Постанова

від 11.07.2013 по справі 826/8924/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/154

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

11 липня 2013 року 11:00 № 826/8924/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локсервіс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 № 0003672202, № 0003682202 та від 21.05.2013 № 0006852202, № 0006862202, № 0006872202, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Локсервіс" (далі - позивач, ТОВ "Локсервіс") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 № 0003672202, № 0003682202 та від 21.05.2013 № 0006852202, № 0006862202, № 0006872202 (далі - ППР № 0003672202, ППР № 0003682202, ППР № 0006852202, ППР № 0006862202, ППР № 0006872202).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8924/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/8924/13-а, призначено справу до судового розгляду та витребувано у позивача низку доказів по даній справі.

В судове засідання 09.07.2013 прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 09.07.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 09.07.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 24.04.2013 по 30.04.2013 працівниками ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП "Клер Шато Фіорд" (код за ЄДРПОУ 32395460) за квітень, липень, серпень, жовтень, листопад 2010 року, ТОВ "Маркон Груп КО" (код за ЄДРПОУ 37135774) за березень, квітень, липень 2011 року та ТОВ "Дормашавто" (код за ЄДРПОУ 36791493) за серпень - вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 30.04.2013 № 434/22.2/32850324 (далі - Акт перевірки № 434/22.2/32850324).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, в результаті чого позивачем було занижено суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету, у сумі 120 946,00 грн., в т.ч. за липень 2010 року на суму 811,00 грн., за листопад 2010 року на суму 39 952,00 грн., за березень 2011 року на суму 15 591,00 грн., за квітень 2011 року на суму 6 667,00 грн., за серпень 2011 року на суму 20 787,00 грн., за вересень 2011 року на суму 37 138,00 грн., та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 143 466,00 грн., в т.ч. за квітень 2010 року на суму 107 467,00 грн., за серпень 2010 року на суму 7 678,00 грн., за листопад 2010 року на суму 20 424,00 грн., за березень 2011 року на суму 7 897,00 грн., та зменшено суму, яку було заявлено до бюджетного відшкодування у сумі 7 639,00 грн., в т.ч. за липень 2010 року на суму 2 751,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 1 505,00 грн., за липень 2011 року на суму 3 383,00 грн.

У період з 05.03.2013 по 07.03.2013 працівниками ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП "Клер Шато Фіорд" (код за ЄДРПОУ 32395460) за грудень 2010 року, ТОВ "Проммаст-Стандарт" (код за ЄДРПОУ 37563531) за листопад 2011 року, ТОВ "Граньстройінвест" (код за ЄДРПОУ 37649152) за грудень 2011 року, ТОВ "Маркон Груп КО" (код за ЄДРПОУ 37135774) за лютий 2011 року та ТОВ "Дормашавто" (код за ЄДРПОУ 36791493) за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.03.2013 № 897/22.2/32850324 (далі - Акт перевірки № 897/22.2/32850324).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, в результаті чого позивачем було занижено суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету, у сумі 70 033,00 грн., в т.ч. за грудень 2010 року на суму 9 193,00 грн., за листопад 2011 року на суму 60 840,00 грн., та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 39 615,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 року на суму 6 283,00 грн., за грудень 2011 року на суму 33 333,00 грн., за грудень 2011 року на суму 36 218,00 грн.

Враховуючи наведене, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 77.1 ст. 77, п. 123.1 ст. 123, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки № 434/22.2/32850324 та Акта перевірки № 897/22.2/32850324 відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- ППР № 0003672202, відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 39 615,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 року на суму 6 283,00 грн., за грудень 2011 року на суму 33 333,00 грн.;

- ППР № 0003682202, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 105 050,00 грн. (за основним платежем - 70 033,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35 017,00 грн.);

- ППР № 0006862202, відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (в т.ч. заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) з податку на додану вартість на суму 7 639,00 грн., в т.ч. за липень 2010 року на суму 2 751,00 грн. (штрафні санкції - 688,00 грн.), за жовтень 2010 року на суму 1 505,00 грн. (штрафні санкції - 376,00 грн.), за липень 2011 року на суму 3 383,00 грн. (штрафні санкції - 846,00 грн.);

- ППР № 0006872202, відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 143 466,00 грн., в т.ч. за квітень 2010 року на суму 107 467,00 грн., за серпень 2010 року на суму 7 678,00 грн., за листопад 2010 року на суму 20 424,00 грн., за березень 2011 року на суму 7 897,00 грн.;

- ППР № 0006852202, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 181 419,00 грн. (за основним платежем - 120 946,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 60 473,00 грн.).

Позивач не погодився з висновками Актів перевірки № 434/22.2/32850324, № 897/22.2/32850324 та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

ТОВ "Локсервіс" зареєстровано 03.03.2004 в Печерській районній у місті Києві державній адміністрації. Код за ЄДРПОУ 32850324. Місцезнаходження позивача: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, літ "а", н/п № 43.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.03.2004 за № 34842, станом на момент проведення перевірки перебував на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС. Індивідуальний податковий номер 328503226550, зареєстрований платником ПДВ з 25.03.2004.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основними видами діяльності позивача є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля.

Позивач посилається на те, що між ним та ПП "Клер Шато Фіорд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Граньстройінвест", ТОВ "Маркон Груп КО", ТОВ "Дормашавто" було укладено низку договорів:

- з приватним підприємством "Клер Шато Фіорд" (далі - ПП "Клер Шато Фіорд") договір від 12.04.2010 № 12/04. Предметом даного договору було придбання позивачем у ПП "Клер Шато Фіорд" товару у грудні 2010 року на суму 55 155,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 192,50 грн., у квітні, липні, серпні, жовтні, листопаді 2010 року на суму 1 083 525,88 грн., в т.ч. ПДВ - 180 587,65 грн.;

- з товариством з обмеженою відповідальністю "Проммаст-Стандарт" (далі - ТОВ "Проммаст-Стандарт") договір від 01.12.2011 № 01/11. Предметом даного договору було придбання позивачем у ТОВ "Проммаст-Стандарт" товару у листопаді 2011 року на суму 252 704,40 грн., в т.ч. ПДВ - 42 117,40 грн.;

- з товариством з обмеженою відповідальністю "Граньстройінвест" (далі - ТОВ "Граньстройінвест") договір від 02.12.2011 № 05/12. Предметом даного договору було придбання позивачем у ТОВ "Граньстройінвест" товару у грудні 2011 року на суму 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн.;

- з товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон Груп КО" (далі - ТОВ "Маркон Груп КО") договір від 07.02.2011 № 07/02. Предметом даного договору було придбання позивачем у ТОВ "Маркон Груп КО" товару у лютому 2011 року на суму 37 689,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 281,50 грн.;

- з товариством з обмеженою відповідальністю "Дормашавто" (далі - ТОВ "Дормашавто") договір від 25.07.2011 № 25/07. Предметом даного договору було придбання позивачем у ТОВ "Дормашавто" товару у жовтні 2011 року на суму 112 335,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18 722,50 грн., у серпні та вересні 2011 року на суму 278 430,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46 405,00 грн.

Разом з тим, копії вказаних договорів або пояснення стосовно причин їх відсутності у позивача позивач на вимогу суду не надав.

