Рішення

від 10.07.2013 по справі 910/9088/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9088/13 10.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» до Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» простягнення заборгованості,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Селепей Ю.І., за довіреністю, від відповідача: Мазурок І.В., Завгородня С.А., Філімонов О.І., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» до Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» про стягнення заборгованості в сумі 5.126.440,23 грн. (4.263.669,39 грн. основного боргу, 718.909,60 грн. пені та 143.861,24 грн. 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 11/10-14 від 14.10.2011 відповідач не виконав в повному обсязі своє зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 4.263.669,39 грн. основного боргу, 718.909,60 грн. пені та 143.861,24 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 порушено провадження у справі № 910/9088/13 та призначено до розгляду на 10.06.2013.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 15.05.2013, одночасно з позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову № б/н від 26.04.2013, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 5.126.440,23 грн. на банківських рахунках Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» та вжито заходи до забезпечення позову у справі № 910/9088/13, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Відповідачем 22.05.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було подано заяву (вих. № 472 від 21.05.2013) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 16.05.2013 у справі № 910/9088/13.

Через канцелярію суду 10.06.2013 від відповідача отримано заяву про застосування позовної давності в частині позовної вимоги про стягнення пені, а також відзив на позовну заяву.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідачем через канцелярію суду 08.07.2013 подано клопотання про розгляд заяви (вих. № 472 від 21.05.2013) про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 16.05.2013 у справі № 910/9088/13.

Також, 09.07.2013 відповідачем подано заяву вих. № 667 від 08.07.2013 про скасування арешту грошових коштів ПрАТ «Укратоменергобуд», що знаходяться на рахунку № 2604021761001 в ПАТ «Південкомбанк», накладеного ухвалою суду від 16.05.2013 у справі № 910/9088/13.

У судовому засіданні 09.07.2013 представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій змінив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 3.276.090,25 грн. та 3% річних у розмірі 105.954,44 грн., також позивач відмовився від позовної вимоги в частині стягнення пені в сумі 718.909,60 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду в якості заяви про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір.

У судовому засіданні 09.07.2013 було оголошено перерву до 10.07.2013.

У судовому засіданні 10.07.2013 представник позивача у додаткових поясненнях (поданих через канцелярію суду 10.07.2013) просив стягнути з відповідача 3.011.450, 09 грн. основного боргу та 3% річних у сумі 97.776,01 грн., а також судові витрати.

Вказані пояснення прийнято судом до розгляду в якості заяви про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зокрема, 629.697,43 грн. основного боргу та 24.170,03 грн. нарахованих 3% річних, проте заперечив проти наявності заборгованості за актом № 6 за лютий 2012 року з підстав, наведених у відзиві.

У судовому засіданні 10.07.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Закритим акціонерним товариством «Укратоменергобуд» (далі - відповідач, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» (далі - позивач, субпідрядник) 14.10.2011 було укладено договір підряду № 11/10-14 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався виконати комплекс робіт на об'єкті (будівництво під'їзної автомобільної дороги від Червонозоряного проспекту (поблизу примикання вулиці Кіровоградської) до міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) в м. Києві» (далі - об'єкт) відповідно до проектно-кошторисної документації, здати в обумовлені строки закінчені роботи, брати участь у здачі об'єкту робочій комісії та відповідним державним органам, а відповідач зобов'язався надати позивачу будівельний майданчик в межах червоних ліній з дозволом на виконання робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельно-монтажні роботи та оплатити їх у передбачені договором строки. Замовником будівництва на об'єкті виступило Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва».

Умовами п.1.2. Договору визначено, що остаточний склад та обсяги робіт за Договором визначаються на підставі проектно-кошторисної документації та переліку робіт (Додаток № 1), при цьому, остаточна вартість робіт, згідно з п.1.4. Договору буде визначена з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичної вартості матеріальних ресурсів позивача, але не може перевищувати визначену в п.4.1. Договору суму вартості Договору.

Загальна вартість Договору, згідно з п. 4.1., є договірною та динамічною і склала орієнтовно 21.850.000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.3.3. Договору встановлено, що завершення виконання робіт оформлюється Актом приймання-передачі виконаних робіт за цим Договором.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 1.796,974,00 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2-В) № 1 за листопад 2011 року, № 2 за листопад 2011 року, № 3 за листопад 2011 року, № 4 за листопад 2011 року та № 5 від 30.11.2011, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з умовами пункту 13.13. Договору встановлено обов'язок позивача сплатити відповідачу вартість послуг генерального підряду, яка становить 10% від величини договірної ціни.

Відтак, вартість послуг генпідряду за вищевказаними актами склала 179.967,43 грн. (10% від вартості фактично виконаних робіт у сумі 1.796.974,00 грн.), а вартість виконаних позивачем робіт, яка підлягала оплаті відповідачем за вирахуванням 10% вартості послуг генерального підряду склала 1.617.276,57 грн.

Сторонами було підписано акт заліку взаємних вимог ПБ-0000083 від 30.11.2011 року із зарахуванням взаємних вимог по сплаті 176.697,43 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з умовами п.13.3. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідачем щомісячно на підставі документів, визначених п.п. 13.4., 13.7., підписаних уповноваженими представниками сторін. Умовами п.13.4. Договору визначено, що підставою для здійснення розрахунків є підписана сторонами Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3), складена на підставі підписаних сторонами Актів прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в).

Пунктом 13.5. Договору встановлено проведення розрахунків протягом 30 робочих днів з дати підписання відповідних документів сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково у сумі 987.579,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт згідно з Актами №№ 1-5 за листопад 2011 року загалом у сумі 629.697,43 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку, а також нарахування 3% річних у розмірі 24.170,03 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 629.697,43 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по оплаті прийнятих згідно з Актами №№ 1-5 за листопад 2011 року робіт у сумі 629.697,43 грн. та нарахуванню 3% річних у сумі 24.170,03 грн.

Крім того, як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним було виконано роботи на суму 2.646.392,82 грн., про що позивачем було складено та підписано Акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт на суму 2.646.392,82 грн. та надіслано відповідачу листом за вих. № 116 від 16.02.2012, та повторно листом вих. № 118 від 22.02.2012.

Оскільки умовами п.13.2. Договору встановлено здійснення проміжних платежів за виконані роботи в межах не більше 90% їх загальної вартості договірної ціни, що вартість виконаних позивачем робіт за Актом № 6, яка підлягала оплаті відповідачем, склала 2.381.753,54 грн. (90% від 2.646.392,82 грн.).

Проте, як зазначає позивач, відповідач вказаний акт не підписав, вартість виконаних робіт за даним актом у сумі 2.381.753,54 грн. не здійснив, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку суму основного боргу за Актом № 6 за лютий 2012 року в сумі 2.381.753,54 грн., та також 3% річних у розмірі 73.605,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 2.381.753,54 грн.

Відповідач у відзиві заперечив проти факту прийняття робіт згідно з Актом № 6 за лютий 2012 року, вказавши, що позивачем не було дотримано положень п.13.7. Договору, не передано відповідачу необхідні документи, які є підставою для здійснення розрахунків за виконані роботи згідно з п.13.3. Договору. Так, відповідач у своїх листах вих. № 180 від 17.02.2012 та вих. № 200 від 24.02.2012 було відмовлено у підписанні вищевказаного акта.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір субпідряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 1.796,974,00 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт №№ 1-5 за листопад 2011 року, в той час, як відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт за вказаними актами в сумі 629.697,43 грн. не виконав, хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 1-5 за листопад 2011 та відповідні Довідки про вартість виконаних робіт відповідачем підписано без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

У зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті виконаних позивачем за Актами №№ 1-5 за листопад 2011 року робіт у розмірі 629.697,43 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, судом установлено, що позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 24.170,03 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт у сумі 629.697,43 грн. за період з 12.01.2012 по 22.04.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 24.170,03 грн. за період з 12.01.2012 по 22.04.2012, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 24.170,03 грн..

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги частково, зокрема, в частині стягнення 629.697,43 грн. основного боргу та 24.170,03 грн. 3% річних.

Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково .

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання відповідачем позову в частині, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 629.697,43 грн. основного боргу та 24.170,03 грн. 3% річних.

Суд також задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2.381.753,54 грн. за виконані роботи згідно з Актом № 6 за лютий 2012 року з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 837 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору ним було виконано роботи на суму 2.646.392,82 грн., про що складено та підписано Акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт на суму 2.646.392,82 грн., який надіслано відповідачу листом за вих. № 116 від 16.02.2012, та повторно листом вих. № 118 від 22.02.2012. Проте, відповідач вказаний акт не підписав, оплату вартості виконаних робіт за даним актом у сумі 2.381.753,54 грн. не здійснив, посилаючись у своїх листах вих. № 180 від 17.02.2012 та вих. № 200 від 24.02.2012 на те, що позивачем не було дотримано положень п.13.7. Договору, не передано відповідачу необхідні документи, які є підставою для здійснення розрахунків за виконані роботи згідно з п.13.3. Договору.

Суд враховує, що замовником згідно з умовами п.1.1. Договору є Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних спору м. Києва».

Позивач звертався до замовника з листом вих. № 46 від 27.06.2013 щодо надання інформації про прийняття замовником виконаних позивачем робіт за Договором, перелік яких визначений Актом № 6 за лютий 2012 року, та здійснення оплати таких робіт на користь відповідача.

У відповіді на таке звернення, листом за вих. № 31-991 від 27.06.2013, замовник - Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних спору м. Києва» повідомив, що станом на 27.06.2013 роботи, виконані позивачем за Актом № 6 за лютий 2012 року - буронабивні палі в кількості 26 штук, замовником прийнято, та проведено за прийняті роботи розрахунки з відповідачем.

Враховуючи вищевказаний лист замовника, а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші дати прийняття робіт згідно з Актом № 6 за лютий 2012 року, крім вказаної замовником - 27.06.2013, суд приходить до висновку, що роботи згідно з Актом № 6 за лютий 2012 року позивачем виконані в повному обсязі, та прийняті замовником будівництва 27.06.2013. враховуючи те, що договір підряду є оплатним, тобто обов'язок позивача виконати роботи за Договором обумовлює обов'язок відповідача такі роботи прийняти та оплатити, суд дійшов висновку, що відповідач своїх обов'язків щодо оплати виконаних позивачем робіт згідно з Актом № 6 за лютий 2012 року на суму 2.381.753,54 грн. не виконав, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних робіт згідно з Актом № 6 за лютий 2012 року в розмірі 2.381.753,54 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 73.605,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 2.381.753,54 грн. за Актом № 6 за лютий 2012 року, оскільки, як вище встановлено судом, роботи згідно з Актом № 6 прийнято 27.06.2013, в той час, як заявлений позивачем період прострочення оплати відповідачем робіт за даним актом визначено з 12.04.2012 по 22.04.2013.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, а саме: 3.011.450, 97 грн. основного боргу (629.697,43 грн. + 2.381.753,54 грн.). при цьому, суд враховує, що згідно заяви від 10.07.2013 позивач заявляв вимогу про стягнення суми основного боргу в розмірі 3.011.450, 09 грн. Враховуючи, що виходити за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони суд не може в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд задовольняє вимогу в частині стягнення основного боргу в розмірі 3.011.450, 09 грн. та 24.170,03 грн. 3% річних.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 718.909,60 грн. пені провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч. 4 п. 1 ст. 80 ГПК України, враховуючи подану позивачем заяву від 09.07.2013 про відмову від позову в даній частині.

Клопотання відповідача вих. № 669 від 10.07.2013 про неналежність поданих позивачем доказів судом відхиляється, як таке, що суперечить положенням статті 33, 34 ГПК України та статті 129 Конституції України, яка відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. Водночас суд зазначає, що питання про належність доказів остаточно вирішується судом під час їх оцінки судом.

Заяви відповідача (т. 2, а.с. 241) та викладена у відзиві на позовну заяву (т. 2, а.с. 6) про застосування наслідків пропуску строку позовної давності в частині позовної вимоги про стягнення 718.909,60 грн. пені, судом відхиляються з огляду на те, що позивач відмовився від позову в частині стягнення 718.909,60 грн. пені згідно з заявою від 09.07.2013.

Відповідачем подано заяву (вих. № 472 від 21.05.2013), клопотання про розгляд заяви вих. № 472 від 21.05.2013 та заяву вих. № 667 від 08.07.2013 про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 16.05.2013 у справі № 910/9088/13, обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед позивачем менша, ніж заявлено позивачем у позові, а рахунок № 26048021761001, відкритий відповідачем у ПАТ «Південкомбанк» є рахунком зі спеціальним режимом використання відповідно до приписів ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для зарахування відповідачем страхових коштів з виплати за лікарняними листами.

Суд відхиляє вказані заяви з огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, і господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (зазначена позиція узгоджується з положеннями п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 № 16).

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи та заяви про забезпечення позову, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 6.635,46 грн., у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 718.909,60 грн.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, оф. 606, код ЄДРПОУ 32347574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 37044682) 3.011.450 (три мільйони одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 09 коп. основного боргу, 24.170 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят) грн. 03 коп. 3% річних, 61.770 (шістдесят одну тисячу сімсот сімдесят) грн. 75 коп. судового збору та 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 37044682) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 6.635 (шість тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 46 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 108 від 07.05.2013 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.2013.

Суддя Ониськів О.М.