Рішення

від 04.07.2013 по справі 2218/24382/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2218/24382/2012

Провадження № 22-ц/792/1241/1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Фанди В.П.,

при секретарі : Гриньовій А.М.

з участю : позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Повх О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2218/24382/12 за апеляційною скаргою Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказував, що 1 квітня 2010 року прийнятий на роботу до Хмельницької обласної організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" на посаду тренера-викладача з бойового самбо. 25 жовтня 2012 року отримав лист яким його повідомили про звільнення з роботи з 22 жовтня 2012 року на підставі п.п 1, 3 ст. 40 КЗпП України. Позивач вказував, що при звільненні порушені вимоги чинного законодавства, оскільки в період звільнення перебував на лікарняному. Крім того, в порушення вимог закону, роботодавець не повідомив за два місяці про наступне звільнення. Тому просив поновити його на роботі посаді тренера-викладача з бойового самбо Хмельницької обласної організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос".

Уточнивши під час розгляду справи позовні вимоги, ОСОБА_1, вказував, що відповідач наказом від 4 лютого 2013 року скасував пункти наказу від 17 жовтня 2012 року відповідно до яких його звільнено з роботи на підставі п.п. 1,3 ст. 40 КЗпП України з 22 жовтня 2012 року. Видано новий наказ № 11 від 4 лютого 2013 року про звільнення його з роботи з 31 серпня 2012 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту та фактичною відсутністю трудових відносин після 31 серпня 2012 року. Однак, позивач вказував, що таке звільнення є незаконним, оскільки трудові відносини фактично тривали і тривають. Крім того, був прийнятий на роботу за безстроковим договором. Тому ОСОБА_1 просив поновити його на роботі на посаді тренера-викладача з бойового самбо Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" з 1 вересня 2012 року та

Головуючий у першій інстанції - Мазурок О.В. провадження № 22-ц/792/1241/13

Доповідач - Костенко А.М. Категорія № 51,52 стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 26493 грн. 48 коп.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 квітня 2013 року вказаний позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді тренера-викладача з бойового самбо Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" з 1 вересня 2012 року, стягнуто з Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 1 жовтня 2012 року по 13 березня 2013 року в розмірі 26493 грн. 48 коп. Стягнуто з Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" на користь держави 264 грн. 93 коп. судового збору. Рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню.

В апеляційній скарзі Хмельницька обласна комплексна дитячо-юнацької спортивна школа "Колос" просить скасувати рішення суду, ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує, що при вирішенні спору суд не взяв до уваги наявність укладеного між ОК ДЮСШ в особі директора Зєвакіної С.Б. та позивачем строкового трудового договору. Суд безпідставно не взяв до уваги пояснення, що ОСОБА_1 у вересні 2012 року виплачено суми, які належать до виплати при звільнені. Висновок суду про те, що позивач фактично продовжив виконання трудових обов'язків після закінчення дії договору ґрунтується на неналежних доказах, суперечить дійсним обставинам. Також, апелянт зазначає, що вказавши в рішенні суду на незаконність наказу про звільнення ОСОБА_1, суд в порушення вимог закону на навів норми права які були порушені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні по слідуючим мотивам.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1 квітня 2010 року був прийнятий на роботу до Хмельницької обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» наказом директора № 18 від 31 березня 2010 року на посаду тренера-викладача з бойового самбо за безстроковим трудовим договором.

30 серпня 2011 року ОСОБА_1 уклав контракт з директором Хмельницької обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» на термін з 1 вересня 2011 року по 31 серпня 2012 року, яким прийнятий на посаду тренера-викладача з бойового самбо. За п. 3.3 контракту по закінченню його дії контракт може бути продовжений на новий термін.

Після закінчення дії контракту 31 серпня 2012 року позивач з роботи по закінченню дії контракту звільнений не був, контракт між сторонами не продовжувався, трудові відносини між сторонами тривали і жодна із сторін не вимагала їх припинення в зв'язку з закінченням контракту.

Хмельницькою обласною дитячо-юнацькою спортивною школою «Колос» ОСОБА_1 було нараховано та виплачено заробітну плату за вересень 2012 року та у вересні-жовтні 2012 року до свого звільнення з 22 жовтня 2012 року він перебував в трудових відносинах з відповідачем.

