Рішення

від 02.07.2013 по справі 910/7731/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7731/13 02.07.13 За позовом Національна телекомпанія Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корисна звичка"

про стягнення 11 666,67 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Зеленська С.С. - представник за довіреністю

від відповідача - Олішевський А.Л. - представник за довіреністю

В судовому засіданні 02.07.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 11 666,67 грн. за договором №220-24 від 26.02.2009 та відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 порушено провадження у справі №910/7731/13. Розгляд справи призначено на 21.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 розгляд справи відкладено на 04.06.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу № 910/7731/13 передано для подальшого розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 910/7731/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу № 910/7731/13 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 910/7731/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

В судовому засіданні 02.07.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 220-24 від 26.02.2009 не було оплачено надані позивачем послуги з розміщення реклами на загальну суму 11 666,67 грн.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечив проти заявлених позивачем вимог з урахуванням поданого 21.05.2013 відзиву на позовну заяву. Відповідач, посилаючись на ст. 257 ЦК України, наголошує на тому, що позивач звернувся до суду після спливу позовної давності, оскільки заборгованість ТОВ "Корисна звичка" виникла 26.02.2009, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2009 між позивачем - Національною телекомпанією України, як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Корисна звичка", як замовником, було укладено договір про розміщення реклами № 220-24 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець надає замовнику послуги по розміщенню реклами, що надана замовником, на телеканалі.

Умовами договору сторони погодили, що замовник зобов'язується сплачувати вартість послуг згідно умов цього договору (п.1.2.), замовник зобов'язується надавати виконавцю рекламу українською мовою у запису на відеокасетах формату BETACAM-SP та/або DVD дисках не пізніше за 3 робочі дні до запланованого розміщення реклами згідно відповідних додатків до цього договору, в ефірі телеканалу (п.2.1.1.), замовник зобов'язується здійснювати оплату послуг відповідно до умов розділу 4 цього договору (п.2.1.2.), підписувати та скріпляти печаткою акти, отримані від виконавця та повертати виконавцю 1 підписаний примірник акту протягом 7 робочих днів з дати отримання відповідних актів від виконавця (п.2.1.3.), виконавець зобов'язується надавати послуги згідно умов цього договору та додатків до нього (п.2.2.1). Також умовами договору встановлено, що кількість, черговість і строки розміщення реклами узгоджуються сторонами у відповідних додатках до цього договору, які є невідємними частинами цього договору (п.4.1), оплата послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунків, що їх виставляє виконавець (п.4.3.), оплата послуг здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця (п.4.4.).

Відповідно до акту прийому-передачі послуг від 01.03.2010, який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений печатками юридичних осіб, позивачем на виконання умов договору № 220-24 від 26.02.2009 були надані, а відповідачем прийняті без зауважень та заперечень послуги з розміщення рекламних відеоматеріалів "Експобанк" на Першому національному каналі у період з 25.12.2009 по 26.02.2010 на загальну суму 11 666,67 грн.

Відповідно до рахунку фактури № 2181 від 04.11.2010 вартість послуг щодо розміщення рекламних відеоматеріалів згідно договору № 220-24 від 26.02.2009 складає 11 666,67 грн.

01.03.2012 Національна телекомпанія України надіслала на адресу відповідача вимогу за вих. № 8-02-19/434 від 29.02.2012, в якій просила у семиденний строк перерахувати на розрахунковий рахунок заборгованість за договором в сумі 11 666,67 грн. , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.03.2012 та фіскальним чеком поштової установи № 9341 від 01.03.2012.

20.07.2012 Національна телекомпанія України надіслала на адресу відповідача претензію за вих. № 8-02-19/1612 від 20.07.2012, в якій просила терміново перерахувати на розрахунковий рахунок борг в сумі 11 666,67 грн., що підтверджується списком рекомендованих листів від 20.07.2012 та фіскальним чеком поштової установи № 6241 від 20.07.2012.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 220-24 від 26.02.2009 у повному обсязі, а саме були надані на користь відповідача послуги по розміщенню реклами за вищенаведеним актом прийому-передачі, однак відповідач не здійснив оплату таких послуг, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 11 666,67 грн.

Відповідно до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.4. договору, при замовленні авіа та залізничних квитків, замовник сплачує виконавцю повну вартість наданих послуг на підставі рахунку-фактури до отримання квитків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 та ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що на підставі укладеного між сторонами договору, позивачем на виконання умов договору № 220-24 від 26.02.2009 були надані, а відповідачем прийняті без зауважень та заперечень послуги з розміщення реклами на суму 11 666,67 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 01.03.2010. Проте, відповідач свого обов'язку щодо оплати отриманих послуг на суму 11 666,67 грн. - не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 11 666,67 грн. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Також, суд відхиляє твердження відповідача про те що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 11 666,67 грн. після спливу позовної давності.

Оскільки, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(п.1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п.5).

Таким чином, суд, враховуючи п. 4.3. договору № 220-24 від 26.02.2009 встановив, що відповідач, на виконання умов вищенаведеного договору, повинен був оплатити послуги надані позивачем з моменту виставлення останнім рахунку-фактури, оскільки рахунок-фактура № 2181 датована 04.11.2010 і її було виставлено в саме цей день, такий строк оплати розпочався саме з 04.11.2010 і на момент звернення не закінчився.

Отже, на день звернення позивача до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 11 666,67 грн. строк спливу позовної давності не настав, а відтак в силу вимог ст. ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України суд задовольняє дану вимогу.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корисна Звичка" (код ЄДРПОУ 35744704, місцезнаходження: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 51) на користь Національної телекомпанії України (код ЄДРПОУ 23152907, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42) суму заборгованості в розмірі 11 666 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 08.07.2013