Вирок

від 10.07.2013 по справі 365/342/13-к

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/342/13-к

Номер провадження: 1-кп/365/24/13

В И Р О К

Іменем України

10.07.2013 року смт.Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.

секретар

судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду кримінальні провадження № 12012100170000065 та № 12013100170000121 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Середівка Згурівського району Київської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, із базовою загальною середньою освітою, працездатного, непрацюючого, неодруженого, обмежено військовозобов'язаного, на підставі ст. 89 КК України такого, не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця селища Зайцево Горлівського району Донецької області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_2, із професійно-технічною освітою, працездатного, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, раніше судимого вироками Згурівського районного суду Київської області від 9 серпня 2006 року за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2007 року за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, вироком Згурівського районного суду Київської області від 25 грудня 2012 року за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

засудженого вироком Згурівського районного суду Київської області від 11 лютого 2013 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст.ст. 75, 76 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурорів ФОМЧЕНКОВА В.М., БОНДАРЕНКО К.С.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_3, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп'яніння, на території домоволодіння ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 наприкінці вересня 2012 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, куди проникли шляхом вільного доступу, та де в подальшому проникли через віконну раму всередину господарського приміщення, звідки вчинили таємне викрадення бензопили марки «Дружба 4м» вартістю 250 грн., двох металевих тросів до автокрану довжиною 2 м кожен загальною вартістю 20 грн. та металеве колесо від велосипеда без камери вартістю 4 грн. 50 коп., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на суму 274 грн. 50 коп.

Він же, ОСОБА_2, на території двору домоволодіння його співмешканки ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 29 квітня 2013 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, після спільного вживання спиртних напоїв із ОСОБА_6, на ґрунті ревнощів, завдав останньому

2

один удар дерев'яною палицею по голові, від чого останній впав, після чого ОСОБА_2 наніс потерпілому ще один удар ногою по тулубу, що спричинило тому тілесні ушкодження у вигляді рваної рани лівого вуха та забій рани грудної клітини.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 20.05.2013 року № 83/д виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді рани лівого вуха відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України вчинено обома обвинуваченими з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України вчинено обвинуваченим ОСОБА_2 з прямим умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, мотив - ревнощі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 та ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю, та показав, що він, за попередньою змовою із ОСОБА_3, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп'яніння, на пропозицію останнього, проникли разом шляхом вільного доступу на територію домоволодіння ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 наприкінці вересня 2012 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, далі через віконну раму проникли всередину господарського приміщення, звідки вчинили таємне викрадення бензопили марки «Дружба 4м», двох металевих тросів до автокрану довжиною 2 м кожен та металеве колесо від велосипеда без камери. Частину викраденого він поміняв на горілку, яку вжив із ОСОБА_3

29 квітня 2013 року приблизно о 15 годині 00 хвилин після спільного вживання спиртних напоїв із ОСОБА_6, на території домоволодіння його співмешканки ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, на ґрунті ревнощів, завдав потерпілому один удар палицею по голові та один удар ногою по тулубу, коли останній впав. Позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, визнає повністю. В скоєному щиро кається, просить суворо його не карати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та дав показання, аналогічні показанням обвинуваченого ОСОБА_2 в частині вчинення крадіжки з домоволодіння ОСОБА_4 В скоєному щиро кається, просить суворо його не карати.

Показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.

Суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Проти цього не заперечують учасники судового провадження, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і суд не має сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Підсудний ОСОБА_2 не оспорює також розмір цивільного позову, пред'явленого прокурором.

Докази не досліджувались.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку, що обидва обвинувачені своїми умисними діями вчинили кримінальне правопорушення, а саме, злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, а обвинувачений ОСОБА_3 - повторно. Обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто завдав умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Обставини, які пом'якшують покарання обох обвинувачених, ті, що вони щиро розкаюються у вчиненому, активно спряли розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обох підсудних, ті, що злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_3 - і рецидив злочинів.

Призначаючи покарання обом обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України відповідно класифікуються як тяжкий злочин та злочин невеликої тяжкості, поведінку обох обвинувачених під час судового провадження, які вину у вчиненому визнали повністю, жалкують з приводу вчиненого, особу обох обвинувачених, які схильні до вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 є засудженим (т.1 а.с.93, 94-95), ОСОБА_2 - такий, що не має судимості (т. 1 а.с.65, 66, 188-189), ОСОБА_3 протягом року двічі притягувався до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 до

3

адміністративної відповідальності не притягувався (т. 1 а.с.202, т.2 а.с.49), на обліку у лікарів психіатра та нарколога обидва не перебувають (т. 1 а.с. 67, 68, 96, 97), обоє обвинувачені не працюють, не мають постійного доходу, по місцю проживання характеризуються негативно (т.1 а.с.63, 89), і тому вважає за необхідне призначити обом обвинуваченим необхідне і достатнє для їхнього виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень наступне покарання. ОСОБА_2: за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі; ОСОБА_3 - у виді позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити йому остаточне покарання за цим вироком та за вироком Згурівського районного суду Київської області від 11 лютого 2013 року, за яким призначено покарання у виді позбавлення волі, шляхом часткового складання призначених покарань, і остаточно призначити покарання підсудному у виді позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обох обвинувачених від відбування призначеного покарання, встановити їм іспитовий строк та покласти на них обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки вбачається, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов прокурора Згурівського району Київської області в інтересах фінансового управління Згурівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити повністю.

На підставі ст. 1206 ЦК України стягнути із обвинуваченого на користь фінансового управління витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 1356 грн. 07 коп., так як в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений умисно завдав тілесні ушкодження потерпілому, внаслідок чого потерпілий лікувався в хірургічному відділенні Згурівської центральної районної лікарні, на його лікування була витрачена зазначена сума. Лікарня є комунальним закладом охорони здоров'я, фінуправління здійснює відповідні функції по управлінню та забезпеченню виконання районного бюджету.

Речовий доказ - чоловічий велосипед зеленого кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, повернути йому як законному володільцю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання:

· за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

· за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

· повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

· періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_3 за цим вироком та за вироком Згурівського районного суду Київської області від 11 лютого 2013 року, за яким призначено покарання у виді позбавлення волі, шляхом часткового складання призначених покарань, і остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 5 (п»ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

· повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

· періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов прокурора Згурівського району Київської області в інтересах фінансового управління Згурівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фінансового управління Згурівської районної державної адміністрації Київської області (вулиця Українська, 19 смт.Згурівка Київська область 07600, розрахунковий рахунок 31421000899274 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, код 05396238) витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 1356 (одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 07 коп.

Речовий доказ - чоловічий велосипед зеленого кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, повернути йому як законному володільцю.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО