Рішення

від 03.07.2013 по справі 905/4018/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.07.2013р. Справа № 905/4018/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс Еволюшн», м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства «ТАЛА 2005», м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №14 від 09.07.02р.

за участю представників:

від позивача: Федоренко Д.А. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс Еволюшн», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «ТАЛА 2005», м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору купівлі-продажу №14 від 09.07.02р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необхідність визнання недійсним договору відчуження об'єкту нерухомості (договір купівлі - продажу), оскільки відчуження майна, яке є власністю позивача, відбувалось з порушенням порядку, встановленого Статутом ЛК «Марат», зокрема відсутність у особи, яка підписала спірний правочин з боку ТОВ "Лікувальний комплекс "Марат" повноважень на укладення оспорюваного договору, наслідком чого є вибуття нерухомого майно із володіння позивача без його волевиявлення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.06.13р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/4018/13.

Разом з позовною заявою, позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України подано заяву №04/06/1 від 04.06.13р. про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову, шляхом: заборони будь-яким особам здійснювати будь-які дії по відчуженню або розпорядженню іншим способом на власний розсуд (в тому числі здійснення будь-яких будівельних робіт, направлених на ремонт, реконструкцію та демонтаж) відносно будівель та споруд на пляжі санаторія «Марат» в тому числі: медпункту-туалету літера Р, насосної станції літера С, службове літера Т та споруди загальною площею 211,5кв.м., що знаходяться за адресою: м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкинське шосе, 19-А; заборони Реєстраційній службі Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням або розпорядженням іншим способом відносно будівель та споруд на пляжі санаторія «Марат» в тому числі: медпункту-туалету літера Р, насосної станції літера С, службове літера Т та споруди загальною площею 211,5кв.м., що знаходяться за адресою: м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкинське шосе, 19-А.

Ухвалою від 05.06.13р. забезпечено позов по справі №905/4018/13 шляхом заборони будь-яким особам здійснювати будь-які дії по відчуженню або розпорядженню іншим способом на власний розсуд (в тому числі здійснення будь-яких будівельних робіт, направлених на ремонт, реконструкцію та демонтаж) відносно будівель та споруд на пляжі санаторія «Марат» в тому числі: медпункту-туалету літера Р, насосної станції літера С, службове літера Т та споруди загальною площею 211,5кв.м., що знаходяться за адресою: м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкинське шосе, 19-А; заборони Реєстраційній службі Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням або розпорядженням іншим способом відносно будівель та споруд на пляжі санаторія «Марат» в тому числі: медпункту-туалету літера Р, насосної станції літера С, службове літера Т та споруди загальною площею 211,5кв.м., що знаходяться за адресою: м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкинське шосе, 19-А.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованим листом з повідомленням).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.06.12р. Приватне підприємство «ТАЛА 2005» зареєстроване за адресою: 49002, м.Дніпропетровськ, пр-т.Карла Маркса, б.117. За цією адресою відповідачу направлялась ухвала про порушення провадження по справі №905/4018/13.

Відповідно до п.3.9.1 постанови №18 Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Направлення відповідачу процесуальних документів по справі №905/4018/13 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів поштових відправлень суду.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

09.07.02р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат" (продавець) та Приватним підприємством «Фламінго» (ЗКПО 25014109) (покупець) укладений договір купівлі-продажу №14, згідно умов якого продавець продав, а покупець купив будівлі та споруди на пляжі санаторія «Марат» в тому числі: медпункт-туалет літера Р, насосна станція літера С, службове літера Т та споруди загальною площею 211,5кв.м., що знаходяться за адресою: м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкинське шосе, 19-А (п.1.1 договору).

Згідно п.2.3 договору продавець передає покупцю рахунок на суму, обумовлену в п.3.1 не пізніше 3-х днів з моменту підписання сторонами.

Вартість відчуженого майна, відповідно до експертної оцінки становить 130000,00грн. (п.3.1 договору).

Покупець зобов'язаний сплатити об'єкт, що передається (п.2.4 договору).

Згідно п.2.5 договору продавець зобов'язується не пізніше 2-х днів з моменту підписання договору передати покупцю об'єкт даного договору за оформленим сторонами актом приймання-передачі та зі всією необхідною документацією, після чого об'єкт приймається на його баланс за договірною вартістю.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (п.5.1 договору).

Відповідно до акту приймання передачі від 09.07.02р. продавець передав покупцю майно, що розташоване за адресою м.Ялта, смт.Гаспра, вул.Алупкинське шосе, 19-А, а саме: будівлі та споруди на пляжі санаторія «Марат» в тому числі: медпункт-туалет літера Р, насосна станція літера С, службове літера Т та споруди.

Згідно з п.1.1 статуту Приватного підприємства "ТАЛА 2005", підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків Приватного підприємства "Фламінго", у зв'язку зі зміною власників та зміною найменування згідно рішення від 29.09.2005р. відповідно до Господарського кодексу, Цивільного кодексу, Закону України "Про власність" та інших нормативно-правових актів.

Як вбачається зі статуту позивача, ТОВ «Едельвейс Еволюшн» утворено шляхом виділу з ТОВ «Лікувальний комплекс «Марат». Згідно з передавальним актом станом на 26.03.13р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Едельвейс Еволюшн» передані права та обов'язки за договором купівлі-продажу №14 від 09.07.02р.

Таким чином, ТОВ «Едельвейс Еволюшн» є правонаступником ТОВ «Лікувальний комплекс «Марат» в частині взаємовідносин, що виникли за договором купівлі-продажу №14 від 09.07.02р.

Виходячи зі змісту позовної заяви, про факт продажу спірного майна Позивач дізнався лише у березні 2013 року, коли на підставі наказу №21/3-і від 18.02.13р. було проведено інвентаризацію майна товариства.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, позивач вказує на те, що оспорюваний правочин підписаний з порушенням порядку, встановленого статутом товариства, а саме, всупереч розділу 6 статуту, при відчуженні майна, що становило предмет договору, не було викликано експерта з оцінки, директором при підписанні договору не було повідомлено учасників товариства про майбутні операції з продажу нерухомого майна. Також, як вказує позивач, договір купівлі-продажу №14 від 09.07.02р. від імені продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат") був підписаний генеральним директором підприємства Петренко Г.А., який діяв на підставі статуту. Проте, за твердженням позивача, на момент підписання договору генеральний директор підприємства Петренко Г.А. на підставі наказу №12-к від 27.06.02р. знаходився у щорічній відпустці на 14 календарних днів з 8 по 21 липня 2002 року включно, внаслідок чого останній не мав повноважень укладати відповідний договір від імені означеної юридичної особи.

Згідно із ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Оспорюваний в межах даного спору правочин за свої змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна. Договір підписано сторонами 09.07.02р. В силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, при вирішені спору про визнання вказаного правочину недійсним застосуванню підлягають норми законодавства, яке діяло на момент його укладення.

Тобто, норми Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., не можуть застосовуватись судом при визначенні відповідності укладеного сторонами до набрання чинності цим Кодексом договору. Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

Таким чином, виходячи з того, що спірний договір купівлі-продажу був укладений сторонами під час дії Цивільного кодексу УРСР, при розгляді цієї справи суд застосовував норми цього Кодексу та законодавства, яке діяло на момент підписання договору.

В силу ст.224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.29 Цивільного кодексу УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається її статутом (положенням).

Судом встановлено, договір купівлі-продажу №14 від 09.07.02р. від імені продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат") був підписаний генеральним директором підприємства Петренко Г.А., який діяв на підставі статуту.

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу УРСР юридичними особами визнавались організації, які мали відокремлене майно, могли від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

При цьому, згідно із ст.25 Цивільного кодексу УРСР юридична особа діяла на підставі статуту (положення). Аналогічні за змістом положення визначалися ст.9 Закону України "Про підприємства в Україні". Відповідно до положень вказаної статті статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Станом на момент укладення оспорюваного правочину був чинним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат" в редакції 2002р., зареєстрований виконкомом Ялтинської міської ради 02.04.02р.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.14 Закону України "Про підприємства в Україні" власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органові, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника та трудового колективу.

Відповідно до п.1.2 Статуту ТОВ «ЛК «Марат» в редакції 2002 року, засновниками (учасниками) товариства є: Федерація незалежних профспілок Криму, Приватне підприємство «Хелп» та Приватне підприємство «Фламінго».

Згідно положень п.6.18 статуту виконавчим органом товариства є генеральний директор товариства, що здійснює керівництво поточною діяльністю товариства.

Генеральний директор в межах своєї компетенції має право визначати організаційну структуру Товариства, затверджувати правила, процедури та інші внутрішні документи товариства, визначати умови оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філіалів і представництв, здійснювати операції по здачі в оренду до 5 років, операцій по заставі, продажу рухомого і нерухомого майна (з обов'язковим викликом експерта по оцінці), по списанню і реалізації малоцінного інвентарю.

Пунктом 6.18 статуту передбачено, що генеральний директор повідомляє учасників товариства про майбутні операції по вищезазначених угодах (у тому числі, щодо продажу рухомого і нерухомого майна).

Факт повідомлення учасників товариства про відчуження спірного майна документально не підтверджений.

Позивач також зазначає, що експертна оцінка майна не проводилася. Даний факт відповідачем не спростований.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, станом на 09.07.02р. (дата складання оспорюваної угоди) генеральний директор товариства - Петренко Геннадій Анатолійович знаходився у щорічній відпустці з 8 по 21 липня 2002 року включно (наказ №12-к від 27.06.02р.).

У зв'язку з викладеним, наказом №07-к від 07.07.2002р. тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора на період з 8 по 21 липня 2002 року включно призначено комерційного директора Петренко Геннадія Геннадійовича. На зазначений період Петренко Г.Г. отримав право підпису за керівника усіх договорів, що укладаються, а також бухгалтерської та податкової звітності.

При цьому, покупець був обізнаний з фактом знаходження директора продавця у відпустці. Зокрема, згідно з листом №02/07-11 від 02.07.02р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат" було повідомлено Приватне підприємство "Фламінго" про ті обставини, що у разі підписання спірного договору до 21.07.02р., з метою вчинення правочину від імені ТОВ "Лікувальний комплекс "Марат" повноважною буде інша особа. Отримання підприємством покупця вказаного листа підтверджується відміткою останнього на ньому, датованою 05.07.02р.

Знаходження у відпустці генерального директора Петренко Г.А., обумовлює тимчасове припинення повноважень останнього, як керівника (органу) юридичної особи, яку він мав представляти у відповідних правовідносинах.

Таким чином, у визначений період часу генеральний директор Петренко Г.А. не міг здійснювати від імені товариства функції представництва, у тому числі розпоряджатися належним Товариству з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат" майном шляхом вчинення будь-яких правочинів.

В силу положень наведених норм матеріального права, правом на розпорядження майном наділене саме товариство, яке реалізує правомочності власника через свої органи.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать, що майно вибуло з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", поза його волею.

Стаття 48 Цивільного кодексу УРСР встановлює загальне правило про те, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону. Згідно роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року N3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", що містяться в п.2, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

Тому у кожній справі суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно з пунктом 1 статті 29 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши наявні у справі документи, та враховуючи приписи норм чинного законодавства, а також встановлені статутом повноваження генерального директора товариства, господарський суд дійшов висновку про порушення при укладені оспорюваного правочину встановленої процедури відчуження майна.

В силу приписів, запроваджених ст. ст.62, 63 Цивільного кодексу УРСР, згідно яких угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють. Угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

З матеріалів справи не вбачається, що оспорюваний договір в подальшому був схвалений саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", як власником спірного майна.

Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

З урахуванням встановлених обставин, спірний договір купівлі-продажу №14 від 09.07.02р. не відповідає вимогам ст.ст.62, 63 Цивільного кодексу УРСР, статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", а отже має бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.59 Цивільного кодексу УРСР угода, яка визнана судом недійсною, вважається недійсною з моменту її вчинення.

З урахуванням встановлених обставин, спірний договір купівлі-продажу №14 від 09.07.02р. є недійсним.

На підставі викладеного, позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №14 від 09.07.02р. підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 58, 129 Конституції України, ст.ст.23, 25, 29, 48, 59, 62, 63, 224 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 1, 4-3, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс Еволюшн» до Приватного підприємства «ТАЛА 2005» про визнання недійсним договору купівлі-продажу №14 від 09.07.02р. - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №14 від 09.07.02р., вчинений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат" (код ЗКПО 0265079) та Приватним підприємством «Фламінго» (код ЗКПО 25014109).

Стягнути з Приватного підприємства «ТАЛА 2005» (49002, м.Дніпропетровськ, пр-т.Карла Маркса, б.117; ЄДРПОУ 25014109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс Еволюшн» (83003, м.Донецьк, вул.Калузька, б.10, ЄДРПОУ 38654561) витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.07.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 08.07.13р.

Суддя Г.В. Захарченко