Ухвала

від 02.07.2013 по справі 826/445/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/445/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрон" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрон" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрон" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 року № 0007782220 та №0007792220.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ТОВ "Петрон" подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з"явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Петрон" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "ОПТ-БЕСТ" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 03.12.2012 року № 537/1-22-20-36557270 , в якому зазначено виявлені під час перевірки порушення, зокрема: п.44.6 ст.44, п. 198.3,198.6, ст. 198, п.201.6 ст. 201 ПК України в результаті чого було занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 202040,18 грн, а також порушення п.138.2 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року на суму 232346 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №0007782220, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 202040,18 грн за основним платежем та 50 510,01 грн - за штрафними санкціями; від 17.12.2012 року №0007792220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 232346 грн.

Надаючи оцінку реальності характеру операцій з ПП "ОПТ-БЕСТ" суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження даної обставини позивач надав копії первинних документів, зокрема:

-договір поставки товару №110 від 29.04.2011 року, укладеного між позивачем та ПП "ОПТ-БЕСТ", відповідно до якого ПП "ОПТ-БЕСТ" зобов'язалось передати позивачу чай (фасований), а позивач зобов'язався прийняти та оплатити його. Загальна ціна договору становить 30 000 000 грн. Місцем поставки є франко-склад постачальника;

-специфікації та додаткової угоди до договору;

-видаткові та податкові накладні;

-на підтвердження транспортування придбаного товару надано копії договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом та транспортне експедирування № 01/12-тр від 01.12.2009 року, укладеного позивачем із СПД фізичною особою ОСОБА_2 з додатками, акту надання послуг від 31.08.2011 року, товарно-транспортні накладні та талони замовника;

-копії договорів оренди складського приміщення, актів приймання-передачі в оренду, актів здачі-приймання, рахунків-фактур, податкову накладну, банківські виписки, які підтверджують факт зберігання товару;

-на підтвердження використання придбаного у ПП "ОПТ-БЕСТ" товару у господарській діяльності позивача надано договори, специфікації та додатки до них, товарно-транспортні накладні, видаткові та податкові накладні, банківські виписки.

Суд вірно не прийняв зазначені документи у якості доказів у справі підтвердження товарності операцій за договором поставки товару №110 від 29.04.2011 року.

Відповідно до ст.. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997 року основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля ( п. 11.4 Правил).

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) ( п. 11.5 Правил).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри ( п.11.6). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.7).

Судом першої інстанції були досліджені товарно-транспортні накладні у яких відсутній підпис, прізвище, ім"я і по батькові водія перевізника, який прийняв вантаж до перевезення. Талони замовника, що були надані позивачів, також не містять інформації щодо долучених ТТН та відповідних підписів перевізника.

Інші документи щодо перевезення товару не містять жодної інформації про те, що СПД фізична особа ОСОБА_2 протягом спірного періоду надавав послуги з перевезення саме чаю, придбаного позивачем у ПП "ОПТ-БЕСТ".

Отже, суд вірно зазначив у поставні суду, що здійснення перевезення товару, не підтверджується первинними документами.

Не надано позивачем доказів і факту зберігання придбаного за договором товару.

Для перевірки доказів, що надані позивачем в ході розгляду справи, судом першої інстанції витребувались та досліджувались банківські виписки, проте встановлено, що жодних витрат на оплату праці позивач не ніс, що є свідченням відсутності трудових ресурсів для виконання господарських зобов'язань ПП "ОПТ-БЕСТ".

Всі вищевикладені доводи свідчать про відсутність реального характеру операцій між позивачем та ПП "ОТП-БЕСТ".

Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у пп. 139.1.9 п. 13.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, витрати для цілей визначення об"єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об"єкта оподаткввання податком на додану вартість мають бути фактино здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податку.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні докмуенти, які складені у разі здійснення господарських операцій.

Так як судом першої інстанції встановлена безтоварність операцій між позивачем та ПП "ОПТ-БЕСТ" за спірний період відсутні правові пілдстави для скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки господарської діяльності ТОВ "Петрон".

Посилання предстанвика апеллянта на постанову Господарського суду від 05.07.2012 року щодо дійсності угод, колегія суддів вважає, не є підставою для визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17.12.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОН" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 03 липня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.