На підтвердження того, що позивачем було отримано відповідний товар від вищевказаних контрагентів, позивачем було надано суду копії видаткових накладних № 051011 від 05.10.2011, № 110201 від 11.02.2011, № 021206 від 02.12.2011, № 071107 від 07.11.2011, № 091207 від 09.12.2010, № 041101 від 04.11.2010, № 041012 від 04.10.2010, № 020806 від 02.08.2010, № 010705 від 01.07.2010, № 140401 від 14.04.2010, № 110405 від 11.04.2011, № 090302 від 09.03.2011, № 130709 від 13.07.2011, № 020809 від 02.08.2011, № 050907 від 05.09.2011, податкових накладних № 62 від 05.10.2011, № 6 від 11.02.2011, № 11 від 02.12.2011, № 51 від 07.11.2011, № 091207 від 09.12.2010, № 041101 від 04.11.2010, № 041012 від 04.10.2010, № 020810 від 02.08.2010, № 010705 від 01.07.2010, № 140401 від 14.04.2010, № 69 від 11.04.2011, № 15 від 09.03.2011, № 123 від 13.07.2011, № 28 від 02.08.2011, № 54 від 05.09.2011 та виписок по рахунку від 17.03.2011, від 22.12.2011, від 13.12.2011, від 25.01.2011, від 29.12.2010, від 22.11.2010, від 14.09.2010, від 20.08.2010, від 21.06.2010, від 17.05.2011, від 27.04.2011, від 18.11.2011, від 12.09.2011, від 14.10.2011.

При цьому, суд звертає увагу, що вказані видаткові накладні не містять посади та прізвища осіб контрагентів позивача, відповідальних за відвантаження позивачу відповідного товару; вказані податкові накладні не містять посади осіб контрагентів позивача, відповідальних за відвантаження позивачу відповідного товару; вказані виписки по рахунку не містять будь-яких відміток банку.

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

Позиція відповідача ґрунтується на висновках перевірки Яготинською МДПІ Київської обл. контрагента позивача - ПП "Клер Шато Фіорд", за результатами якої складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Клер Шато Фіорд" в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту" від 28.09.2012 № 45/2200/32395460; на висновках перевірки Бориспільської ОДПІ Київської обл. контрагента позивача - ТОВ "Проммаст-Стандарт", за результатами якої складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Проммаст-Стандарт" в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2011 року" від 23.11.2011 № 783/23-2/37563531; на висновках перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської обл. контрагента позивача - ТОВ "Граньстройінвест", за результатами якої складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Граньстройінвест" в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 13.04.2011 по 31.12.2011" від 13.02.2012 № 280/23-1/37649152; на висновках перевірки Яготинською МДПІ Київської обл. контрагента позивача - ТОВ "Маркон Груп КО", за результатами якої складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Маркон Груп КО" в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з з грудня 2010 року по серпень 2011 року" від 08.12.2011 № 1318/2300/37135774; на висновках перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва контрагента позивача - ТОВ "Дормашавто", за результатами якої складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дормашавто" в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень, серпень, жовтень 2011 року" від 25.01.2011 № 54/3-23-20-36791493.

Так, згідно висновків даних актів встановлено, що певними особами, які на момент розгляду даної справи встановлюються, створено та використано ланки вигодотранспортуючих та вигодоформуючих юридичних осіб, до складу яких входить, зокрема, ТОВ "Проммаст-Стандарт".

ВПМ Бориспільської ОДПІ 19.10.2011 була проведена перевірка місцезнаходження за адресою державної реєстрації ТОВ "Проммаст-Стандарт": 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Новопрорізна, буд. 8/А. Перевіркою встановлено, що за вищевказаною адресою знаходиться ВАТ БП "Райагрохім". Головний бухгалтер ВАТ БП "Райагрохім" відмовилась надати пояснення щодо фактичного місцезнаходження ТОВ "Проммаст-Стандарт". Відтак, місцезнаходження ТОВ "Проммаст-Стандарт" не було встановлено.