17 жовтня 2012 року наказом директора Хмельницької обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» № 117 ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 22 жовтня 2012 року на підставі п.п. 1, 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

22 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про поновлення його на роботі, оскільки на його думку був звільнений з роботи з порушенням трудового законодавства.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції наказом директора Хмельницької обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» № 10 від 4 лютого 2013 року п.п.2.3 наказу № 117 від 17 жовтня 2012 року в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи скасовано.

Наказом директора Хмельницької обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» № 11 від 4 лютого 2013 року ОСОБА_1 звільнено з посади тренера-викладача з бойового самбо з 31 серпня 2012 року у зв"язку із закінченням строку контракту та вважати припиненим трудові відносини з ним з 31 серпня 2012 року.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

У відповідності до ст. 21, 23 Кодексу законів про працю трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону України "Про освіту" педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, зокрема за контрактом.

Відповідно п.п. 3, 24 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 170 від 19 березня 1994 року прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином (надалі - роботодавець) може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами. За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.

Згідно п. п. 2, 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; підстави, передбачені контрактом.

Ст. 39-1 Кодексу законів про працю України встановлено, що якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, після закінчення дії укладеного з позивачем контракту - 31 серпня 2012 року трудові відносини останнього з Хмельницькою обласною дитячо-юнацькою спортивною школою «Колос» тривали до його звільнення 22 жовтня 2012 року по п.п. 1, 3 ст. 40 КЗпП.

В період з вересня 2012 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, ним був складений та з 1 вересня 2012 року він вів журнал обліку роботи групи № 1 дитячо-юнацької спортивної школи, де зазначено розклад занять, плани робіт, навчальні години на навчальний рік, навчальний план, проводив заняття зі своїми учнями, що і свідчить про тривалість трудових відносини між сторонами після закінчення строку дії контракту, й вірно було встановлено місцевим судом.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями свідків - учнів секції, з якими позивач у вересні-жовтні 2012 року проводив заняття.

Сам факт звільнення позивача з роботи наказом директора школи з 22 жовтня 2012 року по п.п. 1. 3 ст. 40 КЗпП теж свідчить, що трудові відносини між сторонами після закінчення строку дії контракту продовжились.

Отже, доводи апеляційної скарги, що після закінчення строку контракту трудові відносини між сторонами припинились слід відхилити, оскільки вони суперечать встановленим обставинам справи.

Також безпідставними є твердження апелянта про виплату позивачу у вересні 2012 року не заробітної плати, а сум, які йому належали при звільненні, оскільки наказ про звільнення був виданий лише 22 жовтня 2012 року, внаслідок чого у вересні 2012 року були відсутні підстави для виплати сум, які належать працівнику при звільненні.

Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованості рішення суду щодо поновлення позивача на роботі.

Разом з тим у відповідності до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами) п. 32 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

У відповідності до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а згідно п. 8 цього ж порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з 23 жовтня 2012 року по 11 березня 2013 року - 117 робочих днів) суд першої інстанції в порушення вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати взяв до уваги заробітну плату позивача за червень-липень 2012 року.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач з 16 липня 2012 року перебував у відпустці. При таких обставинах середньомісячна заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу у відповідності до п. п. 4,8 вищевказаного Положення має нараховуватись за два повні місяці роботи перед звільненням, якими з врахуванням звільнення позивача з 31 серпня 2012 року є травень-червень 2012 року. Заробітна плата позивача за травень і червень складала 2903 грн. 18 коп. за кожний місяць, а середньоденна заробітна плата відповідно 120 грн. 97 коп.

Таким чином оскільки позивач в позовній заяві просив стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2012 року по 11 березня 2013 року, тобто 117 робочих днів, то середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах позовних вимог позивача та рішення суду першої інстанції складає 14153 грн. 49 коп. (117х120 грн. 97 коп.), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а рішення суду в цій частині та в частині стягнення судових витрат підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 квітня 2013 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судового збору змінити, виклавши абзац третій і четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції :

Стягнути з Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14153 грн. 49 коп., з яких необхідно провести утримання податку з доходу фізичних осіб, зборів й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Хмельницької обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" в дохід держави судовий збір в розмірі 141 грн. 53 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : (підпис) Судді : (підписи)

З оригіналом згідно : Суддя А.М. Костенко