Постанова

від 05.06.2013 по справі 811/1316/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 року Справа № 811/1316/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000142200 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12495,00 грн., з яких 8330,00 грн. основного платежу та 4165,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» (код за ЄДРПОУ 23097657) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Катіон» (код ЄДРПОУ- 32324824), внаслідок чого було складено акт від 11.03.2013 року № 17/2210/23097657.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримані податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000142200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 12495,00 грн., з яких за основним платежем 8330 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4165 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02 квітня 2013 року № 0000142200 було порушено норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» (код за ЄДРПОУ 23097657) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Катіон» (код ЄДРПОУ- 32324824) (а. с. 10-25).

В акті № 17/2210/23097657 від 11.03.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 п.198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемного правочину, в результаті чого за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. завищено податковий кредит у сумі 8330 грн.

02 квітня 2013 року на підставі акту перевірки Маловисківською міжрайонної державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 12495,00 грн., з яких за основним платежем 8330 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4165 грн. (а. с. 26).

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.05.12 р. по 31.05.12 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 291308 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.05.12 р. по 31.05.12 р. встановлено завищення всього в сумі 8330 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Катіон», а саме за травень 2012 року на суму 8330 грн.

Відповідно до отриманого акту від Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС від 12.12.12 р. № 176/22-4/32324824 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Катіон» (код ЄДРПОУ 32324824) щодо взаємовідносин з ТОВ «ТК-Ділер» (код ЄДРПОУ 33796640), Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС отримано акт від Коростенської ОДПІ від 10.10.12 р. № 144/22-01/33796640 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТК-Ділер» (код ЄДРПОУ 33796640) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2012 року», згідно висновків якого встановлено порушення ч.1 ст.203, п.1,2 ст.215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, яким встановлено нікчемність правочинів з ТОВ «Катіон».

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариством з обмеженою відповідальністю «Катіон» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» було укладено Договір поставки нафтопродуктів №14/07-01 від 14.07.2011 р.

На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, копії товарно транспортних накладних та платіжні доручення.

Зазначені первинні документи надавались позивачем під час перевірки, в акті перевірки не зазначено про невідповідність первинної документації вимогам законодавства.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські угоди між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Катіон» є нікчемними.

Так, станом на час укладення позивачем з даними контрагентами договорів та їх виконання, останні були зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, були платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Акт перевірки Маловисківської МДПІ Кіровоградської області ДПС, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст..203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені позивачем правочини з зазначеними контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 чт.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що укладені позивачем договори, укладено з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та до валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Маловисківської МДПІ Кіровоградської області ДПС податкового повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000142200.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати 124,95 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС від 02 квітня 2013 року № 0000142200, яким визначено товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 12495,00 грн., з яких 8330,00 грн. основного платежу та 4165,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» судовий збір в розмірі 124,95 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 10 червня 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Притула К.М.