Враховуючи наведене, відповідач зазначив, що фінансово-господарські операції ТОВ "Проммаст-Стандарт" та контрагентів-покупців в період з серпня 2011 року не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Наслідком діяльності ТОВ "Проммаст-Стандарт" було виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Крім цього, з висновків вищевказаних актів перевірок контрагентів позивача вбачається, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0263 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Трейд Україна" (код за ЄДРПОУ 34819946) за ст. 212 ч. 3 КК України та 19.01.2012 порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в т.ч. ТОВ "Граньстройінвест", з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно, та заподіяно велику матеріальну шкоду державі за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Досудовим слідством встановлено перелік підприємств з ознаками фіктивності, в т.ч. ТОВ "Граньстройінвест", що зареєстроване як платник податків в ДПІ у Вишгородському районі Київської обл., яке протягом 2009-2011 років використовувалось в злочинних схемах з створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

При вивченні зібраних під час досудового слідства по справі матеріалів встановлені достатні приводи та підстави, що відповідають вимогам ст.ст. 94, 97, 98 ч. 2 КПК України для порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема, ПП "Клер Шато Фіорд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Маркон Груп КО", ТОВ "Граньстройінвест" з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно, та заподіяно велику матеріальну шкоду державі за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно відомостей Яготинського бюро технічної інвентаризації за ТОВ "Маркон Груп КО" по реєстровим книгам бюро техінвентаризації нерухомого майна на праві власності в місті Яготині не зареєстровано (лист № 270 від 02.09.2011).

Згідно відомостей Баришівського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській обл. за ТОВ "Маркон Груп КО" транспортні засоби не зареєстровані (лист № 1314 від 09.09.2011).

Враховуючи наведене, відповідач зазначив, що діяльність ТОВ "Маркон Груп КО" була направлена на здійснення протиправної діяльності на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи № 71-00217 та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 27.09.2011 наявні ознаки "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Дормашавто".

При цьому, на вимогу суду жодних доказів транспортування відповідних товарів та наявності складу, на якому зберігався товар, довіреностей, виданих відповідним особам на отримання відповідного товару, позивач суду не надав, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити факт того, куди саме, звідки та яким транспортним засобом здійснювалося транспортування товару. Крім цього, позивачем не було надано належних доказів використання набутого від вищевказаних контрагентів товару на підставі договорів від 12.04.2010 № 12/04, від 01.12.2011 № 01/11, від 02.12.2011 № 05/12, від 07.02.2011 № 07/02, від 25.07.2011 № 25/07 у власній господарській діяльності.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про укладення угод між позивачем та ПП "Клер Шато Фіорд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Граньстройінвест", ТОВ "Маркон Груп КО", ТОВ "Дормашавто" без мети настання реальних наслідків у зв'язку з відсутністю поставок даними контрагентами відповідних товарів позивачу, тому вважає, що всі укладені даними контрагентами з позивачем угоди не спричиняють реального настання правових наслідків.

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проте, судом не отримано доказів поставки ПП "Клер Шато Фіорд", ТОВ "Проммаст-Стандарт", ТОВ "Граньстройінвест", ТОВ "Маркон Груп КО", ТОВ "Дормашавто" відповідного товару позивачу, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити, який саме товар поставлявся позивачу, та використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності.

Отже, суд дійшов висновку про підтвердження висновків Актів перевірки № 434/22.2/32850324 та № 897/22.2/32850324 про те, що фактично товар позивачу не поставлявся та не був використаний у господарській діяльності позивача.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до приписів пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відсутність доказів поставки товару та використання позивачем у власній господарській діяльності отриманого товару, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 р. у справі № 2-а-11805/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 р. у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

З огляду на викладене, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

Вищевказані дії були вчинені судом та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2013 про закінчення підготовчого провадження у даній справі та призначення її до судового розгляду у платника податків було витребувано ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків.

Дана ухвала суду отримана позивачем 26.06.2013, підтвердженням чого є відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (Т. 1, арк. 73).

Разом з тим, позивач витребувані судом докази не надав суду без поважних причин, про витребування даних доказів у суб'єкта владних повноважень, якщо вони таким суб'єктом вилучались у позивача, не просив, тому суд вирішував дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Окрему увагу слід звернути на припис Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 стосовно наступного: "судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції . Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.".

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Локсервіс" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Локсервіс" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова