Постанова

від 10.06.2013 по справі 808/4153/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року (13 год. 20 хв.)Справа № 808/4153/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.

за участю представників:

позивача: Шулякової М.В.; Ібадуллаєва В.К.

відповідача: Сонгулії В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Запоріжсантехпідряд»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними дій та скасування

податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжсантехпідряд» (далі - ТОВ «Запоріжсантехпідряд» або позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя або відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень №0002752211 від 13.12.2012 та №0002742211 від 13.12.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про неправомірне включення до складу податкових зобов'язань сум податків під час здійснення господарських операцій між ТОВ «Запоріжсантехпідряд» та Приватним підприємством «Техпромдеталь» (далі - ПП ««Техпромдеталь») з поставки товарів є безпідставними, оскільки по жодному з правочинів, зазначених в акті перевірки №284/22-1109/33011475 від 20.11.2012, відсутні будь-які рішення судів щодо визнання їх недійсними. Крім того, у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують факт придбання товарів у вищевказаного контрагента. Тому висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки стосовно формування податкових зобов'язань з порушенням п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті яких встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 10 807 грн. та п. 5.1 та п.п. 5.2.1. п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 13 509 грн. є протиправними. Вказує, що неврахування податковим органом при перевірці всіх первинних документів, прямо порушує положення податкового законодавства України.

Також, зазначає, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення перевірки, так як ТОВ «Запоріжсантехпідряд» у встановлені Податковим кодексом України строки надало відповідь на запит податкового органу, а саме: належним чином засвідчені копії документів та пояснення з питань взаємовідносин ТОВ «Запоріжсантехпідряд» та ПП «Техпромдеталь».

З урахуванням вище зазначеного позивач вважає винесені, за наслідками перевірки, податкові повідомлення - рішення №0002752211 від 13.12.2012 та №0002742211 від 13.12.2012 протиправними та просить їх скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечує, зокрема зазначає, що проведеною документальною плановою виїзною перевіркою, в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 10 807 грн. та в порушення п. 5.1 та п. п. 5.2.1. п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств встановлено заниження позивачем податку на прибуток на суму 13 509 грн. Крім того, за перевіряємий період перевіркою встановлено розбіжності між сумами податкових зобов'язань по контрагенту ПП «Техпромдеталь» та податкового кредиту ТОВ «Запоріжсантехпідряд».

На підставі вище викладеного вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в особі головного державного податкового ревізора-інспектора податкової служби 1 рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Орджонікідзевському районі Клименко В.В. в період з 06.11.2012 по 13.11.2012 проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжсантехпідряд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Техпромдеталь» (код за ЄДРПОУ 36911364) за період з 01.07.2010 по 30.09.2010.

За результатами перевірки складено акт від 20.11.2012 № 284/22-1109/33011475, який отримано позивачем 28.11.2012 в приміщенні ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя.

Згідно висновків акту перевірки встановлено, що ТОВ «Запоріжсантехпідряд» порушило п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 10 807 грн., в т. ч. по періодам: липень 2010 року у розмірі 10 807 грн.; п. 5.1 та п. п. 5.2.1. п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 13 509 грн., у т. ч. по періодах: - 3 квартал 2010 року у сумі 13 509 грн.

У встановлені ПК України строки, до акту перевірки були надані заперечення листом від 04.12.2012 №65, за результатами розгляду яких ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відмовлено в їх задоволенні та прийняті податкові повідомлення-рішення №0002752211 від 13.12.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 10 807,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2 701,75 грн. та № 0002742211 від 13.12.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 13 509,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 3 377, 25 грн. Вказані рішення отримані ТОВ «Запоріжсантехпідряд» поштою 20.12.2012.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо законності проведення перевірки суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України;

Пунктом 78.1.1 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Системний аналіз п.78.1.1 Податкового кодексу України передбачає наявність двох складових для початку проведення перевірки - існування наслідків перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, за результатами якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на запити ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ТОВ «Запоріжсантехпідряд» у встановлені законом строки надало належним чином засвідчені копії документів та пояснення, у тому числі і з питань взаємовідносин ТОВ «Запоріжсантехпідряд» з ПП «Техпромдеталь» за період, який перевірявся.

Але з огляду на те, що неправомірно сформульована підстава для проведення податковим органом перевірки не є єдиною підставою для скасування податкових повідомлень рішень суд приходить до висновку про протиправність дій перевіряючи щодо проведення перевірки та необхідність дослідження правопорушень по суті.

Щодо порушень встановлених перевіркою позиція суду полягає в наступному.

Судом встановлено, що між ТОВ «Запоріжсантехпідряд» та ПП «Техпромдеталь» було укладено договори: № 12/07 від 12.07.2010, № 15/07 від 15.07.2010, № 16/07 від 16.07.2010, № 19/07 від 19.07.2010, № 20/07 від 20.07.2010, № 30/07 від 30.07.2010, відповідно до яких ТОВ «Запоріжсантехпідряд» придбавало у ПП «Техпромдеталь» двері, склопакети, будівельні матеріали та металоконструкції. Зазначені договори від імені ПП «Техпромдеталь» укладались та підписувались уповноваженою особою, а саме директором підприємства та засвідчувався печаткою підприємства.

Товари відповідно до зазначених договорів були поставлені ПП «Техпромдеталь» на адресу ТОВ «Запоріжсантехпідряд», необхідні документи бухгалтерського обліку складені, між підприємствами проведені розрахунки за поставлені товари у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки.

В свою чергу, поставлені товари у подальшому були використані ТОВ «Запоріжсантехпідряд» у власній господарській діяльності, а саме - при виконанні будівельних робіт за договорами підряду.

Надаючи оцінку описаним вище первинним документам, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначалося вище, придбані ТМЦ були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «Запоріжсантехпідряд» на підставі видаткової накладної із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік, оплачені і в подальшому реалізовані третім особам, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Натомість, в акті перевірки податковий орган з посиланням на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2010 по кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ПП «Техпромдеталь» та визнання винними осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. В свою чергу первинні документи, складені сторонами за вказаним правочином не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Надаючи оцінку постанові Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя як доказу у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 72 КАС України встановлені підстави для звільнення від доказування. Зокрема, ч. 4 вказаної норми передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вирок суду у кримінальній справі. Інші судові рішення, прийняті в порядку встановленому КПК України, для адміністративного суду є доказами, які підлягають оцінці в порядку ст. 86 КАС України, а саме виходячи з того, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. А також те, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2010 встановлено докази по епізоду фіктивного підприємництва ПП «Техпромдеталь» та визнано винними осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя встановлено обставини створення гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності.

Проте, слід зазначити, що склад злочину «фіктивне підприємництво» є закінченим з моменту реєстрації такого суб'єкта і не охоплює подальшу діяльність юридичної особи. Зокрема і постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя не містить відомостей про те, чи здійснювалась в подальшому будь-яка (законна чи незаконна) діяльність фіктивного суб'єкта господарювання та чи була досягнута мета організованою групою щодо прикриття незаконної діяльності по переведенню грошових коштів із безготівкової в готівкову і незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ.

Суд зауважує, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя містить встановлені факти протиправного формування податкового кредиту лише з боку фіктивного суб'єкта господарювання - ПП «Техпромдеталь». Проте, вказаний суб'єкт господарювання не має жодного відношення до діяльності ані позивача у справі, ані його контрагента.

З огляду на викладене, суд вважає, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя не містить документального підтвердження того, що ПП «Техпромдеталь» фактично велась незаконна діяльність з конвертації безготівкових коштів в готівкові, а містить лише доведені факти наявності умислу та його реалізації з боку ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо створення фіктивних суб'єктів господарювання. Вказане, не є беззаперечним доказом того, що в подальшому такі суб'єктів дійсно здійснювали незаконну діяльність.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, яким ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнали винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, оскільки у даному вироку не досліджувались господарські відносини між ТОВ «Запоріжсантехпідряд» та ПП «Техпромдеталь».

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) платника, з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.3 - 5.7 ст. 5 цього Закону.

Пунктами 5.3 - 5.7 ст. 5 України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлено жодних обмежень щодо віднесення агентських послуг до складу валових витрат.

Відповідно до п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із внесеними змінами і доповненнями, визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної") вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки ТОВ «Запоріжсантехпідряд» було надані всі податкові накладні, первинні документи, розрахункові, платіжні документи, які також долучені до матеріалів справи щодо придбання у ПП «Техпромдеталь» товарів будівельного призначення, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2. 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжсантехпідряд» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжсантехпідряд», за результатами якої складено акт №284/22-1109/33011475 від 20.11.2012.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0002742211 від 13.12.2012.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0002752211 від 13.12.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжсантехпідряд" (код ЄДРПОУ 33011475) 303 (триста три) грн. 95 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз