Постанова

від 04.07.2013 по справі 826/8282/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2013 року 10:40 № 826/8282/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НБТ Директ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.02.2013р., за участю:

позивача - Шалденко Є.М.

відповідач - Дрозд І.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 4 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НБТ Директ» (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.02.2013р. №0001752230.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «НБТ Директ» за результатами якої 25.01.2013р. складено акт №236/22-30/37996103 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сейл менеджмент» (код ЄДРПОУ 38150196) за липень 2012 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ст. 203, 215, 216, 228, 236 ЦК України, правочини здійснені між позивачем та ТОВ «Сейл менеджмент» за липень 2012 року є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення; п. 44.1 статі 44, п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.6 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 517 432грн. за липень 2012 року.

На підставі встановленого порушення відповідачем 13.02.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0001752230, яким за порушення п. 44.1 статі 44, п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.6 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 646 790грн., в тому числі основний платіж - 517 432грн. та штрафні санкції - 129 358грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Сейл менеджмент» укладені договори №524-0712 від 03.07.2012р., №525-0712 від 03.07.2012р., №526-0712 від 03.07.2012р., №527-0712 від 03.07.2012р., №534-0712 від 04.07.2012р. про обслуговування торгівельного обладнання, відповідно до яких Виконавець (ТОВ «Сейл менеджмент») зобов'язується протягом місяця виконувати роботи з обслуговування торгівельного обладнання м. Умань, вул. Шевченка, 23-а, м. Прилуки, вул. Київська, 138, м. Житомир, вул. Вітрука, 9-а, м. Умань, вул. П. Комуни, 31-а, м. Стрий, вул. Т. Шевченка, 91 (поточний ремонт, регламентно - профілактичні роботи).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Сейл менеджмент» виписані податкові накладні №117 від 31.07.2012р. на суму 58 600грн., у тому числі ПДВ 9 766,67грн., №118 від 31.07.2012р. на суму 59 800грн., в тому числі ПДВ 9 966,67грн., №119 від 31.07.2012р. на суму 56 300грн., в тому числі ПДВ 9 383,33грн., №121 від 31.07.2012р. на суму 23 800грн., у тому числі ПДВ 3 966,67грн., №120 від 31.07.2012р. на суму 57 800грн., у тому числі ПДВ 9 633,33грн., №122 від 31.07.2012р. на суму 38 800грн., у тому числі ПДВ 6 466,67грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Сейл менеджмент» укладені договори на виконання робіт №536-0712 від 04.07.2012р., №537-0712 від 04.07.2012р., №538-0712 від 04.07.2012р.№539-0712 від 04.07.2012р., №540-0712 від 04.07.2012р., №541-0712 від 04.07.2012р., №542-0712 від 04.07.2012р., №543-0712 від 04.07.2012р., №544-0712 від 04.07.2012р., №545-0712 від 04.07.2012р., відповідно до яких Виконавець (ТОВ «Сейл менеджмент») зобов'язується протягом місяця виконувати роботи з експлуатаційно - технічного обслуговування приміщень за адресами: м. Прилуки, вул. Київська, 138; м. Лубни, вул. Радянська, 98, м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 2; м. Дніпропетровськ, вул. Щербини, 4, вул. Боброва 1; м. Трускавець, вул. Суховоля, 54-А, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176; вул. Сахарова, 45, м. Дрогобич, вул. Самборська, 128; м. Луцьк вул. Єршова, 11, м. Ровно, вул. Короленка, 1; м. Дніпродзержинськ, вул. Сіровця, 9, проспект Леніна, 57-А, м. Полтава, вул. Вавілова, 9/26, вул. Фрунзе, 185, вул. Фрунзе, 60А, м. Кіровоград, проспект Університетський, 21-А, вул. Краснозоряна, 13, вул. 50 років Жовтня 22Б та інші.

На виконання умов даних договорів ТОВ «Сейл менеджмент» виписані податкові накладні №123 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн., №124 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн., №125 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн., №131 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн., №126 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому силі ПДВ 9 900грн., №127 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн., №128 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн., №129 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн., №130 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн.. №132 від 31.07.2012р. на суму 59 400грн., у тому числі ПДВ 9 900грн.

Між позивачем та ТОВ «Сейл менеджмент» укладено договір купівлі - продажу №514-0712 від 09.07.2012р., відповідно до якого Продавець (ТОВ «Сейл менеджмент») зобов'язується продати (передати у власність) товар, а саме: сухофрукти, а Покупець - прийняти та оплатити вартість такого товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Сейл менеджмент» виписано податкову накладну №106 від 23.07.2012р. на загальну суму 2 215 493,22грн., в тому числі ПДВ 369 248,87грн.

Позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Сейл менеджмент».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено акт №3802/22-9/38150196 від 20.09.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сейл менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2012 року.

У вказаному Акті встановлено наступне:

Згідно бази даних стан ТОВ «Сейл менеджмент» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Кількість працюючих - 1 особа.

Наявність основних фондів.......0,0 грн.

В ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Сейл менеджмент» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Сейл менеджмент» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «Сейл менеджмент», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Сейл менеджмент» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

В ході перевірки ТОВ «Сейл менеджмент» у періоді, що підлягав перевірки, встановлено відсутність операцій з придбання товарів (робіт, послуг). В зв'язку з цим ТОВ «Сейл менеджмент» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Відповідно до п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ "Нафта" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Сейл менеджмент» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. ТОВ «Сейл менеджмент» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 517 432грн. за липень 2012 року.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013р. №0001752230, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НБТ Директ» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «НБТ Директ» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 08.07.2013р.

Суддя В.В. Амельохін