Постанова

від 01.07.2013 по справі 801/1112/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2013 р. Справа №801/1112/13-а

(11:34) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-пєй"

до Державної податкової інспекцієї у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДПІ в Нахімовському районі м.Севастополь

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача - Гафаров С.І., дов., Лагутіна Л.В., дов., Фоменко І.В., дов.,

від відповідача - Макієнко Н.Ю., дов., Мирошниченко К.С., службове посвідчення КР № 124544, Попондопуло О.Г., службове посвідчення КР № 103324,

від третьої особи - не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-пєй" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2013 р. № 0000024110, № 0000014110.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.02.2013 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополь.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.06.2013 р. замінено відповідача по справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акту перевірки позивача від 28.12.2012 р. № 114/41-10/36180543 не відповідають вимогам чинного законодавства, податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 р. № 0000024110, податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 р. № 0000014110 прийняті безпідставно.

Позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач:

- частково визнав податкове повідомлення-рішення № 0000024110 в частині донарахування ПДВ та нарахування штрафних санкцій у загальній сумі 43 671,00 грн., у тому числі 29 114,33 грн. основного зобов`язання з ПДВ та 14 557,17 грн. штрафних санкцій;

- частково визнав податкове повідомлення-рішення № 0000014110 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 2 022,00 грн.

- просив визнати протиправним і скасувати податкове-повідомлення рішення від 17.01.2013 р. за № 0000024110 в частині сплати 80 475 945,00 грн. ПДВ та штрафних санкцій в розмірі 40 237 972,50 грн.; визнати протиправним і скасувати податкове-повідомлення рішення від 17.01.2013 р. за № 0000014110 в частині сплати 84 856 389,00 грн. податку на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій 13 370 042,50 грн.

Відповідачем було подано письмове заперечення до адміністративного позову, у якому він вказав, що вимоги позивача є необгрунтованими та не відповідають чинному законодавству.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили у позові відмовити з підстав, викладених у запереченні проти позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Пєй" зареєстровано у якості юридичної особи, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 569822, копія якого наявна в матеріалах справи.

Статус ТОВ "Сіті-Пєй" як платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100327924 від 14. 03.2011р.

28.12.2012 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., про що складено акт перевірки від 28.12.2012 року № 114/41-10/36180543.

Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у 85 468 094 грн., у тому числі по кварталам:

- за 3 квартал 2011 року в сумі - 15 632 449 грн.;

- за 4 квартал 2011 року в сумі - 16 411 925 грн.;

- за 1 квартал 2012 року в сумі - 14 694 839 грн.;

- за 2 квартал 2012 року в сумі - 17 049 396 грн.;

- за 3 квартал 2012 року в сумі - 21 679 207 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на додану вартість всього у сумі 80 505 059 грн., у тому числі:

- липень 2011 р. 4287157 грн.,

- серпень 2011 р. 5228338 грн.,

- вересень 2011 р. 5111466 грн.,

- жовтень 2011 р. 4663727 грн.,

- листопад 2011 р. 4625634 грн.,

- грудень 2011 р. 5555174 грн.,

- січень 2012 р. 4332945 грн.,

- лютий 2012 р. 4979137 грн.,

- березень 2012 р. 4783399 грн.,

- квітень 2012 р. 4275354 грн.,

- травень 2012 р. 5784908 грн.,

- червень 2012 р. 5270971 грн.,

- липень 2012 р. 6657738 грн.,

-серпень 2012 р. 6581382 грн.,

- вересень 2012 р. 8367699 грн.

- п. 2.6 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами та доповненнями), затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, в результаті чого визначено несвоєчасне оприбуткування грошових коштів у касі підприємства на загальну суму 35 518 659 грн., у тому числі:

- за липень 2011 р. 5138771 грн.,

- за серпень 2011 р. 9281878 грн.,

- за вересень 2011 р. 7670387 грн.,

- за жовтень 2011 р. 6067438 грн.,

- за листопад 2011 р. 2659016 грн.,

- за грудень 2011 р. 1719980 грн.,

- за січень 2012 р. 759942 грн.,

- за лютий 2012 р. 704106 грн.,

- за березень 2012 р. 276645 грн.,

- за квітень 2012 р. 668682 грн.,

- за травень 2012 р. 451036 грн.,

- за червень 2012 р. 63665 грн.,

- за липень 2012 р. 37250,55 грн.,

- за серпень 2012 р. 19862,50 грн.

- п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (зі змінами та доповненнями) не збережено 378 фіскальних звітних чеків.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби згідно з п.п. 54.3 ст. 54, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р., на підставі акту перевірки від 28.12.2012 року № 114/4110/36180543, за порушення п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України збільшено ТОВ "Сіті-Пєй" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 98 228 453, 50 грн., що складається з основного платежу у розмірі 84 858 411 грн. і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 370 042,5 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000014110 від 17.01.2013р.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби згідно з п.п. 54.3 ст. 54, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р., на підставі акту перевірки від 28.12.2012 року № 114/4110/36180543, за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. збільшено ТОВ "Сіті-Пєй" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 120 757 58, 50 грн., що складається з основного платежу у розмірі 80 505 059 грн. і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 252 529, 50 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000024110 від 17.01.2013р.

Позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0000014110 від 17.01.2013р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 98 226 431,50грн., що складається з основного платежу у розмірі 84 856 389грн. і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 370 042,50грн.

Донарахування податку на прибуток у сумі 84 856 389грн. мало місце у зв'язку з визнанням відповідачем неправомірності включення до складу валових витрат сум від операцій з придбання пріпейд-продукції за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. за фінансово-господарським взаємовідносинам позивача з ПАТ «МТС Україна».

09.03.2011 позивачем укладено договір постачання та надання послуг № 6 - СПП з ПАТ «МТС Україна», згідно з п. 1.1 якого ПАТ «МТС Україна» постачає, а позивач приймає, оплачує та реалізує кінцевому споживачу продукцію, передбачену даним договором, а також надає послуги з її популяризації та підвищення попиту на неї у кінцевих споживачів.

Відповідно до п. 1.2. вищевказаного договору від 09.03.2011р. під «продукцією» у вказаному договорі мається на увазі Ваучер для поповнення рахунків абонентів ПАТ «МТС Україна», надалі Vouchers MT, який передає позивачу на електронному носію інформації.

Згідно з п. 3.1 вищевказаного договору від 09.03.2011р. вибір форми сплати Vouchers MT здійснюється виключно ПАТ «МТС Україна». Форма сплати єдиноразова 100% передплата.

Відповідно до п. 3.2 вищевказаного договору від 09.03.2011р. підставою для сплати Vouchers MT є рахунок який виставляється на підставі заявки позивача, прийнятої та затвердженої електронною поштою ПАТ «МТС Україна». Рахунок на 100% передплату дійсний протягом 3-х банківських днів з моменту його виписки.

Позивач відповідно до п.4.1. договору від 09.03.2011р. приймає і оплачує Vouchers МТ.

Пунктом 5.3 вищевказаного договору від 09.03.2011р. передбачено, що позивач, здійснивши продаж Vouchers МТ, отримує від ПАТ «МТС Україна» винагороду.

Терміни, умови та порядок постачання визначені в розділі 7 вищевказаного договору від 09.03.2011р.: п.7.2 - Передача продукції -Vouchers МТ, проводиться зі складу продавця з підписанням накладних; п. 7.3 - Vouchers МТ передається ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» за наявністю оформленої належним чином довіреності встановленого зразка та паспорта представника покупця; п. 7.4 - перехід ризиків на Vouchers МТ відбувається в момент підписання накладної.

На виконання умов договору позивачем за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 отримано від ПАТ «МТС Україна» по видатковим накладним Vouchers MT на загальну суму 501 350 919,02 грн., в т.ч.: ПФУ - 29 491 230,43 грн., ПДВ 78 643 281,29 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких є в матеріалах справи, висновком судової експертизи від 03.06.2013р., додатком № 1 до висновку судової експертизи від 03.06.2013р..

За отриманий товар ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 перераховано ПАТ «МТС Україна» грошових коштів у загальній сумі 498 849 920,65 грн., що підтверджується платіжними дорученнями на перерахування коштів ПАТ «МТС Україна» за період з 01.07.2011 по 30.09.2012, висновком судової експертизи від 03.06.2013р., додатком № 2 до висновку судової експертизи від 03.06.2013р..

Згідно з висновком судової експертизи від 03.06.2013р. Vouchers MT, які отримані позивачем, відповідно до вимог Інструкції № 291 від 30.11.1999, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», оприбутковані на рахунку 28 «Товари», який застосовується для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу; господарські операції з ПАТ «МТС Україна» знайшли відображення в податковому обліку позивача; позивач за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 по взаємовідносинам з ПАТ «МТС Україна» відображено валовий доход у сумі 394 137 123,60 грн., валові витрати - 391 088 357,19 грн., винагорода позивача за реалізацію Vouchers MT склала 3 048 766,41 грн.; формування валових витрат суб'єкта господарювання по даним бухгалтерського обліку здійснювалось у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу України о'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 138.1., 138.1.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III Податкового кодексу України відповідно до п. 14.1.228. ст. 14 Податкового кодексу України - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу;

Значення поняття «реалізація товарів» наведено у п. 14.1.202. ст. 14 Податкового кодексу України: продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Товари відповідно до п. 14.1.244. ст. 14 Податкового кодексу України - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно з п. 14.1.2. ст. 14 Податкового кодексу України у Податковому кодексі поняття активи вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Поняття економічної вигоди міститься у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Матеріальні активи - основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами відповідно до п. 14.1.111. ст. 14 Податкового кодексу України.

Нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами відповідно до п. 14.1.120. ст. 14 Податкового кодексу України.

Оскільки Vouchers МТ - це ресурси, які отримані підприємством в результаті минулих подій (придбані у контрагента по договору), використання яких призвело до отримання економічних вигод в майбутньому, використовувались позивачем з метою отримання прибутку, вказані критерії з урахуванням вищевказаних норм права кваліфікують вказані ваучери як актив підприємства, а відповідно як товар.

Згідно з висновком судової експертизи від 03.06.2013р. наданими первинними документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» висновки за актом перевірки від 28.12.2012 № 114/41-1036180543 про заниження податку на прибуток у сумі 84 856 389,00 не підтверджуються.

Більш того, відповідачем при проведенні перевірки повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. не встановлено завищення або заниження доходів, тобто відповідач при перевірці первинних документів позивача щодо продажу ваучерів МТ визнав їх товаром та визнав правомірність отримання доходу позивачем від продажу цього активу.

Позивач відповідно до Закону України «Про телекомунікації» не використовував телекомунікаційні послуги МТС в межах господарських операцій, що досліджуються, не надавав вказані послуги, не включав до витрат операційної діяльності підприємства вартість вказаних послуг.

З урахуванням вищевикладеного, позивач правомірно включав собівартість ваучерів МТ як товарів до витрат операційної діяльності, відповідно відсутні правові підстави для висновку щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. у сумі 84 856 389грн.

Позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0000024110 від 17.01.2013р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 120 713 917,5грн., що складається з основного платежу у розмірі 80 475 945грн. і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 237 972,50грн.

Донарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 у розмірі 80 505 059,00 грн. склалось з наступних епізодів:

1) Заниження податкового зобов'язання на суму 1 741 896,00 грн., в тому числі:

- 1 733 563,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Українське Гарантійне Агентство»;

- 8 333,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Фінансова компанія «Укртермінал».

2) Завишення податкового кредиту на суму 78 763 163,00 грн., у тому числі:

- 78 742 382,00 грн. по взаємовідносинам з ПАТ «МТС Україна»;

- 20 781,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентами зі станами по «ямах».

В частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29114грн. (8 333,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Фінансова компанія «Укртермінал» + 20 781,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентами зі станами по «ямах») позивач податкове повідомлення-рішення № 0000024110 від 17.01.2013р. не оскаржує.

Позовні вимоги заявлені в частині донарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 у розмірі 80 475 945грн. (1 733 563,00 грн. донарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» у зв'язку з позицією відповідача, що операції з ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» є об'єктом оподаткування ПДВ та позовач зобов'язаний був нараховувати та сплачувати ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» + 78 742 382,00 грн. зменшення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПАТ «МТС Україна» у зв'язку з позицією відповідача щодо відсутності права позивача на податковий кредит по операціям з ПАТ «МТС Україна») та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 237 972,50грн.

Відповідно до п. а) ч. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, що встановлено ч. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з висновком судової експертизи від 03.06.2013р. по даній справі:

- на виконання умов договору позивачем за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 отримано від ПАТ «МТС Україна» по видатковим накладним Vouchers MT на загальну суму 501 350 919,02 грн., в т.ч.: ПФУ - 29 491 230,43 грн., ПДВ 78 643 281,29 грн., що також підтверджується видатковими накладними, копії яких є в матеріалах справи;

- за отриманий товар ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 перераховано ПАТ «МТС Україна» грошових коштів у загальній сумі 498 849 920,65 грн.;

- в бухгалтерському обліку ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» взаємини з ПАТ «МТС Україна» за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 відображено наступним чином:

Переплата станом на 01.07.2011 (д-т 631) - 85,48 грн.

Отримано товару (д-т 281 - к-т 631) - 393 216 407,30 грн.

Відображено внесок в Пенсійний фонд (д-т 3772 - к-т 631) - 29 491 230,43 грн.

Відображено ПДВ (д-т 644 - к-т 631) - 78 643 281,29 грн.

Оплачено за товар (д-т 631 - к-т 311) 498 849 920,65 грн.;

- Vouchers MT ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» відповідно до вимог Інструкції № 291 від 30.11.1999, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» оприбутковані на рахунку 28 «Товари» - який застосовується для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу;

- господарські операції з ПАТ «МТС Україна» знайшли відображення в податковому обліку ТОВ «СІТІ-ПЄЙ»;

- ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 по взаємовідносинам з ПАТ «МТС Україна» відображено валовий доход у сумі 394 137 123,60 грн., валові витрати - 391 088 357,19 грн. Винагорода ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» за реалізацію Vouchers MT склала 3 048 766,41 грн.;

- отримані від ПАТ «МТС Україна» податкові накладні відображено в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» у відповідних періодах.

Згідно з висновком судової експертизи від 03.06.2013р. по даній справі за результатами дослідження встановлено, ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» дотримані вимоги діючого законодавства України що до формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПАТ «МТС Україна». Придбані від ПАТ «МТС Україна» товари використані в господарської діяльності, податкові накладні оформлені належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, згідно з висновком судової експертизи від 03.06.2013р., наданими документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки акту перевірки № 114/41-10/36180543 від 28.12.2012 щодо завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання на митній території України з ПДВ товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності для операцій, що оподатковуються за ставкою 20 %» в загальній сумі 78 742 382,00 грн. по взаємовідносинам з ПАТ «МТС Україна» не підтверджуються.

Згідно акту перевірки № 114/41-10/36180543 від 28.12.2012 у періоді з 01.07.2011 по 30.09.2012 позивач здійснював операції з торгівлі за грошові кошти борговими зобов'язаннями, що не є об'єктом оподаткування у відповідності з п. 196.1.5 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями та відображені у рядку 3 (колонка А) Декларацій та додатках № 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, та в порушення п. 185.1 статті 185 ПКУ занижено податкові зобов'язання при реалізації WЕВ mоney як товару на загальну суму 1 733 563,00 грн.

01.07.2010р. між позивачем та ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» укладено Договір відступлення прав вимоги та їхнього обліку № U33000088454, згідно з п. 2.1 якого ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» зобов'язується на умовах, встановлених даним договором за плату відступати права вимоги позивачу.

Вказані права вимоги до боржника ПАТ «Український професійний банк», код 19019775, відступлені на загальну суму 8 529 500,00 грн. та сплачені позивачем на вказану суму, розмір відступлення 8 445 049,73грн., що підтверджується актами до договору, висновком судової експертизи від 03.06.2013р.

03.03.2012р. укладено договір відступлення прав вимоги та їхнього обліку № U330000088454 між позивачем та ТОВ «Українська Гарантійна Агенція», згідно п. 2.1 якого ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» зобов'язується на умовах, встановлених даним договором, за плату відступати права вимоги позивачу.

Вказані права вимоги до боржника ПАТ «Український професійний банк», код 19019775, відступлені на загальну суму 209 700,00 грн. та сплачені позивачем на вказану суму; розмір відступлення 207 623,41грн., що підтверджується актами до договору, висновком судової експертизи від 03.06.2013р.

Вказані права вимоги боргових зобов'язань в подальшому позивач продавав з націнкою, що підтверджується договорами купівлі-продажу, актами до договорів купівлі-продажу припейд-продукції, податковими накладними, копії яких є в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери, інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру; до договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом відповідно до ч. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) тобто за договорами факторингу, на відміну від договорів купівлі-продажу права вимоги, плату одержує набувач прав вимоги (фактор).

Відповідно до статті 516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом, тобто договір купівлі-продажу прав вимоги у загальному випадку є двостороннім договором.

Згідно з позицією Державної податкової адміністрації, яка викладена у листі від 22.02.2011 № 4940/7/16-1517-26 "Щодо оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями" у разі, коли набувач прав вимоги не отримує плати, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди тощо, а здійснює оплату набуття прав вимоги, має місце правочин купівлі-продажу прав вимоги (а не факторингу), передбачений пунктом 3 статті 656 ЦКУ, відповідно має місце торгівля за грошові кошти борговими зобов'язаннями, що згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування податком. Своєю чергою операція з подальшого продажу права вимоги особою, що придбала таке право вимоги у ТОВ за ціною не менше ціни придбання такого права вимоги, згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу також не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з висновком науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 10.11.2011р. № 126/165 діяльність товариства із переуступлення прав вимоги згідно чинного законодавства означає передачу прав грошової вимоги; ці та інші супутні з ними операції в контексті Положення про електронні гроші в Україні,затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010р. № 481, не можуть бути віднесені до діяльності з випуску, погашення або забезпечення обігу електронних грошей.

Так, випуск електронних грошей - операція з уведення в обіг електронних грошей емітентом шляхом їх надання користувачам або агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти згідно з п. 1.3. Положення про електронні гроші в Україні,затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010р. № 481 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за N 336/18631.

Господарські операції позивача, які є об'єктом дослідження за перевіряємий період, відбувались з об'єктом цивільних прав - майновим правом грошової вимоги повернення депозиту на підставі укладеного двостороннього договору відступлення прав вимоги.

Електронні гроші виникають внаслідок здійснення їх випуску банком-емітентом згідно з Розділом 2 Положення про електронні гроші в Україні,затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010р. № 481 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за N 336/18631 (далі - Положення про електронні гроші в Україні). Відповідно до п. 2.3. розділу 2 Положення про електронні гроші в Україні електронні гроші є випущеними з часу їх завантаження емітентом або оператором на електронний пристрій, що перебуває в розпорядженні користувача або агента.

Таким чином, право вимоги щодо повернення депозиту за операціями, які перевірялись відповідачем за актом перевірки, відрізняються від електроних грошей підставами виникнення.

Відповідно П (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика підприємства визначається як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для обліку та оцінки показників статей фінансової звітності. Наказ про облікову встановлює правила ведення бухгалтерського обліку та з безлічі варіантів, дозволених національними стандартами бухгалтерського обліку прописує ті, якими підприємство керується у своїй діяльності.

Пунктом 2.3.2 Наказу про облікову політики ТОВ «Сіті-ПЄЙ» від 31.03.2011 встановлено єдину назву для ведення обліку отриманих товарів - «припейд-продукція» у зв'язку з різною назвою даної продукції, зазначеної у договорах з постачальниками (провайдерами, операторами), а саме: масив електронних одиниць; електронний код поповнення; ваучер для поповнення рахунків абонента; інтернет трафік; послуги та товари оператора; послуги та товари оператора, які існують як записи у електронному виді та мають відповідну грошову оцінку; право вимоги по діючій дебіторській заборгованості первинного дебітора по відношенню до компанії.

Згідно з висновком судової експертизи по даній справі від 03.06.2013р. наданими документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «СІТІ-ПЄЙ» висновки акту перевірки № 114/41-10/36180543 від 28.12.2012 про заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 1 733 563,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» не підтверджуються.

Оскільки відповідно до ч. 14.1.265. ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів правомірності повідомлень-рішень, які оскаржуються, відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій до позивача за операціям, які перевірялись.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні 01.07.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 05.07.13р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС від 17.01.2013р. № 0000024110 в частині збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80 475 945грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40 237 975,5грн.; податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС від 17.01.2013р. № 0000014110 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 84 856 389грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 370 042,50грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-пей" (ЄДРПОУ 36180543) 31405,5грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.