таких платників податків, отримана для їх обліку згідно з цим Порядком, вноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб), а також до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО).

Згідно з п.13.2, п.13.3 Порядку №1588 органи державної податкової служби в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані наповнюють Єдиний банк даних юридичних осіб та Реєстр самозайнятих осіб інформацією щодо реєстраційних даних платників податків на підставі отриманих від платників податків та від органів реєстрації відомостей, документів, заяв, повідомлень тощо.

Відповідно до п.9.1, п.9.5 Порядку органи державної податкової служби проводять внесення змін і доповнень до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб на підставі: інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків. Відомості районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб можуть бути поновлені (доповнені, актуалізовані) органами державної податкової служби на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, ЄДРПОУ, Єдиного державного реєстру, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади. При цьому інформація про внесені зміни роздруковується окремо для кожного платника податків та підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків.

З аналізу вищевказаної норми права виходить, що відповідні зміни до реєстраційної частини облікової справи вносяться органами ДПС при надходженні інформації від відповідних органів або платника податків. Будь-якої інформації щодо зміни керівника ТОВ «Водний Мір» від органів державної реєстрації до не надходило, доказів зворотного позивачем не надано, а отже відсутні правові підстав внесення відповідних змін до бази даних.

Відповідно до п.п. 1.4, 2.1 Інструкції про порядок обліку платників затвердженої наказом ДПА України від 19 лютого 1998 р. №80 (чинного на час існування ТОВ «Водний Мір») Єдиний банк даних про платників податків-юридичних осіб - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про платників податків. Формується з районних рівнів Єдиного банку даних юридичних осіб державних податкових інспекцій в районах, містах і районах у містах, а також міжрайонними та об'єднаними інспекціями і ведеться Державною податковою адміністрацією України. Облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та для державних цільових фондів.

Тобто, внесення облікових даних стосовно юридичної особи в Єдиний банк даних про платників податків-юридичних осіб, має завданням їх облік з метою проведення податкового контролю, а не обробки персональних даних у розумінні цього терміну наведеному в ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до п.1 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що база персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних. Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що апелянтом не надано доказів відносно того, що Єдиний банк даних платників-податків юридичних осіб є базою персональних даних, щодо якої здійснена державна реєстрація в порядку, встановленому ст. 9 Закону України «Про захист персональних даних», та її внесено в Державний реєстр баз персональних даних за заявкою органа ДПС.

З набуттям чинності Закону України «Про захист персональних даних» не вирішено питання щодо баз даних, сформованих до 01 січня 2011 року, до набрання ним чинності.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено порушення відповідачем його прав щодо необробки його персональних даних внаслідок зазначення ОСОБА_2 керівником ТОВ «Водний Мір» на момент припинення ТОВ. Тобто, відмовляючи позивачу у внесенні відповідних змін до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб, відповідач діяв в межах свої повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Що стосується доводів апелянта щодо задоволення позовних вимог у частині зобов'язання ДПІ зняти з податкового обліку ТОВ «Водний Мір», то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 не є належним позивачем за такою вимогою, ним не вказується, яким чином знаходження ТОВ «Водний Мір» на податковому обліку порушує його права.

Відповідно до п.11.11.1 Порядку №1588 щодо платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно з Законом, підставою для зняття їх з обліку в органах державної податкової служби є надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої картки особових рахунків платника податків або даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення платника податків у разі, якщо на момент отримання такого повідомлення були закриті всі картки особових рахунків такого платника податків.

Отже, зняття з обліку платника податку може бути здійснено лише на підставі відповідного повідомлення державного реєстратора.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Водний Мір» знято з обліку ДПІ 20 квітня 2005 року.

Таким чином, позивачем не доведено порушення його прав як суб'єкта персональних даних у сфері їх захисту у зв'язку із зазначенням його ПІБ як керівника ТОВ «Водний Мір» в Єдиному банку даних про платників податків юридичних осіб.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв