Рішення

від 11.07.2013 по справі 927/664/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

11 липня 2013 року справа № 927/664/13

Позивач: публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094

адреса для листування: вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14006

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора "Люкс",

юридична адреса: вул. Привокзальна, 24, м. Носівка, Чернігівська область, 17100

фактична адреса: вул. Друга Садова, 11, м. Київ

Предмет спору: про стягнення 30109,45 доларів США, що за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/127 від 03.04.2013 р. складає 240 664,83 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

від позивача: Рожко С.М. довіреність № 2942-О від 02.07.2010 р. представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 10 243,20 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 11 855,55 доларів США простроченої заборгованості по відсотках та 8010,70 доларів США пені за прострочення сплати кредиту, всього на загальну суму 30 109,45 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом 7,993 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/127 від 03.04.2013 року складає 240 664,83 грн., за неналежне виконання кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року та договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року та додатку до нього.

Суд вжив всіх заходів щодо попередження відповідача про розгляд даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №00806413 від 01.06.2013 року, № 00805611 від 12.06.2013 року та №00802256 від 27.06.2013 року (на юридичну адресу відповідача: вул. Привокзальна, 24, м. Носівка, Чернігівська область, 17100), але повноважного представника в судові засідання 11.06.2013 року, 25.06.2013 року та 11.07.2013 року не направив, документів, витребуваних ухвалами суду від 30.05.2013 року, 11.06.2013 року та 25.06.2013 року суду не надав.

Ухвали суду від 30.05.2013 року про порушення провадження у справі, від 11.06.2013 року та 25.06.2013 року, направлені на фактичну адресу відповідача, вказану позивачем в позовній заяві (вул. Друга Садова, 11, м. Київ), повернулись до суду з відмітками „не знаходиться", „не розшукано".

Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і та фізичних осіб - підприємців, серії АВ №663993, місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора "Люкс": вул. Привокзальна, 24, м. Носівка, Чернігівська область, 17100.

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представником позивача заявлено письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Ухвалами суду від 30.05.2013 року та від 11.06.2013 року сторони були попереджені, що не з'явлення в судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.06.2013 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

В судовому засіданні 11.07.2013 року представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Також представником позивача, відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подано письмову заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 10 243,20 доларів США простроченого кредиту станом на 04.04.2013 року, 11 938,75 доларів США прострочених відсотків станом на 04.04.2013 року та 4526,90 доларів США пені за прострочення сплати кредиту за період з 16.10.2007 року по 15.06.2012 року, що в гривневому еквіваленті за курсом 7,993 у відповідності до службового розпорядження НБУ №205/258 від 10.07.2013 року складає 36 183,51 грн.

Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду та розцінюється судом, як збільшення позовних вимог в частині стягнення прострочених відсотків до 11 938,75 доларів США станом на 04.04.2013 року та зменшення позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту до 4526,90 доларів США за період з 16.10.2007 року по 15.06.2012 року, що в гривневому еквіваленті за курсом 7,993 у відповідності до службового розпорядження НБУ №205/258 від 10.07.2013 року складає 36 183,51 грн., оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та законом інтереси і є процесуальним правом сторони.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем було подано письмову заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення прострочених відсотків до 11 938,75 доларів США станом на 04.04.2013 року та зменшення позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту до 4526,90 доларів США за період з 16.10.2007 року по 15.06.2012 року, суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20.09.2007 року між ПриватБанком, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.1. Статуту публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк", затвердженого Загальними зборами акціонерів від 08.08.2011 року, погодженого Національним банком України 01.09.2011 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 08.09.2011 року, номер запису 12241050054006727, та відповідачем було укладено кредитну угоду №8 микр-клв.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2., кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року, банк (позивач) взяв на себе зобов'язання надавати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника у вигляді траншів кредиту, сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену п. 1.2. даної угоди (20 000,00 доларів США), а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.11. даної Угоди.

Пунктом 1.3. кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року сторони погодили, що термін повернення кредиту й окремих частин - траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 20.09.2010 року. Зазначений термін може бути змінений згідно п.п.2.3.3., 2.4.1. даної угоди.

Зобов'язання по видачі кожного траншу кредиту, згідно даної угоди, виникають у Банку в день вступу в силу кожного договору про видачу траншу, а також надання позичальником розрахункових документів на використання кредитних коштів, у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 2.4.3. даної Угоди.

Позичальник (відповідач), в свою чергу зобов'язаний, відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.6., використовувати транші кредиту на цілі, зазначені в п. 1.4. договорів про видачу траншів; сплачувати відсотки за користування кредитними коштами відповідно до п. п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., Угоди, а також п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договорів про видачу траншів, що є невід'ємними частинами даної угоди; здійснювати погашення кредитів, відсотків і винагороди в порядку і терміни згідно Графіків погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складаються за кожним договором про видачу траншу окремо і є невід'ємними частинами кожного договору про видачу траншу; повне погашення всіх траншів кредиту і відсотків по них зробити в терміни згідно п. 1.3. даної угоди; доручати банку списання коштів зі своїх поточних рахунків у валюті кредиту, у тому числі з наступних рахунків для виконання зобов'язань по погашенню кредиту, а також відсотків за його використання № 26006052702690 ИАН, а також із усіх своїх поточних рахунків у гривні, у тому числі з наступних рахунків для виконання зобов'язань по погашенню винагороди, а також неустойки.

Відповідно до п. 7.1. кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року, угода в частині п. 4.5. набирає сили з моменту підписання. В інших частинах - з моменту укладення договорів про видачу траншів і надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум і діє до повного виконання зобов'язань позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, неустойки за цією угодою і договорами про видачу траншів.

На виконання кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року, 20.09.2007 року між ПриватБанком, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.1. Статуту публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк", затвердженого Загальними зборами акціонерів від 08.08.2011 року, погодженого Національним банком України 01.09.2011 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 08.09.2011 року, номер запису 12241050054006727, та відповідачем було укладено договір про видачу траншу №8 микр-клв.

Відповідно до умов договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року, банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в сумі 20 000,00 доларів США (п. 1.2. договору) на термін і на умовах, передбачених у даному договорі та кредитній угоді, згідно Графіка погашення кредиту (п. 1.3. договору); зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення траншу кредиту (п. 4.1. договору) та зі сплатою 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по погашенню траншу кредиту (п. 4.3. договору).

Банк, згідно п.п. 2.1.1., 2.1.2. договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року зобов'язаний відкрити для надання траншу кредиту позичковий рахунок №20636052700370 та особовий рахунок по відсотках №20685052701502; надати транш кредиту шляхом перерахування кредитних засобів на поточний рахунок позичальника в межах суми, обговореної п. 1.2. договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.11. кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року.

Позичальник, відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року, зобов'язаний для одержання траншу кредиту не пізніше дати планового одержання траншу кредиту надати в банк попередню вимогу в довільній формі з вказівкою суми траншу кредиту і терміну його надання; сплатити відсотки за користування траншем кредиту; робити погашення траншу кредиту і відсотків у порядку і терміни відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договору); остаточну сплату відсотків за користування траншем кредиту зробити не пізніше дня фактичного повного погашення траншу кредиту.

Відповідно до п. 5.1. договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року, договір набирає сили з моменту підписання даного договору обома сторонами і діє разом із кредитною угодою №8 микр-клв від 20.09.2007 року в обсязі перерахованих за даним договором коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав позичальнику (відповідачу) кредитні кошти у розмірі 20 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 2 від 20.09.2007р., копія якого додана до матеріалів справи (а.с.21).

Додатком 1 до договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками, встановлено графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, в сумах і термінах відповідно до наведеного Графіка, починаючи з 15.10.2007 року по 15.09.2010 року включно. Платежі підлягають оплаті в повному розмірі, часткові платежі без попереднього узгодження з банком не допускаються та вважаються здійсненими у встановлений термін, якщо сума платежів у повному розмірі надійшла на рахунок у банку не пізніше дати, зазначеної в Графіку.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредитних коштів у строк до 15.09.2010 року (відповідно до встановленого Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договору) виконав частково, сплативши 9 756,8 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями, у яких призначення платежу зазначено „погашення тіла кредиту згідно договору №8 микр-клв від 20 вересня 2007 року", копії яких додано до матеріалів справи та розрахунком заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №8 микр-клв від 20.09.2007 року.

Заборгованість по кредиту становить 10 243,20 доларів США.

Відповідно до пункту 4.1. договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року, за користування кредитним коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунку додати погашення траншу кредиту згідно п.п.2.2.2., 2.2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.6., 2.3.9., 2.4.1., 4.10. кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року, п.п. 1.3., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. цього договору, позичальник сплачує відсотки у розмірі 16% річних, які відповідають п. 4.1. кредитної угоди.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.1. даного договору, здійснюється в дату сплати відсотків, відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків та винагороди, наведеному в додатку №1 до даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року передбачено, що при порушенні позичальником, якого-небудь із зобов'язань по погашенню траншу кредиту, передбачених п.п. 1.3., 2.2.3. даного договору, а також п.п. 2.2.3., 2.3.3., 2.4.1., 4.10. кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року, позичальник сплачує банку відсотки за користування траншем кредиту в розмір 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.3. даного договору, здійснюється 15 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору (п. 4.4. договору).

За період користування кредитними коштами з 20.09.2007 року по 04.04.2013 року позичальник (відповідач) зобов'язаний був сплатити відсотки у розмірі 16 986,91 доларів США.

Позичальник, в порушення п.п. 4.1.-4.4. договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року, свої зобов'язання щодо сплати відсотків за користування траншем кредиту виконав частково, сплативши 5048,16 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями, у яких призначення платежу зазначено „сплата відсотків кредиту згідно договору №8 микр-клв від 20 вересня 2007 року", копії яких додано до матеріалів справи та розрахунком заборгованості за відсотками згідно кредитного договору №8 микр-клв від 20.09.2007 року. Заборгованість по відсоткам за період користування кредитом з з 20.09.2007 року по 04.04.2013 року становить 11 938,75 доларів США.

Доказів погашення відсотків відповідач суду не надав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4526,90 доларів США пені за прострочення сплати кредиту за період з 16.10.2007 року по 15.06.2012 року, що в гривневому еквіваленті за курсом 7,993 у відповідності до службового розпорядження НБУ №205/258 від 10.07.2013 року складає 36 183,51 грн.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 4.9. договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року сторони передбачили, що в іншому сторони керуються умовами, зазначеними в кредитній угоді №8 микр-клв від 20.09.2007 року.

Оскільки умовами договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року не обумовлено порядок стягнення пені за прострочення сплати кредиту, тому відповідно до п. 4.9. договору, слід керуватися положеннями кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року.

Так, відповідно до п. 6.1. кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року, при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, зокрема, передбачених п.п.2.2.2., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.4.1., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. цієї угоди, п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договорів про видачу траншів, а також Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договорів про видачу траншів), термінів повернення кредиту, передбачених п.п.1.3., 2.2.3., 2.3.3. цієї угоди, п.п.1.3., 2.2.3. договорів про видачу траншів, а також Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договорів про видачу траншів), позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

Разом з тим, пунктом 4.7. договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року передбачено, що сплата неустойки здійснюється сторонами в гривні (для кредитів у валюті - за курсом НБУ на день здійснення платежу).

Приймаючи до уваги, що умовами кредитної угоди №8 микр-клв від 20.09.2007 року та договору про видачу траншу №8 микр-клв від 20.09.2007 року передбачена сплата пені (неустойки) за прострочення сплати кредиту у гривні, суд доходить висновку, що банком безпідставно заявлено стягнення пені саме у доларах США.

А тому вимоги позивача щодо стягнення 4526,90 доларів США пені за прострочення сплати кредиту за період з 16.10.2007 року по 15.06.2012 року, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, своєчасно не сплатив і позовні вимоги не оспорив, а тому господарський суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 10 243,20 доларів США заборгованості по кредиту та 11 938,75 доларів США заборгованості по відсотках. В решті позовних вимог відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.4,6 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 3546,00 грн.

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», визначено, що сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позивачем зменшено позовні вимоги на суму 3400,60 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом 7,993 у відповідності до службового розпорядження НБУ №205/258 від 10.07.2013 року складає 27181 грн., а тому позивачу підлягає поверненню судовий збір в сумі 543 грн. 62 коп., сплаченого згідно платіжного доручення №STKX0001 від 15.05.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/664/13.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 205, 525, 526, 546, 549, 626, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 6, 7 Закону України „Про судовий збір", ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора "Люкс", юридична адреса: вул. Привокзальна, 24, м. Носівка, Чернігівська область, 17100; фактична адреса: вул. Друга Садова, 11, м. Київ (код ЄДРПОУ 32631706, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094; адреса для листування: вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14006 (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, відомості про банківські реквізити відсутні) 10 243,20 доларів США простроченої заборгованості по кредиту; 11 938,75 доларів США простроченої заборгованості по відсотках та 3546,01 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094; адреса для листування: вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14006 (р.74196940900011 ПАТ КБ „Приватбанк" в м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) з державного бюджету м. Чернігова (рахунок 31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) 543 грн. 62 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №STKX0001 від 15.05.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/664/13.

Це рішення є підставою для повернення судового збору з державного бюджету.

Повне рішення підписано 12.07.2013 року.

Суддя Л.М. Лавриненко