Ухвала

від 02.07.2013 по справі 826/1688/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1688/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григоренко П.О. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.,

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агротех» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.01.2013 року № 6 та №7,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агротех» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Черкаської митниці в якому просить, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» Черкаської митниці від 29.01.2013 р. №6 та №7.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення форми «Р» від 29.01.2013 року №6 та №7.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, Черкаська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Черкаської митниці від 13.12.2012 р. №490 відповідачем у термін з 17.12.2012 по 21.12.2012 року проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ТОВ «Сервіс-Агротех» своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України за митною декларацією від 25.04.2012 р. №902030000/2012/301033.

За результатами перевірки складено Акт документальної невиїзної перевірки платника податків - ТОВ «Сервіс-Агротех» №н0036/2/902000000/0037308786 від 21.12.2012 року.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Сервіс-Агротех» за митною декларацією від 25.04.2012 р. №902030000/2012/301033 був задекларований відповідно до митного режиму імпорту товар з наступним описом у графі 31: «Сільськогосподарські машини: пневматична сівалка Deere 1890 з бункером 1910, в кількості 1 шт. Бувша у використанні. В частково розібраному вигляді (для зручності транспортування), з слідами експлуатаційного зносу. Рік випуску 2004. Серійний номер А01890С705154/ А01910Т705207. Точного типу, дискова. Транспортні розміри сівалки:ширина - 4,37 м., висота - 3,6 м., маса - 7711 кг, необхідна потужність трактора 270-300 кінських сил. Ширина міжряддя 19 см., робоча ширина 9,1 м., кількість сошників для насіння - 48 шт., глибина висіву - 5-8 мм. Рама складна, трисекційна. Оснащена одно дисковими сошниками серії 90. Дискові ножі діаметром 457 мм розміщені під кутом 7 градусів, що впливає на добре роз рихлення ґрунту на полях з підвищеним вмістом рослинних залишків. Призначена для посіву зернових культур по мінімальній та нульових технологіях обробітку ґрунту. Транспортні розмірі бункера 1910: довжина 7,10 м., ширина 2,55 м., висота 2,4 м., вага 6304,54 кг, об'єм баків бункера 6872 л. та 9515 л. Використання бункеру: можливість посіву зернових культур з одночасним внесенням одного або двох видів гранульованих мінеральних добрив в одному потоці з насінням в один ряд. Виробник John Deere. Країна виробник - Сполучені Штати Америки, US. Торгова марка John Deere» (надалі - «пневматична сівалка John Deere 1890 з бункером 1910»).

Поставка товару проведена на виконання умов контракту №LSA110111 від 01.11.2011 р., укладеного позивачем з компанією Equipment Wholesalers LLC (США).

Предметом поставки відповідно до п. 1.1. є б/в сільгосптехніка, супутнє обладнання та комплектуючі.

Відповідний товар був задекларований за кодом 8432 30 11 00 УКТЗЕД «Машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків: - сівалки, садильники та машини розсадосадильні: - сівалки: - точного висівання з центральним приводом». На товар, який декларується у підкатегорії УКТЗЕД 8432 30 11 00 Законом України «Про Митний тариф України» встановлена ставка ввізного мита 0% з митної вартості товару.

Актом перевірки визначено, що класифікація товару «пневматична сівалка John Deere 1890 з бункером 1910» мала здійснюватися у двох різних підкатегоріях УКТЗЕД, оскільки товар «бункер 910», є окремими агрегатом та має класифікуватись в товарній підкатегорії 8716 20 00 00 «Причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: - причепи та напівпричепи з самозавантаженням або саморозвантаженням, для використання у сільському господарстві» (ставка ввізного мита 10 %).

Вказані порушення призвели до заниження податкових зобов'язань ТОВ «Сервіс-Агротех» за ввізним митом та податком на додану вартість на загальну суму 71037,01 грн., в тому числі по сплаті мита - 33658,92 грн., по сплаті ПДВ -37378,09 грн.

На підставі акту перевірки Черкаською митницею було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.01.2013 року №6, яким визначено суму податкового зобов'язання (із урахуванням штрафних санкцій) за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, в сумі 42073,65 грн., в тому числі 33658,92 грн. за основним платежем, 8414,73 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.01.2013 року №7, яким визначено суму податкового зобов'язання (із урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами господарювання, в сумі 46722,61 грн., в тому числі 37378,09 грн. за основним платежем, 9344,52 грн. за штрафними санкціями.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 40 Митного кодексу України, встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Частиною другою статті 43 Митного кодексу України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно статті 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.

Згідно Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 року № 80 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), до документів, які необхідно подати належать, зокрема, митна декларація, документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Пунктом 2 ч.1 ст.54 Митного кодексу України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при декларуванні товарів і транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

У відповідності до ч.1 ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Згідно ч.1 ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), вантажна митна декларація (далі - ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

У графі 33 ВМД зазначається код товару згідно з УКТЗЕД.

Згідно статті 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314, під час прийняття ВМД до оформлення здійснюється, зокрема, перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення ВМД відповідно до вимог, встановлених Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації.

При здійсненні митного контролю проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами), перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Статтею 11 Митного кодексу України передбачено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. У пункті 13 абз. 2 даної статті зазначено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують одне з таких основних завдань, як ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 312 Митного Кодексу України ведення УКТЗЕД, серед іншого, передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД.

Згідно з розділом 3 Порядку №314 митні процедури здійснюються в такому порядку: 1) прийняття ВМД до оформлення; 2) митний контроль; 3) завершення митного контролю й митного оформлення, видача оформлених документів декларанту.

Відповідно до статті 313 Митного Кодексу України саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Пунктом 1 розділу II Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок роботи відділу номенклатури), визначено, що прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, належить до компетенції відділу номенклатури.

Рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури за встановленою формою (додаток 2 до Порядку роботи відділу номенклатури) та є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару (п. 11 розділу ІІІ Порядку роботи відділу номенклатури).

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що перевірка правильності класифікації та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці. А тому, посилання апелянта на помилку ТОВ «Сервіс-Агротех», що призвела до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті мита та по сплаті ПДВ, не знайшло свого підтвердження в процесі розгляду апеляційної скарги.

Крім того, апеляційна інстанція погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що під час проведення митного оформлення відповідачем не приймалось рішення про визначення іншого коду товару відносно товару «пневматична сівалка John Deere 1890 з бункером 1910», який імпортовано позивачем на підставі зазначеної в Акті перевірки вантажної митної декларації. Під час митного оформлення вказаного товару митним органом було погоджено код товару згідно УКТЗЕД, про що свідчать відбитки штампів митниці на вантажних митних деклараціях.

При переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення ВМД стосовно класифікації та кодування товару під час митного оформлення були відсутні, документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД у митного органу сумнівів не викликали, додаткові документи не витребовувались.

Приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань.

Разом з тим, колегія суддів на доводи апелянта відносно того, що митний орган наділений повноваженнями проводити перевірки після закінчення операцій митного контролю, звертає увагу на наступне.

За змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 Митного контролю України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Проте, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що у Черкаської митниці були обґрунтованої підозри, що під час пропуску товару через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланнями на результати перевірки.

Отже, податкові повідомлення прийняті відповідачем про визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, а також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є протиправними і підлягають скасуванню.

Окрім того, до товару - «бункер 910» за кодом 8432 30 11 00 УКТЗЕД, включаються машини незалежно від виду тяги, застосовувані замість ручних інструментів для виконання перерахованих нижче видів сільськогосподарських, садових або лісогосподарських робіт:

(I) Підготовка ґрунту для вирощування культурних рослин (розчищення земель, підйом цілини, оранка, розпушування і т.п.).

(II) Розкидання або внесення в ґрунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту.

(III) Садіння або сіяння.

(IV) Обробіток або доглядання за ґрунтом у період вегетації (культивація, прополювання, проріджування сходів і т.п.).

Машини, включені до цієї товарної позиції, можуть буксируватися тваринною тягою чи транспортним засобом (наприклад, трактором) або можуть монтуватися на будь-якому транспортному засобі (наприклад, на тракторі або на шасі з кінною тягою).

Тобто, основним призначенням зазначених сільськогосподарських машин та причепів не є перевезення людей чи вантажів, а є використання нетранспортної функції - розкидання або внесення в ґрунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту; садіння або сіяння, тощо.

При цьому, відповідно до Пояснень до УКТЗЕД товарна позиція 8716200000 поширюється на групу несамохідних транспортних засобів (без механічного приводу) (крім згаданих у попередніх товарних позиціях), що мають одне колесо чи більше і які призначені для перевезення вантажів або людей.

Враховуючи, що «бункер 910» призначений для посіву зернових культур з одночасним внесенням одного або двох видів гранульованих мінеральних добрив в одному потоці з насінням в один ряд, то зазначений товар вірно був задекларований в товарній позиції 8432 30 11 00 згідно з УКТЗЕД.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» Черкаської митниці від 29.01.2013 р. №6 та №7.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 03 липня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.