Рішення

від 09.07.2013 по справі 922/1757/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р.Справа № 922/1757/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторгаз", м. Харків про стягнення суми основного боргу в розмірі 64329,54 грн. та пені в розмірі 13746,10 грн. за участю представників сторін:

позивача - Шафоростова О.М., за довіреністю №164 від 07.12.2012 року.

відповідача - не з'явився.

прокурор - Овчарова А.О., службове посвідчення №013755 від 06.12.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторгаз", м. Харків про стягнення суми основного боргу в розмірі 64329,54 грн. та пені в розмірі 13746,10 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач та прокурор посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором оренди №4946 від 20.07.2011 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 29.05.2013 року о 10:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2013 року заяву (вх. 19457) представника позивача про продовження строку розгляду справи - задоволено, продовжено строк розгляду справи №922/1757/13 на п'ятнадцять днів до 10.07.2013 року та розгляд справи №922/1757/13 відкладено на "09" липня 2013 р. о 10:30 годині.

До господарського суду Харківської області 09.07.2013 року від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. 24716), разом з витребуваними судом документами.

Надані документи досліджені судом, прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, заявлені прокурором позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі. Проте, до господарського суду Харківської області 21.06.2013 року повернулась ухвала суду від 29.05.2013 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача та 3-ої особи, за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд виходячи з наступного.

12.07.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Моторгаз" (орендар) було укладено Договір оренди №4946-Н, відповідно до умов якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину майданчика твердого покриття (інв. №101), загальною площею 1500,00кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 3, що знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (ідентифікаційний номер 08162096, балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2011р. і становить 717500,00грн.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір діє з 12.07.2011 року по 12.06.2014 року.

Факт передачі приміщення відповідачу підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 12.07.2011р. (арк.спр. 17).

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. №786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку) з урахуванням результатів конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2011р. - 9212,54грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2011р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2011 року.

У відповідності до п. 5.3. договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п.3.6. Договору оренди №4946-Н від 12.07.2011р., орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Рішенням господарського суду Харківської області від "21" серпня 2012 р. по справі № 5023/3263/12 було позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Харкова, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків задоволені та стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 47438,44грн. (за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року), 1950,40грн. пені (за період з жовтня 2011 року по травень 2012 року) та 3320,69грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості .

З матеріалів справи вбачається, що прокурор та позивач, просять суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 64 329,54 грн. (за період з травня 2012 року по лютий 2013 року), 9243,03 грн. - пені (за період з травня 2012 року по березень 2013 року) та 4503,07 грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до вимоги ст. 759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 64 329,54 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, прокурор заявив до стягнення з відповідача, 9243,03 грн. - пені (за період з травня 2012 року по березень 2013 року) та 4503,07 грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до п. 3.7 Договору сторони обумовили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

Таким чином, положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Тобто, визначена сторонами редакція пункту 3.7. договору не містить застережень щодо неможливості нарахування пені за більш ніж шестимісячний термін, встановлений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а навпаки, встановлює можливість її нарахування за кожен день прострочення, пов'язуючи момент припинення її нарахування з днем погашення заборгованості зі сплати орендної плати (правова позиція щодо незастосування до нарахування штрафних санкцій шестимісячного терміну, передбаченого у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у разі встановлення у договорі іншого періоду їх нарахування, висловлена у постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 у справі №3/063-09).

Таким чином, умовами договору, укладеного між сторонами у даній справі та законодавством, встановлено можливість стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 9243,03 грн., нарахованої за період з 15.05.2012 року по 07.03.2013 року, суд приходить до висновку, що наданий прокурором розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки надане нарахування здійснювалось не від нарахованої суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання окремо, а на загальний борг (в тому числи на борг, на який вже нараховувалась пеня та була стягнута з відповідача за рішенням господарського суду Харківської області від "21" серпня 2012 р. по справі № 5023/3263/12), тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 3152,80 грн., в частині стягнення пені в розмірі 6090,23 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Пунктом 3.8. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, те, що сума заборгованості з орендної плати відповідачем не сплачена, заборгованість за орендною платою перевищує три місяці (сім місяців), суд задовольняє позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 4503,07 грн. штрафу, як обґрунтовані та правомірні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16, 526, ст. 611, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 198, ч. 6 ст. 232, ч. 3 ст. 285, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, та, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторгаз" (61064, м. Харків, вул. Цементна, 3, код ЄДРПОУ 37092186) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м.Харків, вул.Гуданова, б.18, код ЄДРПОУ 24134490, р/р 31111094700002 в УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) суму основного боргу в розмірі 64329,54 грн., пеню в розмірі 3152,80 грн. та 4503,07 грн. штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторгаз" (61064, м. Харків, вул. Цементна, 3, код ЄДРПОУ 37092186) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1586,29 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 6090,23 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 11.07.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/1757/13