Рішення

від 02.07.2013 по справі 908/1996/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 15/54/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.2013 Справа № 908/1996/13

За позовом Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС", 49126, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, оф. 306

до відповідача Пролетарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, 70300, Запорізька область, Розівський район, с. Пролетарське

про стягнення 202 892,36 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Михайлець І. В., довіреність № б/н від 10. січня 2013 р.

від відповідача: Калінчук Л. І., керівник, довідка ЄДРПОУ № 135159 від 05.05.2009р.

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС" до відповідача Пролетарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про стягнення 202 892,36 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2013р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 02.07.2013р.

В судовому засіданні 02.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: позивачем на виконання умов договору підряду було виконано капітальний ремонт Пролетарської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів. Відповідачем була перерахована сума авансу за договором в розмірі 84 888,72 грн. Таким чином, сума, яка підлягає сплаті за виконані роботи складає 194 305,61 грн., яку позивач просить стягнути. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору позивачем нараховано пеню в розмірі 7 420,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 194,30 гри., 3 % річних -971,53 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що грошові кошти не були перераховані на рахунок позивача з вини Управління державної казначейської служби України у Розівському районі, яке припинило перерахування грошових коштів по здійсненим платежам. Так платіжне доручення щодо перерахування коштів на рахунок позивача одержано казначейством №6 від 11.12.2012р., №8 від 21.12.2012р., та не було виконано. Також відповідач зазначив, що договором не передбачено, що датою оплати (датою виконання зобов'язань) є дата зарахування грошей на рахунок Позивача.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

28.09.2012р. між Пролетарською загальноосвітньою школою І-Ш ступенів та Приватним торгово-будівельним підприємством «ЮВЄС» був підписаний договір підряду № 28/9-03.

Відповідно до п. 2.1. Замовник доручає, а Підрядник, в межах Договірної ціни, виконує власними та залученими силами та засобами всі передбачені Договором роботи на об'єкті, забезпечує необхідну якість робіт у відповідності до ДБН та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки Замовнику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об'єкту, а Замовник зобов'язується передати Підряднику фронт робіт (будівельний майданчик), затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити роботи.

Відповідно до п.4.5. передбачено, що Замовник виконує остаточну оплату Підряднику за виконані роботи протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту та довідки та здачі закінченого об'єкту.

На виконання договірних умов Приватне торгово-будівельне підприємство «ЮВЄС» своєчасно та в повному обсязі виконало роботи. Виконані роботи були передані відповідачу за актами № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 279 194,33 грн. Акти підписані, скріплені печатками представниками обох сторін без зауважень.

В порушення зазначених умов відповідачем лише частково оплачено виконані роботи, що підтверджується платіжним дорученням № U1498263 від 23.10.2013р. на суму 84 888,72 грн.,

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 194 305,61 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як встановлено з матеріалів справи, акти приймання - передачі підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Таким чином, у відповідності до вимогами ст. 854 Цивільного кодексу України та ст. 321 Господарського кодексу України на відповідача покладається обов'язок сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва. Судом також враховується те, що від відповідача не надходило будь-яких претензій з приводу якості виконаних позивачем робіт чи з приводу порушення строків виконання таких робіт.

За таких обставин, вимога про стягнення 194 305,61 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: пеню в розмірі 7 420,92 грн. за період з 17.01.2013 року по 25.03.2013 року (по акту №1) та за період з 04.01.2013 року по 25.03.2013 року (по акту № 2), інфляційні втрати в розмірі 194,30 гри. за період січень, лютий, 3 % річних в розмірі 971,53 грн. за період з 04.01.2013 року по 25.03.2013 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 15.4 договору, в разі порушення Замовником передбачених Договором строків перерахування платежів за виконані роботи, він зобов'язаний сплатити на користь підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожен день прострочення .

Судом перевірено правильність нарахування сум, та встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 5 868,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 112,05 гри., 3 % річних в розмірі 971,53 грн., у зв'язку з невірністю розрахунку позивача.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача на позов є безпідставними в силу викладеного вище.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС" до відповідача Пролетарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про стягнення 202 892,36 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Пролетарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (70300, Запорізька область, Розівський район, с. Пролетарське; код ЄДРПОУ 26292767) на користь Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС" (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, оф. 306; код ЄДРПОУ 32405850) суму заборгованості в розмірі 194 305 (сто дев'яносто чотири тисячі триста п'ять) грн. 61 коп., 112 (сто дванадцять) грн. 05 коп. втрат від інфляційних процесів, 971 (дев'ятсот сімдесят одну) грн. 53 коп. 3% річних та 5 868 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 15 коп. пені, судовий збір в розмірі 4 025 (чотири тисячі двадцять п'ять) гри. 14 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 08.07.2013р.