Постанова

від 10.06.2013 по справі 804/6004/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. Справа № 804/6004/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Марченко Р.Є., Прокопенко В.М., Педак В.Ф.

відповідача Гуртового П.С., Колядюк Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ-К» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій відповідача неправомірними, скасування акту перевірки, скасування протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення факту не заниження податку на прибуток, скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2012 року та від 24 квітня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ-К» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати неправомірними дії відповідача стосовно проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року;

- на підставі підпункту 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України скасувати Акт №947/221/36595824 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ-К» (код 36595824) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року»;

- на підставі підпункту 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України скасувати Протокол про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2013 року №28/221, яким притягнуто до адміністративної відповідальності директора позивача Марченко Р.Є. за частиною 1 статті 163-3 КУпАП;

- встановити, що підприємством не занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 1599703,67 грн., в тому числі:

за І квартал 2010 року в сумі 754289,69 грн.;

за півріччя 2010 року в сумі 1110329,68 грн.;

за ІІІ квартал 2010 року в сумі 1590059,92 грн.;

за 2010 рік в сумі 1599703,67 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2012 року №0000422201;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2012 року №0000431501.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки посадових осіб Нікопольської ОДПІ, викладені в Акті перевірки, суперечать чинному законодавству України, отже є неправомірними, а податкові повідомлення-рішення, що складені на підставі такого Акту перевірки, також є протиправними та підлягають обов'язковому скасуванню. Крім того, мають бути скасовані акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведенню відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 14 березня 2013 року №200/151 та №201/151 виданих Нікопольською ОДПІ, посадовими особами відповідача згідно із п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу Нікопольської ОДПІ від 13 березня 2013 року №332 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Рентал-К» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено Акт від 28 березня 2013 року №947/221/36595824.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відповідно до вимог статті 81 Податкового кодексу України Нікопольською ОДПІ головному бухгалтеру ТОВ «Рентал-К» Івановій Ользі Олексіївні були пред'явлені направлення на проведення документальної позапланової перевірки від 14 березня 2013 року №200/151 та №201/151, про що свідчить запис головного бухгалтера у направленні на проведення документальної позапланової перевірки, з зазначенням дати та часу ознайомлення (завірений особистим підписом), та вручено копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 13 березня 2013 року №332, про що свідчить запис головного бухгалтера у наказі, з зазначенням дати ознайомлення, завірений особистим підписом.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірку податковим органом проведено із додержанням вимог чинного законодавства, отже, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі Акту перевірки від 28 березня 2013 року №947/221/36595824 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 19 квітня 2013 року №0000422201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510 грн.;

- від 24 квітня 2013 року №0000431501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1999629,62 грн., у тому числі за основним платежем 1599703,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 399925,92 грн.

Щодо вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2012 року №0000431501 суд зазначає наступне.

ТОВ «Рентал-К» було укладено з LARIT ENTERPRISES LIMITED договір від 01.10.2009 року №01-5-11. На умовах цього договору у 2010 році ТОВ «Рентал-К» отримало від LARIT ENTERPRISES LIMITED позику у сумі 5234769,69 грн.

Відповідно до документів, наданих до перевірки, встановлено, що ТОВ «Рентал-К» не нараховувалися та не сплачувалися відсотки за користування позикою, за договором №01-5-11 від 01.10.2009 року.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Таким чином, якщо навіть договір позики не назвати договором про надання поворотної фінансової допомоги, але вказати в ньому, що плата за використання залучених на визначений строк коштів не нараховується, він все одно в податковому обліку з податку на прибуток трактуватиметься як договір про надання поворотної фінансової допомоги.

Отже, для цілей оподаткування, договір позики прирівнюється до договору про надання поворотної фінансової допомоги.

У наданому позивачем до перевірки договорі від 01.10.2009 року №01-5-11, а також у додатках до реєстраційного свідоцтва від 10.03.2011 року та від 27.04.2012 року не зазначено, що займодавець LARIT ENTERPRISES LIMITED є фінансовою установою, також як було встановлено відповідачем, у локальній мережі Інтернет LARIT ENTERPRISES LIMITED як фінансова установа не фігурує.

Згідно статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року №2664-ІІІ операція з надання коштів у позику (в тому числі й на умовах фінансового кредиту) вважається фінансовою послугою. Фінансові послуги мають право надавати тільки юридичні особи - фінансові установи. Але є й певні винятки. Так, згідно зі статтею 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року №2664-ІІІ:

- фізичні особи - підприємці мають право надавати фінансові послуги - якщо це прямо передбачено законом:

- юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, також мають право надавати окремі фінансові послуги, але тільки відповідно до положень законів і нормативних актів державних органів, які здійснюють регулювання діяльності фінансових установ і ринків фінансових послуг (наприклад, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України).

Згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 року за №283/97-ВР (далі - Закон №283/97-ВР), поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону №283/97-ВР валовий дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №283/97-ВР валовий дохід включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Таким чином, підприємство в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №283/97-ВР не збільшило склад валового доходу за 2010 рік на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від компанії наймодавця, внаслідок чого валовий дохід залишився безпідставно заниженим за 2010 рік на суму 5234769,68 грн., а саме: за 1 квартал 2010 року у сумі 1977645,74 грн., за півріччя 2010 року у сумі 3401805,72 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 5234769,68 грн., за 2010 рік у сумі 5234769,68 грн.

ТОВ «Рентал-К» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року задекларовано скориговані валові витрати у сумі 5756470,00 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року відповідачем було встановлено їх завищення всього у сумі 1164045,00 гри,

Як було встановлено в судовому засіданні, в ході перевірки, на усну вимогу інспекторів відповідача, були надані наступні документи: податкові накладні, ж/о №6 та відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», ж/о №7 та відомості по бухгалтерському рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами», ж/о №8 та відомостей по бухгалтерському рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

До перевірки підприємством не були надані наступні документи: головна книга; первинні документи, а саме: видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення; договори укладені з покупцями та постачальниками; договори, які укладені з перевізниками; товарно-транспортні накладні, залізничні квитанції на перевезення сировини, обладнання.

У зв'язку з вищенаведеним, в ході проведення перевірки на підприємство було направлено лист про надання документів та письмових пояснень від 20.03.2013 року №8936/10/22-115.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону №283/97-ВР до складу валових витрат господарської діяльності відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована па виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року №375, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Основний вид економічної діяльності - вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.

У відповідності до пп. 5.2.1 ст. 5 Закону №283/97-ВР до складу валових витрат господарської діяльності відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абз. 2 п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за №271/7592, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

В серпні 2010 pоку ТОВ «Рентал - К» у відповідності з актом №2 від 31.08.2010 року прийняло від ТОВ «Біо-Енергія» виконані підрядні роботи з монтажу обладнання на дільниці по виробництву абразивного порошку за адресою: м. Синельникове, вул. Ватутіна. 51.

В серпні 2010 року постачальником-контрагентом ПП «Макроден» іпн. 339742404624 було проведено обстеження (допуск) до експлуатації електроустановок ТОВ «Рентал-К» та складено акт від 16.08.2010 року про те, що електроустановка готова до роботи і може бути підключена до електромережі у встановленому порядку та підтверджено згідно договору №21 від 15.07.2010 року з Міністерством палива та енергетики України.

ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дпіпрообленерго» код ЄДРПОУ 233590304026 здійснена розробка технічних умов (акт здачі-прийняття робіт від 30.07.2010 року) та узгоджена проектна документація (акт прийому виконаних робіт №0473 від 02.08.2010 року).

З квітня 2010 року ТОВ «Рентал-К» використовувало ТМЦ на відпрацювання технологічного процесу з виробництва абразивного порошку, про що свідчать акти списання матеріалів. Дана господарська операція є сумнівною внаслідок наступного.

ТОВ «Рентал-К» в серпні 2010 року прийняло виконані підрядні роботи від ТОВ «Біо-Енергія» (код 33766899) з монтажу обладнання на дільниці по виробництву абразивного порошку за адресою м. Синельникове, вул. Ватутіна, 51. ПП «Макроден» було видано ТОВ «Рентал-К» дозвіл на підключення електроустановки до електричних мереж, при цьому акт обстеження датовано 16.08.2010 року.

Електрична енергія придбавалась ТОВ «Рентал-К» з вересня 2010 року.

Таким чином, тільки з вересня 2010 року ТОВ «Рентал-К» мало всі необхідні умови для здійснення господарської діяльності з виробництва абразивного порошку і отримання доходів від даної діяльності.

Але, незважаючи на вищенаведене, протягом квітня-жовтня 2010 року відбувалось списання матеріалів на відпрацювання технологічного процесу. Всі ТМЦ, які були списані на відпрацювання технологічного процесу з виробництва абразивного порошку, та були використані ТОВ «Рентал-К» без отримання будь-якого результату, а саме: підприємством не здійснювалось оприбуткування і в свою чергу списання вартості будь-якої готової продукції або дослідно-експериментальних зразків (не була отримана готова продукція, не було одержано брак від виробництва готової продукції, не було відображено повернення сировини тощо).

За перевіряємий період на відпрацювання технологічного процесу позивачем було використано шлаку паливного в кількості 7770 тон, контейнерів в кількості 1491 шт. Об'єм одного контейнера - 1000 кг.

При цьому суд бере до уваги, що за даними підприємства чисельність працюючих за перевіряємий період становить: станом на 01.01.2010 - 1 особа; станом на 01.04.2010 - 2 особи; станом на 01.07.2010 - 9 осіб, з них 6 працівники охорони; станом на 01.10.2010 - 9 осіб, з них 6 працівники охорони; станом на 01.01.2011- 3 особи, що на думку суду без залучення додаткових співробітників унеможливлює виконання відповідних робіт в заявлених обсягах.

Крім того, до перевірки ТОВ «Рентал-К» надало Декларацію від 31.07.2012 №ДП 14212129950 про готовність об'єкта до експлуатації, згідно якої дільниця з переробки шлаків ТЕЦ на вул. Ватутіна. 51-а в м. Синельникове Дніпропетровської області готова до експлуатації (саме з 31.07.2012 року).

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що факт списання відповідно до актів контейнерів, шлаку паливного, газу скрапленого, дизельного пального не доводить факт, здійснення цих витрат у зв'язку з монтажем, ремонтом, поліпшенням, доведенням обладнання до стану у якому воно придатне для використання із запланованою метою.

Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Рентал-К» до складу валових витрат за 2010 рік були віднесені витрати, пов'язані з транспортними та транспортно-експедиційними послугами. Але в ході перевірки ТОВ «Рентал-К» відповідачу не були надані товарно-транспортні накладні або будь-які інші документі на підтвердження отримання послуг з транспортування від перевізників.

Згідно із Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 для обліку роботи автомобільного транспортного засобу, списання пального та взаємних розрахунків між перевізником та замовником застосовують шляховий лист, використання якого є обов'язковим при перевезенні як вантажним так і легковим автомобілем.

Шляховий лист вантажного автомобіля - це документ, без якого не дозволяється виконувати перевезення автомобільним транспортом загального використання та відомчим автомобільним транспортом.

У відповідності із Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна оформлюється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоотримувача окремо. Юридична та фізична особа, яка надає перевізнику вантаж для його відправки в визначене угодою місце виписує товарно-транспортну накладну у чотирьох екземплярах. Після укладення договору на перевезення вантажу (або заявки замовника) вантажовідправник до того часу, коли прибуде для навантаження автомобіль заповнює товарно-транспортну накладну в кількох екземплярах під копіювальний папір. Для кожної партії вантажу оформлюється окрема товарно-транспортна накладна.

Таким чином, виходячи і вищевикладеного ТОВ «Рентал-К» під час проведення перевірки, не було доведено факт отримання основних фондів, ТМЦ та транспортних послуг від контрагентів з огляду на те, що відповідні товарно-транспортні накладні, заявки на перевезення, шляхові листи тощо в якості доказів на підтвердження відповідних операцій податковій інспекції представлені не були.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що задекларовані шляхом документального оформлення показники щодо співпраці ТОВ «Рентал-К» з відповідними постачальниками, не відображають фактичні обставини справи, відповідно не спричиняють настання правових наслідків, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

В ході проведення перевірки було встановлено, що операції із придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального товарного характеру.

На підставі викладених у акті обставин, які виявлені в ході перевірки, відповідачем було зроблено наступні висновки щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Рентал-К» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року: підприємством протягом квітня-жовтня 2010 року здійснюється тільки списання матеріалів на відпрацювання технологічного процесу. Всі ТМЦ, які були списані на відпрацювання технологічного процесу з виробництва абразивного порошку, були використані ТОВ «Рентал-К» без отримання будь-якого результату, а саме: підприємством не здійснюється оприбуткування і в свою чергу списання вартості будь-якої готової продукції або дослідно-експериментальних зразків (не була отримана готова продукція, не було одержано брак від виробництва готової продукції, не було відображено повернення сировини тощо); недоведений факт здійснення транспортних послуг з перевезення основних фондів, ТМЦ.

Внаслідок порушень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону №283/97-ВР підприємством завищено скориговані валові витрати за 2010 рік у сумі 1164045,00 грн., в тому числі: за І квартал 2010 в сумі 1039513,00 грн., за півріччя 2010 року у сумі 103951.3,00 гри., за 3 квартали 2010 року у сумі 1125470,00 грн., за 2010 ріку сумі 1164045,00 грн. при відсутності первинних документів.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року ТОВ «Рентал-К» задекларовано податок на прибуток у сумі 0,0 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року встановлено його заниження всього у сумі 1599703,67 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року у сумі 754280,60 грн., за півріччя 2010 року у сумі 1110329,68 гри., за 3 квартал 2010 року у сумі 1590059,92 грн., за 2010 рік у сумі 1599703,67 грн. за рахунок порушень щодо заниження валового доходу та завищення валових витрат.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що відповідно до приписів ч. 2 статті 2, ст.ст. 17, 18 КАСУ питання встановлення юридичних фактів на відносяться до юрисдикції адміністративних судів, не підлягають також задоволенню вимоги позивача про «встановлення не заниження підприємством податку на прибуток за перевіряємий період на суму 1599703,67 грн.»

Щодо вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2012 року №0000422201 суд зазначає наступне.

20.03.2013 року на адресу ТОВ «Рентал-К» було надіслано лист про надання документів №8936/10/22-115, який було отримано позивачем 12.04.2013 року. В свою чергу, позивач проігнорував законні вимоги Нікопольської ОДПІ та не надав документи, про які йшла мова.

В наслідок цього, Нікопольською ОДПІ було винесене податкове-повідомлення рішення від 19.04.2013 року №0000422201 про накладення штрафу на позивача в розмірі 510,00 грн.

Згідно з п. 1.121 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 46 Податковим кодексом України строків їх зберігання (що складають 3 роки), та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510,00 грн.; ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за те ж саме порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на їх необґрунтованість.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування акту від 28 березня 2013 року №947/221/36595824 позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ-К» суд виходить із наступного.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення терміну правовий акт індивідуальної дії.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 «Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В зазначеному пункті Порядку №984 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не рішення.

Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Отже, суд вважає, що в частині позовних вимог, щодо скасування акту перевірки має бути відмовлено, оскільки позивач звернувся з заявою про неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Розглянувши вимоги позивача про скасування Протоколу про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2013 року №28/221, яким притягнуто до адміністративної відповідальності директора позивача Марченко Р.Є. за частиною 1 статті 163-3 КУпАП, суд також не вбачає обґрунтованих підстав для їх задоволення, зважаючи на нижченаведене.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені правила предметної підсудності адміністративних справ. Згідно пункту 2 частини 1 зазначеної статті, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до частини 2 цієї статті, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем у розглянутій позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які предметно підсудні різним адміністративним судам, а саме вимога про скасування Протоколу про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2013 року №28/221 підсудна місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду не їх недоведеність та необгрунтованість.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ-К» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій відповідача неправомірними, скасування акту перевірки, скасування протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення факту не заниження податку на прибуток, скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2012 року та від 24 квітня 2012 року - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 17 червня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник