Ухвала

від 10.07.2013 по справі 2а-3779/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2013 р. м. Київ К-40884/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 по справі №2а-3779/10/1670 за позовом Приватного підприємства «НЕЛ» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, позовні вимоги Приватного підприємства «НЕЛ» (далі - ПП «НЕЛ», позивач) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області, відповідач) - задоволено. Визнано протиправним та скасовано акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 26.07.2010 №199. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «НЕЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Рішення судів мотивовано відсутністю підстав для анулювання реєстрації ПП «НЕЛ» як платника податку на додану вартість, передбачених п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 15.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 18.01.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», ст.9, ст.86, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ПП «НЕЛ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 15.01.2010, згідно свідоцтва №100262982.

26.07.2010 Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області складено акт №199, в якому прийнято рішення про анулювання реєстрації ПП «НЕЛ» як платника податку на додану вартість. Підставою для анулювання зазначено п. «в» п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з тим, що у позивача відсутні основні фонди та трудові ресурси, його середньогалузеве податкове навантаження за січень-травень 2010 року по області згідно виду діяльності «оптова торгівля» становить 0,593% та підприємством не подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Згідно з п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

З урахуванням вищезазначеного, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для анулювання реєстрації ПП «НЕЛ» як платника податку на додану вартість є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення, на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді: