Постанова

від 12.06.2013 по справі 814/2450/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12 червня 2013 року 13:23 Справа № 814/2450/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРАНС ГРУП", вул.Громадянська 117, м.Миколаїв, 54017; доДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул.Г.Петрової 2-А, м.Миколаїв, 54029; проскасування податкових повідомлень - рішень від 20.05.13р. №0000682202 та №0000692202; за участю представників:

Від позивача: Щедров Є.В., довіреність від 21.05.13р.;

Від відповідача: Сугацький О.М., довіреність від 01.03.13р. №931\9\10-00;

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРАНС ГРУП" (позивач) звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (відповідач) з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.13р. №0000682202 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 162864грн. (108576грн. за основним платежем та 54288грн. за штрафними санкціями.), №0000692202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 171009грн. (114006грн. за основним платежем та 57003грн. за штрафними санкціями).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях (т.1, а.с .4-6) .

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення прийняті у відповідності до законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений законом .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Трнас Груп" (позивач) зареєстровано як юридичну особу виконкомом Миколаївської міської ради 15.09.2009р. (т.1, а.с.7).

Основні види діяльності позивача:

- допоміжна діяльність у сфері транспорту;

- допоміжне обслуговування водного транспорту (т.1, а.с.7).

В період з 12.04.13р. по 19.04.13р. відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ "Саноіл Торг" за період з 01.01.10р. по 01.04.13р.

За результатами цієї перевірки було складено акт від 26.04.13р. №1313/22-200/36622412 (т.1, а.с.12-65). Перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл Торг" та з контрагентами-постачальниками товарно - матеріальних цінностей, які в подальшому реалізовувались на ТОВ "Саноіл Торг", встановлено порушення:

- п.п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1, ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 114006грн. у т.ч. за Ікв. 2012р. у сумі 114006грн.; - п.198.3. п.198.6. ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ, в результаті чого занижено ПДВ у сумі 108576грн., у т.ч. за січень 2012р. у сумі 66234грн., за лютий 2012р. у сумі 42342грн.

Відповідач дійшов висновку, що правочини, які були укладені позивачем та його контрагентами є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, мають ознаки безтоварних операцій та суперечать інтересам держави.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.13р. №0000682202 (т.1, а.с.10) про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 162864,0грн. (108576,0грн. за основним платежем та 54288,0грн. за штрафними санкціями) та №0000692202 (т.1, а.с.8) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 171009,0грн. (114006,0грн. за основним платежем та 57003,0грн. за штрафними санкціями).

Позивач не погодився із висновками акту та прийнятим податковим повідомленням - рішенням з огляду на те, що в нього (у позивача) є всі необхідні документи на підтвердження реальності господарських операцій, весь придбаний товар та послуги використовувався в господарській діяльності позивача. Крім того, позивач не повинен нести відповідальність за можливі порушення третіх осіб (контрагентів у ланцюгу), які навіть не були у будь - яких відносинах із позивачем.

Крім того, позивач зазначив, що оскільки перевірка була проведена на підставі постанови слідчого, то податкове - повідомлення рішення має бути прийнято тільки після отримання відповідного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх в обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та його безпосередньої господарської діяльності.

В свою чергу, позивачем, на підтвердження реальності (товарності) здійснення господарських операцій у періоді що перевірявся, було надано суду копії відповідних первинних документів:

- договір від 04.01.12р. між позивачем та ТОВ "Форсаж 2011" про надання послуг (робіт) щодо вантажних робіт та супроводження вантажів із додатками, акти виконаних робіт щодо організації транспортно - експедиторського обслуговування суден та залізничного обслуговування, податкові накладні ТОВ "Форсаж 2011", реєстр виданих та отриманих податкових накладних, витяги по банківським рахункам, копії коносаментів, копії сертифікатів виданих відповідними державними установами, декларації на вантаж (т.2, 2-176);

- актом перевірки підтверджено проведення розрахунків між сторонам у безготівковій формі (т.1, а.с.37-41);

Таким чином, на підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що факт надання послуг сторонами (позивачем, ТОВ "Саноіл-Торг" та ТОВ "Форсаж 2011") підтверджується зазначеними документами.

Суд не приймає в якості належних доказів посилання відповідача на акти перевірки інших податкових органів (а.с.183-193).

Зазначені акти підтверджують лише факти неможливості проведення перевірок податковими органами контрагентів позивача із різних підстав та містять безпідставні висновки про безтоварність (нереальність) правочинів контрагентів позивача та інших суб'єктів (по ланцюгах) господарювання з яким у позивача відсутні будь - які господарські правовідносини.

У зв'язку із цим, суд зазначає, що відповідно до листа ДПА України від 03.02.09р. (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

Суд також встановлено, що позивач та його безпосередні контрагенти (ТОВ "Саноіл-Торг" та ТОВ "Форсаж 2011"), які виписали податкові накладні, були зареєстровані як платники ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій.

На підставі зазначених доказів та пояснень сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосередніх контрагентів (ТОВ "Саноіл-Торг" та ТОВ "Форсаж 2011") були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Безпідставним та необґрунтованим також є посилання відповідача на господарську діяльність контрагентів (у ланцюгах) безпосередніх партнерів позивача. Суд приймає до уваги та досліджує господарські взаємовідносини тільки між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Відповідачем не надано суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (нереальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Таким чином, проаналізувавши зміст наданих відповідачем доказів суд встановив, що висновки про безтоварність (нереальність) операцій позивача та нікчемність (недійсність та фіктивність) угод його контрагентів є необґрунтованими, оскільки відповідачем не наведено правової підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди безтоварними або нікчемними (удаваними, недійсними або фіктивними) правочинами. Висновки відповідачем зроблені без дослідження усіх первинних документів та самих оспорюваних правочинів, а також господарських операцій.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка позивача була проведена на виконання постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 08.04.13р (а.с.180-181, т.2. ) на підставі пп.78.1.1 1 п.78.1 ст.78 ПК України.

В той же час, згідно із пп.78.1.1 1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно із п.86.9 ст.86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПКУ, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби при передаються органу, що призначив перевірку.

Аналогічні вимоги містяться й у п.58.4 ст.58 ПК України, згідно якого у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або що винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику податкових зобов'язань і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Отже, у даному випадку податкове повідомлення-рішення повинно було прийняте лише протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання податковим органом обвинувального вироку або іншого рішення у кримінальній справі, що набрало законної сили.

Будь - яких доказів передбачених вищезазначеними нормами ПК України відповідачем суду не надано. Зазначені обставини є додатковими підставами для визнання оскаржуваних податкових повідомлень - рішень протиправними та для їх скасування.

Крім того, згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Відповідно до положень ст.ст.69, 71, 76, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обґрунтованим, на думку суду, є також посилання позивача на відповідну судову практику. Так, в Постанові ВАСУ від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12 зазначено, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Крім того, в Ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. по справі №К/9991/56274/12 було зазначено, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником або інших неправомірних дій з боку позивача.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд у своєму рішенні від 22.01.09р. в п.71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.05.2013 року №0000682202 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 162864грн. (108576грн. за основним платежем та 54288грн. за штрафними санкціями.)

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.05.2013 року №0000692202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 171009грн. (114006 грн. за основним платежем та 57003 грн. за штрафними санкціями).

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ТРАНС ГРУП" (код ЄДРПОУ 36622412) судові витрати у розмірі 2294грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.