Постанова

від 09.07.2013 по справі 909/319/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 909/319/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Явсон", б/н від 03.06.2013 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 року (підписане 18.05.2013 року), суддя Калашник В.О.

у справі № 909/319/13

за позовом Тулуківської сільської ради, с. Тулуків, Івано-Франківська область

до відповідача Приватного підприємства фірми "Явсон", м. Одеса

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та зобов'язання виплачувати орендну плату, виходячи із нової нормативної грошової оцінки земель в сумі 63974 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 року по справі №909/319/13 частково задоволено позов Тулуківської сільської ради. Внесено зміни до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 року, укладеного між Тулуківською сільською радою та ПП фірма «Явсон», шляхом викладення його в наступній редакції - плата за оренду зазначеної земельної ділянки встановлюється сторонами у грошовій формі у розмірі 63974 грн. (шістдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири гривні 00 коп.) в рік, що є не менше ставки земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.11, 509, 526, 651 ЦК України, ст.188 ГК України, ст.21 Закону України «Про оцінку земель», ст.289 Податкового кодексу України, ст.21 Закону України «Про оренду землі», рішення Тулуківської сільської ради №64-6/2011 від 01.12.2011 року, №93-7/2012 від 17.01.2012 року, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо орендної плати. Поряд з цим, судом відмовлено в частині позову щодо зобов'язання відповідача виплачувати орендну плату, виходячи з нової нормативно-грошової оцінки земель, оскільки судом задоволено позов в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 року в цій частині та враховуючи те, що умовами договору оренди встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату передбачену договором.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Явсон» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 року по справі №909/319/13, прийняти нове рішення про відмову в позові повністю, вказуючи про порушення норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом неправомірно застосовано до спірних відносин Закон України «Про плату за землю», оскільки такий втратив чинність - 01.01.2011 року. Крім того, апелянт посилається на те, що позивачем необґрунтовано необхідності внесення змін до договору оренди землі, так як нормами чинного законодавства та умовами договору не передбачено такої підстави для перегляду розміру орендної плати за договором, як затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Від відповідача (Тулуківської сільської ради) до суду надійшов лист (від 08.07.2013 року №138/01-39), в якому остання просить про розгляд справи за відсутності свого представника.

Від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (від 05.07.2013 року), в якому останній вказує, що господарський суд в рішенні по даній справі, посилається на рішення Тулуківської сільської ради №93-7/2012 від 17.01.2012 року, яким вирішено внести зміни до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 року та зазначає, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2013 року по справі №909/767/13 прийнято до розгляду позовну заяву ППФ «Явсон» до Тулуківської сільської ради про визнання недійсним рішення Тулуківської сільської ради №93-7/2012 від 17.01.2012 року. З огляду на наведене, позивач просить про зупинення даної справи до вирішення справи №909/767/13.

Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання, відхиляє таке, з огляду на те, що відповідачем необґрунтовано належним чином того, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення вказаної вище справи.

Оскільки явка представника позивача не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 18.03.2011 року між Тулуківською сільською радою (в тексті договору - орендодавець) та ППФ «Явсон» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, а саме п.1 орендодавець, на підставі рішення сесії Тулуківської сільської ради від 08.11.2007 року №120-11/2007 та рішення сільської ради від 17.03.2011 року №26-3/2011 передає в оренду земельну ділянку площею 7,4319 га, яка розташована в с.Тулуків вул.Головна, Тулуківської сільської ради. Пунктом 2.1 визначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування виробничих приміщень асфальтобетонного заводу в селі Тулуків вул.Головна, Тулуківської сільської ради.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата за оренду зазначеної земельної ділянки, згідно рішення Тулуківської сільської ради від 17.03.2011 року №26-3/2011 встановлюється сторонами у грошовій формі в розмірі - 35693,03 грн., що є не менше ставки земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Крім того, вказаним пунктом договору встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках з моменту: - зміна умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря про право третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; - в інших випадках передбачених законодавством України.

Державним підприємством "Івано-Франківським науково дослідним та проектним інститутом землеустрою" в 2011 році розроблена нова технічна документація з нормативно грошової оцінки земель населених пунктів с.Тулука та с.Келихів Тулуківської сільської ради Снятинського району, яку рішенням Тулуківської сільської ради №64-6/2011 від 01.12.11р. затверджено та впроваджено її в дію з 01.01.2012р. Крім цього, даним рішенням зобов'язано всіх орендарів земельних ділянок виготовити витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, згідно п.1 даного рішення.

Рішенням Тулуківської сільської ради №93-7/2012 від 17.01.12р. вирішено внести зміни до п.3.1 договору оренди земельної ділянки ППФ "Явсон" від 18.03.2011р. в зв"язку з впровадженням з 01.01.2012р. на території ради, нової нормативно грошової оцінки земель та укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки до 01.02.2012р.

Згідно нової нормативно грошової оцінки земель та вказаних рішень, збільшено розмір орендної плати за вказаним договором, яка з 01.01.2012р. повинна становити 63974грн. в рік.

Листами №12/01-19 від 13.01.12р. та №74/01-19 від 21.03.12р. Тулуківська сільська рада, повідомляючи про затвердження нової нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів с.Тулуків, пропонувала відповідачу укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки щодо зміни розміру орендної плати.

До матеріалів справи долучено розрахунок орендної плати (арк. справи 13).

Відповідно до статей 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до частини 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Крім того, статтями 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України унормовано, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Згідно ст. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 року щодо орендної плати.

Крім того, судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача виплачувати орендну плату, виходячи з нової нормативно-грошової оцінки земель, оскільки судом задоволено позов в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011 року щодо орендної плати, а також враховуючи норми ст.ст.11, 526 ЦК України та те, що умовами договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату передбачену договором.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 року по справі №909/319/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Явсон" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Кравчук Н.М.