Рішення

від 03.07.2013 по справі 910/8855/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8855/13 03.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна"

до Приватного підприємства "ІСАЄВИ ПЛЮС"

про повернення предмету лізингу та стягнення 190 442,28 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Поцелов А.О. за дов. № 419 від 23.05.2013 р.

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємств "ІСАЄВИ ПЛЮС" про повернення предмету лізингу та стягнення 169 204,39 грн., з яких 52 166,61 грн. - прострочені лізингові платежі, 3 266,95 грн. - пеня за прострочення лізингових платежів, 3% річних від простроченої суми 1 179,39 грн., пеня за прострочення повернення предмету лізингу 32 739,35 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року порушено провадження по справі № 910/8855/13, розгляд справи призначено на 31.05.2013 року о 10:45 год..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року виправлено технічну описку в ухвалі, розгляд справи призначено на 10.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 03.07.2013 року.

25.06.2013 року представником позивача подано до відділу діловодства суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить повернути предмет лізингу, стягнути 52 166,61 грн. - прострочені лізингові платежі, 4 327,43 грн. - пеня прострочення сплати лізингових платежів, 3% річних від простроченої суми 1 393,78 грн., 52 702,37 грн. - пеня за прострочення повернення предмету лізингу.

Суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, тому відповідно до ст. 22 ГПК України заява приймається судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вул. Корольова, 6/55, на яку було відправлено ухвали суду, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АВ № 373053 від 22.05.2013 р. Проте поштові відправлення з ухвалами господарського суду міста Києва були отримані відповідачем, про що свідчать підписи повноважної особи на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» та приватним підприємством «Ісаєви Плюс» було укладено Договір фінансового лізингу № 279/0811/МО.

Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець зобов'язується придбати на замовлення лізингоодержувача майно: цифрову кольорову доплеровську ультразвукову систему SSI6000 вказане у лізинговій заявці та специфікації (Додаток № 1 до договору) та передати його лізингоодержувачу, а останній зобов'язується прийняти предмет лізингу у виключне платне користування терміном на 2 роки з дати підписання обома сторонами Акту приймання-передачі предмету лізингу (Додаток № 3 до договору.

Згідно п. 1.2 Договору, вартість предмету лізингу на дату укладення договору складає 344 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 0,00 грн.

Предмет лізингу передається лізингодавцем і приймається в лізинг лізингоодержувачем на умовах сплати лізингоодержувачем лізингодавцеві лізингових платежів за користування предметом лізингу. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору лізинові платежі включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, компенсації відсотків за кредитом та комісійної винагороди лізингодавця, а також інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору.

Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та щомісячних лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати в розмірі і строки згідно графіку лізингових платежів (Додаток № 2 Договору) (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.10 Договору платежі по договору лізингу, що сплачуються лізингоодержувачем зараховуються у такій черговості: штрафи і пені, як відповідальність лізингоодержувача за договором (п. 3.10.1 Договору, компенсація відсотків за кредитом (п. 3.10.2 Договору), комісійна винагорода лізингодавця (п. 3.10.3 Договору) тощо.

У Розділі 7 Договору сторони погодили умови дострокового розірвання договору та відмови від договору, де п. 7.1.4 Договору встановлено, що лізингодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо прострочення лізингоодержувачем будь-якого платежу становить більше 30-ти днів.

Відповідно до Специфікації (додаток до договору) предметом договору лізингу є цифрову кольорову доплеровську ультразвукову систему SSI6000. Загальна вартість цифрової кольорової доплеровської ультразвукової системи SSI6000 становить 344 000,00 грн.. Згідно з графіком лізингових платежів (додаток до договору) загальна сума авансового та щомісячних платежів Лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим Договором складає 405 440,00 грн..

На виконання умов договору позивач 07.09.2011 року згідно акту приймання-передачі передав відповідачу предмет лізингу цифрову кольорову доплеровську ультразвукову систему SSI6000 та документацію до нього. Вартість предмету лізингу на момент передачі становила 344 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із не виконанням, на думку позивача, відповідачем умов Договору щодо сплати лізингових платежів.

Договір є договором лізингу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 59 Цивільного кодексу України та § 5 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до п. 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення плати становить більше 30 днів.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем свого обов'язку по передачі об'єкту лізингу (акт приймання-передачі предмета лізингу від 07.09.2011 р.).

Вказаний акт містить підпис та відтиск печатки відповідача, будь-яких заперечень щодо користування об'єктом лізингу у спірний період відповідачем не надано.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із графіком лізингових платежів відповідач був зобов'язаний у період з 05.09.2011 року по 05.03.2013 року сплатити на користь позивача лізингові платежі на загальну суму 52 166,61 грн.. У порушення умов договору відповідачем вказані лізингові платежі не сплачено.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів, нарахована за визначений в позові період, становить 52 166,61 грн., а з урахуванням положень ч. 1 ст. 530, ст. 762 Цивільного кодексу України та Графіку лізингових платежів зобов'язання по її сплаті на момент подачі позову до суду настало.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів за період з 05.09.11 р. по 05.02.2013 р. у розмірі 52 166,61 грн. на підставі Договору. Доказів її погашення відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» про стягнення з ПП «Ісаєви Плюс» основного боргу по сплаті лізингових платежів у розмірі 52 166,61 грн. є правомірними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 4562,42 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно п. 8.3.2 Договору лізингу за прострочення терміну сплати лізингового платежу сплачує пеню, яка нараховується наступним чином: при простроченні до 15 днів (включно) нараховується 1% від суми простроченого лізингового платежу за кожен день прострочення, починаючи з 16 дня до 30 дня (включно) нараховується 2% від суми простроченого лізингового платежу за кожен день прострочення; починаючи з 31 дня нараховується 4% від суми простроченого лізингового платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у заявленому позивачем розмірі.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01 травня 2012 року по 29 квітня 2013 у розмірі 1 179,39 грн. та за період з 29.04.2013 року по 18.06.2013 року у розмірі 214,38 грн.

Згідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за зазначені періоди в розмірі 1 393,78 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пеню у розмірі 52 702,37 грн. за порушення пп.8.3.3 договору.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 8.3.3 Договору лізингу відповідач несе відповідальність за порушення своїх зобов'язань згідно договору лізингу, а саме у випадку несвоєчасного повернення предмету лізингу при достроковому розірванні договору лізингу сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості неповернутого предмету лізингу за кожен день прострочення.

Договір лізингу припинено 05.02.3013 року. Згідно претензії-вимоги за вих.. № 82 від 29.01.2013 року кінцевий термін повернення предмету лізингу сплив 05.02.2013 року.

За таких обставин вимога позивача про стягнення суми пені за несвоєчасне повернення предмету лізингу за період з 06.02.2013 р. по 18.06.2013 року у розмірі 52 702,37 грн. є законною, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача про повернення предмету лізингу також задовольняється судом за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Аналогічні положення містяться в ч.1 ст. 188 ГК України.

Пунктами 3, 4 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право відмовитись від договору та вимагати розірвання договору та повернення предмету лізингу у випадках, передбачених договором або законом.

Ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно з ч.3 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалась або могла довідатися про таку відмову.

Згідно ст.. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договорах випадках.

Відповідно до п. 7.1.4 Договору лізингу лізингодавець має право розірвати договір лізингу в односторонньому порядку, якщо прострочення сплати лізингоодержувачем будь-якого лізингового платежу становить більше 30 днів.

Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

У відповідності до п. 9.1. Договору лізингу Лізингоодержувач погодився, що лізингодавець у разі дострокового припинення договору лізингу має право вилучити предмет лізингу негайно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю негайно або у визначений лізингодавцем термін в тому стані, в якому він був отриманий у користування, з урахуванням нормального зносу.

У відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору у зв'язку з існуванням простроченої заборгованості, строк існування якої перевищував 30 днів, 29.01.2013 р. на його адресу було направлено позивачем претензію-вимогу про відмову (розірвання) від договору та повернення майна повідомленні відповідача № 82. Відповідача було зобов'язано в строк до 05 лютого 2013 року повернути позивачу предмет лізингу, однак відповідач майно не повернув, доказів на підтвердження зворотнього суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» про повернення позивачу предмету лізингу задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія «Універсальна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ІСАЄВИ ПЛЮС» (03148, м. Київ, вул. Корольова, буд. 6\55, ідентифікаційний код 36265050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» (79013, м. Львів, вул. Єфремова, 32а, код ідентифікаційний код 33951781) 52 166 (п'ятдесят дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 61 коп. - заборгованості за лізинговими платежами, 4 327 (чотири тисячі триста двадцять сім) грн. 43 коп. - пені, 1 393 (одна тисяча триста дев'яносто три) грн. 78 коп. - 3% річних, 52 702 (п'ятдесят дві тисячі сімсот дві) грн. 37 коп. - пеня за прострочення повернення предмету лізингу.

3.Зобовязати Приватне підприємство «Ісаєви плюс» (03148, м. Київ, вул.. Корольова, 6\55, код ЄДРПОУ 36265050) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» (79012, м. Львів, вул.. Єфремова, 32а, код ЄДРПОУ 33951781) 9018120000 Цифрову кольорову доплеровську ультразвукову систему SSI 6000 (в комплекті з датчиками С362, L743, 6V3, 2Р1) серійний № 15208651 невідшкодованою вартістю 79852,09 грн..

4. Стягнути з Приватного підприємства «ІСАЄВИ ПЛЮС» (03148, м. Київ, вул. Корольова, буд. 6\55, ідентифікаційний код 36265050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» (79013, м. Львів, вул. Єфремова, 32а, код ідентифікаційний код 33951781) судовий збір у розмірі 3 808 (три тисячі вісімсот вісім) грн.. 00 коп..

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.07.2013 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала