Рішення

від 03.07.2013 по справі 536/1071/13-ц

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1071/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Колотієвського О.О.,

при секретарі Литвинюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області, Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, кременчуцька районна державна адміністрація про скасування державних актів на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області, Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, кременчуцька районна державна адміністрація про скасування державних актів на земельну ділянку.

В обгрунтування позову вказувала, що 02 листопада 1983 року помер її чоловік ОСОБА_3. 31 березня 2001 року померла її свекруха ОСОБА_4. За життя, 21лютого 1983 року ОСОБА_4 оформила заповіт, яким все своє майно заповідала їй ОСОБА_5 (ОСОБА_1 відповідно до рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області), та своєму сину - її чоловіку ОСОБА_3. Після смерті її чоловіка ОСОБА_3, за згодою свекрухи в 1984 році будинок був зареєстрований в погосподарській книзі на її ім’я. Цей факт підтверджується довідкою від 06.04.1984 року № 182 Піщанської сільської ради народних депутатів Кременчуцького району Полтавської області .

Після смерті її свекрухи ОСОБА_6, відкрилася спадщина, до складу якої входить ? будинку № 134 за адресою: вул. Б. Хмельницького, с. Кривуші, Кременчуцького району Полтавської області та дві земельні ділянки загальною площею 2,3241 га та 1,0041 які розташовані на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2011 року за нею, ОСОБА_1, визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в с. Кривуші, по вул. Богдана Хмельницького, б. 134 Кременчуцького району Полтавської області, що відповідно до технічного паспорта 891 від 14.07.2011 року складається з житлового будинку літ А, прибудови літ. а, сараю літ. Б, літньої кухні літ. В., сараю літ Г, ганку літ. аг, огорожі літ № 1, воріт літ. № 2.

Відповідно до довідки Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1406 від 19.04.2011 року гр. ОСОБА_4, яка померла 31.03.2001 року до дня

смерті була зареєстрована, проживала і померла в с. Кривуші, вул. Б. Хмельницького 134. У вказаному будинку з 1953 року до дня смерті ОСОБА_4 була зареєстрована і вона ОСОБА_1

Крім цього, після смерті ОСОБА_4 залишились дві земельні ділянки загальною площею 2,3241 га та 1,0041 га, які розташовані на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

При зверненні до Третьої державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку пай після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_4 вона отримала відмову № 3435/02-14 від 05 листопада 2011 року в зв’язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину видано ОСОБА_2.

Додатково було зазначено, що у своїй заяві до Третьої кременчуцької держнотконтори від 23.01.2001 року про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 вказала, що крім неї інших спадкоємців немає;

25 травня 2012 року позивач звернулася до Кременчуцького районного суду з позовною заявою до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельні ділянки.

Рішенням Кременчуцького районного суду від 30 жовтня 2012 року за справою №1614/1567/12 було визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), видане 23 листопада 2001 року Третьою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_2 після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_7, відповідно до якого було видано державні акти на земельну ділянку, які відповідно теж являються не дійсними.

18 січня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Третьої державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини за заповітом після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_7. Відповідно до заяви було отримано довідку № 44/0214 від 18 січня 2013 року , де зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного позивач просила суд визнати не дійсними державний акт серія ПЛ №001382 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 загальною площею 1,0041 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із кадастровим номером 5322483800:06:000:0059, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010354800432.

Визнати не дійсним державний акт серія ПЛ №001381 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 загальною площею 2,3241 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із кадастровим номером 5322483800:02:000:0191, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010354800431

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, на адресу суду надіслала заперечення на позовну заяву, в якому зазначила, що позовна заява є

безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як свідчить позовна заява та матеріали справи спадщина після померлої ОСОБА_4 відкрилася в 2001 році на час коли діяв ЦК України в старій редакції з відповідними для цього наслідками.

Таким чином, строк позовної давності для позивачки, якщо вона вважає, що порушено її право почав свій перебіг (для даної позовної заяви) з 10.09.2003 року, тобто з моменту отримання Державного акту про право власності на земельні ділянки.

В той же час ніяких конкретних підстав для того, щоб вважати пропуск строку позовної давності з поважних причин в позові не наведено. Тому, просила до позовних вимог позивача застосувати строк позовної давності.

Крім того, просила суд при розгляді справи звернути увагу на те, що законом не передбачено такого способу захисту права як визнання недійсним акту про право власності на земельну ділянку. Наведені в позові ст.215-216 ЦКУ регулюють порядок визнання недійсними правочинів, а не актів про право власності, які за своєю юридичною природою не є правочинами, а тому розповсюджувати на них загальні наслідки недійсності правочину також жодних підстав не має.

Тому, для того щоб визнати недійсним акт необхідно визнати незаконною підставу для його видачі. З поданого позову та доданих до нього матеріалів взагалі не вбачається , що акти видані на підставі якогось визнаного незаконним чи скасованого рішення. В справі самі копії актів також відсутні.

Крім того рішенням Кременчуцького районного суду від 30.10.2012 року встановлено, що питання щодо актів повинно вирішуватись в нотаріальному, а не судовому порядку.

За таких підстав, окрім строків позовної давності, відсутні і матеріально-правові підстави для визнання актів недійсними. З урахуванням наведеного - просила в позові відмовити повністю.

Представник відповідача - Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з’явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про слухання справи за його відсутності.

Представник третьої особи Кременчуцької районної державної адміністрації у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Представники третіх осіб - Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області, Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі у судове засідання не з’явилися, про час та дату слухання справи були повідомлені належним чином. Письмово про причини неявки суд не повідомляли.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що 02 листопада 1983 року помер чоловік позивача - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ІІ-КЕ № 287324 від 03 листопада 1983 року.

31 березня 2001 року померла ОСОБА_4, яка приходилася для позивача ОСОБА_1 свекрухою, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КЕ № 171097 від 03квітня 2001 року.

За життя , 21 лютого 1983 року ОСОБА_4 оформила заповіт, яким все своє майно заповідала своєму синові - ОСОБА_3 та невістці ОСОБА_5 в рівних долях.

Після смерті ОСОБА_3 за згодою ОСОБА_4 в 1984 році будинок був зареєстрований в погосподарській книзі на ім’я позивача . Цей факт підтверджується довідкою від 06.04.1984 року № 182 Піщанської сільської ради народних депутатів Кременчуцького району Полтавської області на ЗаніздруАнтоніну Павлівну, жительку села Кривуші Кременчуцького району Полтавської області, про те, що після смерті її чоловіка ОСОБА_3 погосподарській номер переведено на неї.

Після смерті ОСОБА_4, відкрилася спадщина, до складу якої входить ? будинку № 134 за адресою: вул. Б. Хмельницького, с. Кривуші, Кременчуцького району Полтавської області та дві земельні ділянки загальною площею 2,3241 га та 1,0041 які розташовані на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2011 року за ОСОБА_1, визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в с. Кривуші, по вул. Богдана Хмельницького, б. 134 Кременчуцького району Полтавської області, що відповідно до технічного паспорта 891 від 14.07.2011 року складається з житлового будинку літ А, прибудови літ. а, сараю літ. Б, літньої кухні літ. В., сараю літ Г, ганку літ. аг, огорожі літ № 1, воріт літ. № 2.

Крім цього, після смерті ОСОБА_4 залишились дві земельні ділянки загальною площею 2,3241 га та 1,0041 які розташовані на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

При зверненні до Третьої державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку пай після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_4 позивач отримала відмову в зв’язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину видано ОСОБА_2, що підтверджується листом № 3435/02-14 від 05 листопада 2011 року.

25 травня 2012 року, позивач звернулася до Кременчуцького районного суду з позовною заявою до Піщанської сільської ради Кременчуцького районну Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) після померлої 31березня 2001 року ОСОБА_7, видане 23 листопада 2001 року Третьою Кремененчуцькою державною нотаріальною конторою в порядку спадкування за законом на ім’я ОСОБА_2.

Рішенням Кременчуцького районного суду від 30 жовтня 2012 року було визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), видане 23 листопада 2001 року Третьою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_2 після померлої 31 березня 2001 року ОСОБА_7, відповідно до якого було видано державні акти на земельну ділянку. Дане рішення набрало законної сили.

18 січня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини за заповітом після померлої 31 березня 2001 року ЗаніздриУльяни Романівни. Відповідно до заяви було отримано довідку № 44/0214 від 18 січня 2013 року , де зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказане спадкове майно.

ОСОБА_9 ст. 328 ЦК України, «право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.»

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

ОСОБА_9 міністерства юстиції України від 21.02.2005 року за № 19- 32/319, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

У відповідності до положень ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

На даний час свідоцтво на право власності скасоване але Державні акти на земельну частку (пай) не скасовані.

Як зазначається в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9: «Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд

може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень")».

У відповідності до положень ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

ОСОБА_9 із ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Як вбачається з п.г ч.1 ст. 82 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Крім того, згідно ст. 81, 116, 118, 125 ЗК України наявність не скасованих у встановленому законом порядку державного акту на право власності на земельну ділянку є прямою перешкодою для вирішення питання про наявність підстав для одержання у власність чи користування земельною ділянкою, якщо як і юридично так і фактично вона не є вільною.

Надання громадянину в користування чи у власність земельної ділянки, що вже перебуває у власності або у користуванні іншої особи, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому ЗК України.

Необхідність визнання Державного акту недійсним в судовому порядку обумовлюється тим, що Державні акти на право власності на землю підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 27 п. 2 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» державна реєстрація речових прав скасовується в разі винесення судом відповідного рішення.

Цієї ж самої думки притримується і Пленум Верховного суду України в Постанові від 16 квітня 2004 року за № 7 В«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справВ» зазначивши, що В«Виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України судам підвідомчі справи за заявами, зокрема: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсним державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.В»

Що стосується заперечення на позовну заяву відповідача ОСОБА_2, то твердження відповідача, що позивачем було пропущено строк позовної давності та не додано доказів щодо поважності причин пропущення строку позовної даності спростовується рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2012 року. Так в даному рішенні зазначено, що «Позивач ОСОБА_1 не пропустила встановлений законом строк для звернення до суду з вимогою про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки дізналася про порушення свого права при зверненні до нотаріуса в 2011 році, що також пояснили в судовому засіданні третя особа ОСОБА_10, представник третьої особи нотаріус ОСОБА_11 та підтвердив свідок ОСОБА_12 Ця обставина також підтверджується листом нотаріуса на ім’я ОСОБА_1 від 05 листопада 2011 року, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після померлої ОСОБА_4 немає можливості, оскільки свідоцтво про право на спадщину видано ОСОБА_2. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили в

судовому засіданні, що позивачу ОСОБА_1 було відомо з моменту відкриття спадщини, що сертифікат на право на земельну частку (пай) перебував у відповідача ОСОБА_2, яка отримувала орендну плату за землю, чого не заперечували і сторони в судовому засіданні. Разом з тим, установлено, що позивач бажала разом з будинком успадкувати за заповітом і земельну частку (пай), але при зверненні до нотаріуса в оформленні спадщини на землю було відмовлено і тоді вона дізналася, що раніше вже видане свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_2. Позивач ОСОБА_1 06 квітня 2011 року, а третя особа ОСОБА_10 29 березня 2011 року подали до нотаріуса заяви про те, що їм відомо, що свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) одержала онука померлої, ОСОБА_2 Вони заперечень не мають, в суд з цього приводу звертатися не будуть. У заяві позивача конкретна дата її обізнаності про отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 не вказана. Тому суд виходить з дати подання нею такої заяви, 06 квітня 2011 року.».

Відповідно до п. 3 ст. 61 Цивільного процесуального Кодексу України Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Твердження відповідача ОСОБА_2 стосовно того, що акти права власності за своєю юридичною природою не є правочинами, є помилковим .

Під правочином розуміють дії громадян та юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну, припинення цивільних прав або обов?язків. Правочином визнається така дія, яка не лише була спрямована на результат, а й призвела до встановлення, зміни чи припинення цивільних прав або обов?язків. За своєю юридичною природою акт про право власності також призводить до встановлення цивільних прав, а тому являється правочином.

Відповідно до чинного законодавства України порядок визнання недійсними правочинів регулюються ст.ст. 215-216 Цивільного Кодексу України

Рішенням Кременчуцького районного суду від 30.10.2012 року зазначено, що питання щодо актів повинно вирішуватись в нотаріальному порядку.

18 січня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини за заповітом після померлої 31 березня 2001 року ЗаніздриУльяни Романівни. Відповідно до заяви було отримано довідку № 44/02-14 від 18 січня 2013 року (копія даної довідки міститься в матеріалах справи), де зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказане спадкове майно.Так як рішенням Кременчуцького районного суду від 30.10.2012 року свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай), яке було видано 23.11.2001 року на ім’я ОСОБА_2, скасовано, а ОСОБА_2 на підставі цього документу вже одержала державний акт на право власності на земельну ділянку, вам необхідно звернутись до суду про визнання права власності в порядку спадкування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124 Конституції України, ст. 328, п.11 ч. 1 ст. 346, ст. 1218, 1222, 1261 ЦК України,ст. ст. 26, 30,81, 82,87-90, 97, 100, 102,116, 118, 123,125, 126, 128, 143-146, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, ст. 27 п. 2 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» , Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року за № 7 В«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ В» , ст. 10,11, 61,209,212,214,215,218, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області, Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, кременчуцька районна державна адміністрація про скасування державних актів на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати не дійсними державний акт серія ПЛ №001382 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 загальною площею 1,0041 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із кадастровим номером 5322483800:06:000:0059, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010354800432;

Визнати не дійсним державний акт серія ПЛ №001381 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 загальною площею 2,3241 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області із кадастровим номером 5322483800:02:000:0191, який 10.09.2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010354800431.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя О. О. Колотієвський