Рішення

від 10.07.2013 по справі 909/579/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 р. Справа № 909/579/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Феденько Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114

до відповідача: Приватного підприємства "Комфорт-Сервіс"

вул. Крайківського, буд. № 1Б, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна

компанія "Комфортбуд-2"

вул. Шухевичів, 37/8, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 02/002 від 28 березня 2006 року із подальшими змінами і доповненнями в розмірі 3 823 754, 61 грн., з яких: 2 415 925,56 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 1 221 626,21 грн. - відсотки за користування кредитними коштами та 186 202,83 грн. - пеня за прострочення платежу.

За участю представників сторін:

від позивача: Хорошева К. М. - представник, (довіреність № 33, 34 від 15.01.13);

від відповідачів представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" до Приватного підприємства "Комфорт-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 02/002 від 28 березня 2006 року із подальшими змінами і доповненнями в розмірі 3 982 075,27 грн., з яких: 2 415 925,56 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 1 361 611,42 грн. - відсотки за користування кредитними коштами; 204 538,29 грн. - пеня за прострочення платежу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2013 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 04 червня 2013 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 04 та 20 червня 2013 року відкладено розгляд справи в судових засіданнях на 20 червня та 10 липня 2013 року відповідно.

До господарського суду Івано-Франківської області від надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 11468/13 від 09 липня 2013 року) із врахуванням часткової сплати заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідачів 3 823 754, 61 грн., з яких: 2 415 925,56 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 1 221 626,21 грн. - відсотки за користування кредитними коштами та 186 202,83 грн. - пеня за прострочення платежу.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача про зменшення позовних вимог підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшення позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідачів.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2013 року.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" найменування юридичної особи Відкрите акціонерне товариство "Універсал Банк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк". Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" та Відкритого акціонерного товариства "Банк Універсальний" з усіма його правами та зобов'язаннями, копія статуту та свідоцтва по державну реєстрацію юридичної особи містяться в матеріалах справи.

28 березня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (далі - Банк) та Приватним підприємством "Комфорт-Сервіс" (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір (з відкриттям невідновлювальної кредитної лінії) № 02/002 к (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит на наступних умовах: - вид кредитування - невідновлювальна кредитна лінія; - ліміт кредитної лінії - 4 880 000,00 грн.; - валюта кредиту - гривня; - термін кредитної лінії - сім років; - дата видачі кредиту - 28.03.2006 р.; - дата погашення кредиту - 26.03.2013 р.; - ціль використання коштів кредитної лінії - придбання об'єкту незавершеного будівництва лабораторно-побутового комплексу та поповнення обігових коштів; - плата за користування кредитом - 18% річних.

27 жовтня 2006 року, 14 листопада 2006 року, 18 квітня 2007 року, 17 жовтня 2007 року між Банком та Позичальником укладено відповідно Додаткові договори № 1, № 2, № 3, № 4 до Кредитного договору, згідно яких внесено зміни до Кредитного договору.

Додатковим договором № 3 від 18 квітня 2007 року до Кредитного договору , згідно якого в пункті 1.1. змінено ліміт кредитної лінії з 4 880 000,00 грн. на 6 880 000,00 грн. та плату за користування кредитом з 18% річних на 16 % річних, графік погашення заборгованості по кредиту викладений в Додатку № 2 до Кредитного договору в новій редакції.

З метою забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за Кредитним договором 28 березня 2006 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельною компанією"Комфортбуд-2" (далі - Поручитель) укладено Договір поруки № 02/_і (далі - Договір поруки) та Додатковий договір № 1 від 18 квітня 2007 року до Договору поруки.

Відповідно до умов Договору поруки Поручитель зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання Позичальником усіх зобов'язань, що виникли з Кредитного договору. Приватне підприємство "Комфорт-Сервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Комфортбуд-2" несуть солідарну відповідальність перед Банком.

Згідно пункту 8.1. Кредитного договору при порушенні строків сплати кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, комісії, Позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,1% від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.

Позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем строків повернення кредиту та відсотків, з врахуванням вказаного пункту Кредитного договору нарахувано пеню в сумі 186 202,83 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача станом на 04 липня 2013 року сума заборгованості становить 3 823 754, 61 грн., з яких: 2 415 925,56 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 1 221 626,21 грн. - відсотки за користування кредитними коштами та 186 202,83 грн. - пеня за прострочення платежу. Матеріали справи не містять доказів сплати решти заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідачів з вимогами про сплату заборгованості, однак відповідачі надіслані вимоги залишили без задоволення. Докази направлення містяться в матеріалах справи.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Кредитний договір є концесуальним, він вважається укладеним із моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами, двостороннім (встановлює права й обов'язки як для кредитодавця, так і для позичальника) та відплатним (обов'язкова відплатність фінансових послуг з надання кредиту у вигляді процентів).

Згідно із ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. ст. 1048, 1049, 1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно частини 2 статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що банк належним чином виконав прийняті на себе зобов'язання згідно Кредитного договору та Додаткових договорів до Кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не виконали повністю взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору та Додаткових договорів до Кредитного договору та Договору поруки, у встановлені строки не повернули прострочену заборгованості у сумі 2 415 925,56 грн. та відсотки за користування кредитом у сумі 16 436,35 грн. За таких обставин позовні вимоги про стягнення вказаних сум є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.1. Кредитного договору сторонами погоджено, розмір пені при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань.

Слід також визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів пені в сумі 186 202,83 грн. правильність нарахування якої перевірена судом, оскільки така вимога заявлена на підставі закону.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідачів солідарно.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 543, 549, 551, 553, 554, 610-612, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 231, 345 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 22, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Приватного підприємства "Комфорт-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 02/002 від 28 березня 2006 року із подальшими змінами і доповненнями в розмірі 3 823 754, 61 грн. задовольнити.

Стягнути солідарно з відповідачів Приватного підприємства "Комфорт-Сервіс" (вул. Крайківського, буд. № 1Б, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 31524338) та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Комфортбуд-2" (вул. Шухевичів, 37/8, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 33162343) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114; ідентифікаційний код 21133352) заборгованості в сумі 3 823 754, 61 грн., з яких: 2 415 925,56 грн. (два мільйона чотириста п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 56 коп.) - простроченої заборгованості по кредиту; 1 221 626,21 грн. (один мільйон двісті двадцять одна тисяча шістсот двадцять шість гривень 21 коп.) - відсотків за користування кредитними коштами, 186 202,83 грн. (сто вісімдесят шість тисяч двісті дві гривні 83 коп.) - пені за прострочення платежу та 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.13

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"