Ухвала

від 04.07.2013 по справі 2-а-13586/08/0470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року м. Київ К-28981/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010

у справі № 2-а-13586/08/0470

за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс-Плюс"

про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс-Плюс" про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідно акту перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс-Плюс" від 24.11.2008 за юридичною адресою не знаходиться.

Відомості про зміну місця знаходження підприємство до Єдиного державного реєстру та Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська не внесено. Підприємство відповідача зареєстроване за адресою місця проживання громадянина ОСОБА_3

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема статтями 10, 11, 11 1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні". В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 38 Закону встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Обставини, які згідно вказаної норми є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс-Плюс" підписано ОСОБА_3, справжність підпису на статуті засвідчено Бутовою А.Г., нотаріусом П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори 05.08.2008.

Доказів щодо оскарження дій нотаріуса стосовно засвідчення справжності підпису ОСОБА_3 на статуті товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс-Плюс" позивачем не надано.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що факт порушення закону при створенні юридичної особи позивачем не доведено.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010 у справі № 2-а-13586/08/0470 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010 у справі № 2-а-13586/08/0470.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко