Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-9937/09/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року м. Київ К-41985/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010

у справі № 2а-9937/09/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергокрон» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва провизнання нечинним акту ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокрон» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Енергокрон») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання нечинним акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17.07.2009 №352/29-139, поновлення ТОВ «Енергокрон» в статусі платника податку на додану вартість з 17.07.2009, зобов'язати ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повернути позивачу оригінал свідоцтва платника податку на додану вартість, здійснити дії щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Енергокрон».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010, позов задоволено частково, визнано незаконним акт №352/29-139 від 17.07.2009 про анулювання реєстрації ТОВ «Енергокрон» як платника податку на додану вартість, зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва вчинити дії щодо відновлення дії свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Енергокрон» №100144210 від 25.10.2007, індивідуальний номер 355451126530, відповідно до вимог чинного законодавства України. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що відповідачем видано свідоцтво № 100144210, початок дії якого 08.10.2008, та присвоєно індивідуальний податковий номер 354541126530.

Відповідачем була проведена документальна (невиїзна) перевірка позивача, за результатами якої складено акт №352/29-139 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до абз. 3 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України №757-р від 01.07.2009 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» та пп. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №597 від 20.05.2009, створено комісію, якою встановлено, що платником податку виписано податкові накладні, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» , що підтверджено актом про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №143-15/35454111 від 17.07.2009. Платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з моменту реєстрації до липня 2009 року з показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок за останні 12 календарних місяців.

Згідно з висновками акту, підставою для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість є абз. 3 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України №757-р від 01.07.2009 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» та пп. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» . У зв'язку з цим, комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість з 17.07.2009 та зобов'язала позивача повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Підпунктом «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Відповідно до абз. 7 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації на підставах, визначених у пп. пп. «б», «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість.

Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» . Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)О.А. Моторний З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова