Ухвала

від 09.07.2013 по справі 2а-11852/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/60794/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря : Горголь І.С.

представників:

позивача: Ситюка В.В.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року

у справі № 2а-11852/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легко Інк»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2011, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Легко Інк» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Легко Інк») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Легко Інк» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2012 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено перевірку ТОВ «Легко Інк» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 03.08.2011 року № 4500/2302/32070498.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , а саме - позивачем завищено задекларовані валові витрати на загальну суму 1 934 579,35 грн., та пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме - позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1 564 328,60 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0002342301/33783, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 955 410,75 грн. та №0002332302/33784, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 418 394,15 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Легко Інк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2011 року, виходив з того, що позивачем не підтверджено свого права на валові витрати та на податковий кредит.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Легко Інк», виходив з того, що позивачем надані всі необхідні документи, які свідчать про правомірність включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість сформовані відповідачем по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Максіграфік» та ТОВ «ТГ Полімерконсалтинг».

Як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин між позивачем ТОВ «Максіграфік» та ТОВ «ТГ Полімерконсалтинг» останні були належним чином зареєстровані та перебували на податковому обліку.

Проте, судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не було досліджено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору дослідженню судами підлягала перш за все реальність господарської операції, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей, а також реальність усіх даних, наведених у відповідних первинних документах.

Отже, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи, порушили та невірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, прийняли незаконне рішення.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не буди встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2012 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов