Постанова

від 01.07.2013 по справі 801/5549/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2013 р. 16:32 Справа №801/5549/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтеплосервіс»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Дубицька А.Х. - пред-к, дов. №17 від 23.05.2013 р. .

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Югтеплосервіс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 15.05.2013 р. № 0003722201 та № 00003732201 . Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», ПК України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 17.06.2013р., надав заперечення на позов , в яких зазначено, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача встановлено порушення ним вимог чинного законодавства при здійснені господарської діяльності, в наслідок чого йому правомірно нараховані податкові зобов'язання , застосовані штрафні санкції.

За клопотанням представника позивача розгляд справи відкладався для підготовки додаткових доказів.

У судовому засіданні 01.07.2013 р. представники позивача наполягали на вимогах, викладених у позові , вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів. Відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був сповіщений належним чином, клопотань про його відкладення не надав.

Суд, вислухавши думку представників позивача , приймаючи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, наявність доказів того, що сторони були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських операцій з відносинах з ТОВ «Акведук -СІТІ», ТОВ «БК Регіон-буд» , ТОВ «Логістік-Крим» ,ТОВ «Комплектторг» за період 01.04.2010р. по 31.12.2011 р. , за результатами якої 24.04.2013 р. був складений акт №2400/22-1/32037398.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1, ст.44, п.138.1, п.138.2. , п.138.6. ,п.п.138.1 п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на суму 131229 грн., порушення ст..3,ст.4 , п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4. , п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1, ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України ,донараховано податку на додану вартість на суму 106933 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 15.05.2013 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0003722201, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 131229 грн. , застосовані штрафні санкції у розмірі 23188,5 грн., та № 00003732201 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 106933 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21630,5 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у квітні 2010р. - грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Згідно з п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні - грудні 2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення , зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за квітень 2010 р.- грудень 2011р. , суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №2400/22-1/32037398 від 24.04.2013 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , перераховані ТОВ «Акведук -СІТІ», ТОВ «БК Регіон-буд» , під час проведення розрахунків за послуги (товар), надані( придбаний) ним на виконання укладених сторонами договорів, необгрунтовано відніс сплачені ним кошти до складу валових витрат. Відповідач наполягав на тому, що діяльність зазначених контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Вказані висновку податкового органу ґрунтуються на допиті ОСОБА_2 , який обіймав посаду директора ТОВ «Акведук -СІТІ», був засновником ТОВ «БК Регіон-буд» та пояснив,що фактично вказаними товариствами господарська діяльність не проводилась.

Судом встановлено,що до основних видів діяльності позивача відносяться діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії , надання послуг консультування в цих сферах ( код КВЕД 71.12) , діяльність у сфері архітектури (код КВЕД 71.11).

Матеріали справи свідчать про те, що в період часу,що перевірявся , позивач, придбав у ТОВ «Акведук -СІТІ», канцелярські товари - папір офісний - на суму 39787,23 грн. , факт отримання якого підтверджено податковими накладними № 175 від 26.102010 р., №19 від 31.01.2011 р., №15 від 28.01.2011 р. здійснив перерахування вартості цього товару ( в тому числі сплатив ПДВ).

На вимогу суду позивачем надані документи бухгалтерського обліку, що підтверджують подальше використання ним для ведення господарської діяльності паперу офісного, придбаного в період часу, що перевірявся, у ТОВ «Акведук -СІТІ».

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані документи, яки спростовували б зазначені вище твердження позивача.

За таких обставин, вивчивши документи справи , суд вважає,що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №2400/22-1/32037398 від 24.04.2013 р. відносно правовідносин з ТОВ «Акведук -СІТІ», зроблені на підставі припущень .

Матеріали справи свідчать про те,що позивач, здійснюючи свою статутну діяльність , уклав з ТОВ «Пальміра -Палас» , ТОВ « Пальміра -Парадайз» , ТОВ «Алушта Люкс» договори , предметом яких було розробка ескізних та робочих проектів для будівництва різних об'єктів , їх реконструкції . проектно кошторисної документації, підготовка документів у сфері геодезії, гідрографії.

Так, 04.02.2010 р. з ТОВ «Пальміра -Палас» був укладений договір №04/02-П , предметом якого була розробка ескізних та робочих проектів для будівництва споруд , розташованих за адресою м.Ялта, смт Курпати, Алуштинське шосе 12-а. Сторонами вартість робіт була узгоджена у сумі 3141805,43 грн.

Позивач уклав з ТОВ « Пальміра -Парадайз» договори на створення проектної документації № 17/11-П від 17.11.2010р., №22/11-П від 22.11.2010 р., №23/11-П від 23.11.2011р., №14/11-П від 14.12.2010 р., №14-12/1-п від 14.12.2010р., № 14/12/2-п від 23.11.2010 р., предметом яких було виконання робіт по виконанню ескізного та робочого проектів, по виготовленню проектів сигналізиції об'єктів, , розташованих за адресою м.Ялта, смт Курпати, Алуштинське шосе 12.

Між позивачем , управлінням капітального будівництва Алуштинської міської ради та Обслуговуючим кооперативом «Алушта-Люкс» 02.02.2010 р. був укладений договір №02/02-П , предметом якого було виконання робіт по виготовленню робочого проекту реконструкції міської набережної, 3 -го пускового комплексу.

Позивачем до матеріалів справа надані докази того,що наведені вище договори були ним виконані , роботи та документація прийняти замовниками .

За твердженням платника податків для виконання умов вказаних вище договорів, з метою дотримання ним строків проведення робіт , виготовлення документації він був вимушений укласти в період час , що перевірявся, з ТОВ «БК Регіон-буд» договори субпідряду № 06/07-П від 06.07.2010 р. № 02/11-П від 02.11.2010р., № 11/06-СП від 14.06.2011 р., №15/02-П від 15.02.2011 р. , №12/01-П від 12.01.2011р., № 20/01-П від 20.01.2011 р.

На вимогу суду позивачем надані документи його бухгалтерської та податкової звітності , яки свідчать про те,що укладені в період часу ,що перевірявся, з ТОВ «БК Регіон-буд» договори субпідряду , перелічені вище, були виконані , роботи прийняти та ним оплачена їх вартість.

Вивчивши наведені вище документи, приймаючи до уваги зазначені відповідачем види діяльності позивача , суд прийшов до висновку,що знайшов підтвердження факт виконання ТОВ «БК Регіон-буд» робіт по зазначений вище договорам субпідряду , оплати їх вартості (в тому числі перерахування ПДВ) , подальше їх використання в господарській діяльності платника податків , в наслідок чого у останнього були правові підстави для віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

В той же час, вивчивши надані позивачем документи , приймаючи до уваги факт наявності у нього ліцензії серія АВ № 559778 від 16.08.2010 р., суд вважає,що матеріалами справи не підтверджено необхідність укладення ним з ТОВ «БК Регіон-буд» «Строитель-Плюс» договорів для забезпечення своєчасності виконання правочинів, укладених в період часу,що перевірявся , з ТОВ «Пальміра -Палас» , ТОВ « Пальміра -Парадайз» , ТОВ «Алушта Люкс» .

На думку суду під час розгляду справи на надані належні докази того, що у позивача були відсутні в достатньому обсягу необхідні кваліфіковані кадри для виконання укладених з наведеними суб'єктами господарювання договорів, предметом яких було розробка проектно-кошторисної документації, підготовка документів по сигналізації. Обговорення в договорах підряду , укладених з ТОВ «Пальміра -Палас» , ТОВ « Пальміра -Парадайз» , ТОВ «Алушта Люкс», права позивача на залучення субпідрядників відповідно д ост.70 КАС України не може бути належним доказом необхідності укладення договорів з ТОВ «БК Регіон-буд» .

За таких обставин суд приходить до висновку, що , укладаючи з ТОВ «БК Регіон-буд» додаткові договори, позивач безпідставно зависив собівартість виконаних робіт по правочинам ,укладеним з ТОВ «Пальміра -Палас» , ТОВ « Пальміра -Парадайз» , ТОВ «Алушта Люкс»,, що призвело до необгунованого завищення його валових витрат.

З огляду на зазначене , існують підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення відповідача № 00003732201 від 15.05.2013 р. та № 0003722201 від 15.05.2013 р. в частині нарахування податкового зобов'язання в сумі 9946,81 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1757,60грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.07.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.07.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби №0003732201 від 15.05.2013 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби №0003722201 від 15.05.2013 р. в частині нарахування податкового зобов'язання в сумі 9946,81 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1757,60грн.

4. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.