Ухвала

від 03.07.2014 по справі 811/1316/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2014 рокусправа № 811/1316/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю

представника відповідача: Данілова С.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі №811/1316/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

17 квітня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 02 квітня 2013 року №0000142200, яким визначено товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняним товарам в сумі 12 495,00 грн., з яких 8330,00 грн. основного платежу та 4165,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність з податку на додану вартість на підставі господарських операцій реальність здійснення яких, підтверджується документами первинного обліку у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дебрі" задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС від 02 квітня 2013 р. №0000142200, яким визначено товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дебрі" податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12495,00 грн., з яких 8330,00 грн. основного платежу та 4165,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з рішенням суду Маловисківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дебрі» було укладено правочини без наміру їх реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке є правомірним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та ґрунтуються на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 25.02.2013 р. по 01.03.2013 р. посадовими особами Маловисківської МДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дебрі" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Катіон", за результатами якої складено акт №17/2210/23097657 від 11.03.2013 р..

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Торговий Дім Дебрі":

п.3 ст.5 та п.1 ст. 7 Господарського кодексу України від 16.01.03 р. №436-IV; п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (зі змінами та доповненнями)

п.185.1 ст. 185 п. 188.1 ст. 188 п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (зі змінами та доповненнями), в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підстав нікчемного правочину, в результаті чого за період з 01.05.12 р. по 31.05.12 завищено податковий кредит у сумі 8330 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим оргнаом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000142200 від 02.04.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 8330, 00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції 4165,00 грн..

Правомірність та обгрунтованість податкового повідомлення - рішення №0000142200 від 02.04.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентом укладено договір, за наслідками якого сформовано податкову звітність з податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладений договір, на думку суду першої інстанції, носить реальний характер, настання наслідків якого, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 14 липня 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Катіон" (постачальник) укладено Договір №14/07-01 у відповідності до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором поставити, а покупец прийняти та оплатити, нафтопродукти (надалі товар) в кількості, по номенклатурі, цінам та в строки поставки згідно умов Договору та Додатків до нього, що являються невід'ємною його частиною.

На підтвердження права на віднесення сум ПДВ, отриманих при виконання договроу поставки №14/07-01 до податкової звітності позивачем надано податкові накладні №14 від 07.05.2012 р., №15 від 08.05.2012 р., та видаткові накладні №РН-000861 від 07.05.2012 р., №РН-000896 від 08.05.2012 р..

Факт транспортування товару підтверджується товарно транспортними накладними №798, та №797.

На підтвердження факту оприбуткування отриманого внаслідок поставки товару позивачем надано Журнал обліку нафтопродуктів ТОВ "Торговий Дім Дебрі".

На підтвердження оплати за поставлений товар позивачем надано платіжні доручення №2076 від 15.05.2012 р., №2074 від 07.05.2012 р.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом наслідком яких є поставка товару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентом, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі №811/1316/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко