Постанова

від 27.05.2013 по справі 801/2817/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2013 р. (14:40 год.) Справа №801/2817/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства юридичної фірми «Інкоцент»

до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим

про визнання незаконними та скасування рішень.

без участі представників сторін,

Суть спору: Приватне підприємство юридична фірма «Інкоцент» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим про визнання незаконними та скасування рішень № 25 від 25.02.2013 року, № 27 від 28.02.2013 року і № 861 від 28.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій є незаконними та підлягають скасуванню на підставі наступного. Стосовно рішення № 25 від 25.02.2013 року позивач зазначив, що по періоду оплати страхових внесків в розмірі 437,46 грн. на виплачену заробітну плату 02.07.2007р. він визнає прострочення в один день, та як наслідок розмір штрафних санкцій повинен складати 10 % замість застосованих 50 %, однак дане рішення прийняте на підставі норм ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV, які на момент прийняття такого рішення втратили чинність. Інші суми, зазначені позивачем в таблиці 1 Акта від 22.02.2013р., не знаходять своє підтвердження даними первинного бухгалтерського обліку.

Крім того, в позовній заяві позивач зазначив, що інспектором при визначенні сум несплат страхових внесків не прийняті до уваги суми коштів, що надійшли відповідачу у вигляді частини сплаченого єдиного податку.

Стосовно рішення № 27 від 28.02.2013 року позивач не заперечує проти правомірності встановленого порушення, зазначеного у вказаному рішенні, при цьому він зазначає, що дане рішення прийняте на підстав ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV, яка на момент прийняття такого рішення втратила чинність.

Що стосується рішення № 861 від 28.02.2013 року позивач зазначив, що в Акті перевірки від 22.02.2013р. порушення у вигляді ненадання позивачем звітності за невстановленою формою не виявлено, що виключає можливість застосування штрафних санкцій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 27.05.2013 року не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Від відповідача до дня розгляду справи надійшли заперечення на адміністративний позов (а.с.71-73), в яких він просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що позивач в порушення ч. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пп.5.1.5, 5.1.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663, в періоді, що перевіряється, не в повному об'ємі сплачував авансові платежі у вигляді сум страхових внесків у розмірі 33,2% від виплаченої заробітної плати, в загальній сумі 2392,84 грн., згідно платіжних відомостей по виплаті заробітної плати, платіжних банківських документів, витратних касових ордерів.

Дані для рядка 5 «Сплачено авансових платежів» в таблиці № 1 на 9 сторінці акту взяті з додатка № 16 «Аналіз повноти і своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум страхових внесків по ЮФ «Інкоцент», яке складається на підставі даних картки особового рахунку страхувальника - юридичної особи.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 4.9 ч.4 Порядку формування та надання страхувальниками звіту про суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 - позивачем надані недостовірні відомості, які використовуються в Державному реєстрі по 2-м застрахованим особам (згідно відомостей по нарахуванню заробітної плати за січень і лютий 2011 року ПП ЮФ «Інкоцент» і Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органи Пенсійного фонду України за січень - лютий 2011 року), а саме: надані по 2-м застрахованим особам в таблиці 6 «Відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» за лютий 2011 року надані недостовірні відомості до Державного реєстру про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_2 (таблиця 2).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення № 8-2) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.2 Положення № 8-2 Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах відповідно до покладених на нього завдань контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон № 2464).

Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Згідно з п.1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Судом встановлено, що Приватне підприємство юридична фірма «Інкоцент» (далі - ПП ЮФ «Інкоцент») зареєстроване виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим 25.11.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 443820 та довідкою АБ №436890 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Відділу статистики у Сакському районі (а.с.37, 38).

Судом встановлено, що ПП ЮФ «Інкоцент» у періоді з 2008 по 2012 роки було платником єдиного податку, про що свідчать свідоцтва: № 04 серії А № 849293, № 18 серії Б № 147431, № 07 серії Б № 442968, серії А № 236402 за відповідні роки (а.с.39-42).

ПП ЮФ «Інкоцент» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим як платник страхових внесків за номером 06020267.

Таким чином, ПП ЮФ «Інкоцент» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що у період з 18.02.2013р. по 22.02.2013р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АРК проведено планову перевірку ПП ЮФ «Інкоцент» з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладений на Пенсійний фонд України за період з 01.01.2007р. по 31.12.2012р., повноти та своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді суми єдиного внеску та інших платежів за період з 21.01.2017р. по 18.02.2013р., а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2006р. по 31.12.2010р., за січень - грудень 2011 року, за січень - грудень 2012 року, про що складено Акт № 21-ю від 22.02.2013 року (а.с.5-11).

За результатами перевірки посадовою особою Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АРК зроблені наступні висновки:

1. Перевіркою питань, відображених в п.3, п.п. 3.4 Акту перевірки встановлено порушення ч.6 ст.20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і пп.5.1.5 і 5.1.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, в періоді, що перевіряється, не в повному об'ємі сплачували авансові платежі у вигляді сум страхових внесків у розмірі 33,2% від виплаченої заробітної плати в загальній сумі 2392,84 грн.

2. Перевіркою питань, відображених в п.6, п.п. 6.1 Акту перевірки встановлено порушення п.п. 4.9 ч.4 Порядку формування і надання страхувальниками звіту про суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 ПП ЮФ «Інкоцент» надало недостовірні відомості, які використовуються в Державному реєстрі по 2-м застрахованим особам.

3. Перевіркою питань, відображених в п.6, п.п. 6.1.3. Акту перевірки, встановлено порушення пп.8.3 п. 8 Порядку № 7-6, а саме: недостовірність відомостей по періоду трудових відносин по 1-й застрахованій особі за 2008 рік.

Висновки Акту перевірки № 21-ю від 22.02.2013 року покладені в основу рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим:

- № 25 від 25.02.2013 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам, яким до ПП ЮФ «Інкоцент» на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV застосований штраф в розмірі 50 % від сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів в сумі 1196,42 грн. (а.с.12);

- № 27 від 28.02.2013 року про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до органі Пенсійного фонду України, яким до ПП ЮФ «Інкоцент» на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV застосовані фінансові санкції в розмірі 170,00 грн. (а.с.13);

- № 861 від 28.02.2013 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недостовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України, яким до ПП ЮФ «Інкоцент» на підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовані штрафні санкції в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170,00 грн. (а.с.14).

Позивач, не погодившись з вищевказаними рішеннями, звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішення № 25 від 25.02.2013 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам, прийняте на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV за порушення позивачем ч.6 ст.20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і пп.5.1.5 і 5.1.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, а саме: в періоді, що перевірявся, не в повному об'ємі сплачувалися авансові платежі у вигляді сум страхових внесків у розмірі 33,2% від виплаченої заробітної плати в загальній сумі 2392,84 грн.

Розглядаючи по суті правомірність встановленого відповідачем порушення позивачем строку сплати авансових платежів, суд зазначає наступне.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначений ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі - Закон № 1058) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (абз. 1 ч. 6 ст. 20 Закону № 1058).

Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал (абз. 2 ч. 6 ст. 20 Закону № 1058).

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) (абз. 3 ч. 6 ст. 20 Закону № 1058).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду (абз. 4 ч. 6 ст. 20 Закону № 1058).

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (абз. 5 ч. 6 ст. 20 Закону № 1058).

Відповідно до пп. 5.1.5 Інструкції № 21-1 у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки цих сум).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Як передбачено пп. 5.1.6 Інструкції № 21-1 перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством, або за виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Сплата страхових внесків у разі одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу) здійснюється в останній робочий день базового звітного періоду.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Контролюючим органом в п. 3.4 Акту перевірки № 21-ю від 22.02.2013р. зазначено про уплату авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що уплачені одночасно з виплатою заробітної плати, у вигляді наступної таблиці (зворотній бік а.с.8, а.с.9):

Відповідно до абз. 1 ст. 9 Закону № 1058 у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що оплата позивачем авансових платежів за червень - серпень 2007 р., жовтень - листопад 2007р., лютий 2008р., січень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р. підтверджується платіжними дорученнями № 82 від 06.08.2007р. на суму 459,44 грн., № 83 від 06.08.2007р. на суму 574,00 грн., № 90 від 03.09.2007р. на суму 227,82 грн., № 92 від 03.09.2007р. на суму 833,00 грн., № 112 від 02.11.2007р. на суму 438,24 грн., № 113 від 02.11.2007р. на суму 332,00 грн., № 05 від 04.03.2008р. на суму 478,47 грн., № 06 від 04.03.2008р. на суму 105,00 грн.; виписками банку по рахункам позивача (29-36).

Суд зазначає, що виходячи з наданих позивачем документів вбачається:

- на дату виплати зарплати 02.07.2007р. в розмірі 1600,00 грн. за червень 2007р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 03.07.2007р. в розмірі 470,56 грн., недоїмка склала 437,46 грн., прострочення сплати складає 1 день;

- на дату виплати зарплати 06.08.2007р. в розмірі 2110,00 грн. за липень 2007р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 06.08.2007р. в розмірі 470,56 грн.;

- на дату виплати зарплати 03.09.2007р. в розмірі 1740,00 грн. за серпень 2007р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 03.09.2007р. в розмірі 227,82 грн.;

- на дату виплати зарплати 02.11.2007р. в розмірі 1740,00 грн. за жовтень 2007р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 02.11.2007р. в розмірі 438,24 грн.;

- на дату виплати зарплати 03.12.2007р. в розмірі 1740,00 грн. за листопад 2007р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 21.12.2007р. в розмірі 458,82 грн., недоїмка склала 458,82 грн., однак рішенням № 15 від 23.01.2008р. до позивача вже були застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків, що виключає повторне застосування штрафних санкцій за одне й те саме правопорушення;

- на дату виплати зарплати 04.03.2008р. в розмірі 1574,00 грн. за лютий 2008р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 04.03.2008р. в розмірі 478,57 грн.;

- на дату виплати зарплати 03.02.2010р. в розмірі 217,25 грн. за січень 2010р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 03.02.2010р., при цьому виникла переплата страхового внеску за рахунок єдиного податку в розмірі 44,63 грн.;

- на дату виплати зарплати 02.08.2010р. в розмірі 888,00 грн. за липень 2010р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 02.08.2010.2010р., при цьому виникла переплата страхового внеску за рахунок єдиного податку в розмірі 167,18 грн.;

- на дату виплати зарплати 01.09.2010р. в розмірі 1776,00 грн. за серпень 2010р. страхові внески були сплачені позивачем через установи банку 01.09.2010р., при цьому виникла переплата страхового внеску за рахунок єдиного податку в розмірі 148,75 грн.

Таким чином, аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позивачем дійсно допущене порушення при сплаті страхових внесків при виплаті заробітної плати 02.07.2007р., оскільки із досліджених судом документів вбачається прострочення оплати страхових внесків в один календарний день, однак за таке правопорушення відповідно до норм п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (у редакції, що діяла на момент допущення правопорушення) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовували фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків в розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум у випадку затримки їх уплати на строк до 30 календарних днів включно. Отже приймаючи до уваги прострочення уплати позивачем страхових внесків при виплаті заробітної плати 02.07.2007р. на 1 день фінансові санкції могли бути застосовані саме в розмірі 10 % від своєчасно несплачених сум, а не 50 %, як це має місце при винесенні рішення № 25 від 25.02.2013р.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що рішенням № 15 від 23.01.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до ПП ЮФ «Інкоцент» на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV застосований штраф в розмірі 10 % на суму 45,93 грн. та нарахована пеня в розмірі 0,47 грн., відповідач вже застосував до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків за період з 20.12.2007р. до 21.12.2007р. у розмірі 10% на суму 45,93 грн., оскільки позивачем дійсно допущено порушення сплати страхових внесків при виплаті заробітної плати за листопад 2007р. при затримці виплати до 30 календарних днів у розмірі 10 % штрафних санкцій, що унеможливлює встановлення актом перевірки в п. 3.4 порушення при уплаті авансових платежів страхових внесків щодо виплаченої заробітної плати 03.12.2007р. за листопад 2007р. у вигляді недоїмки на суму 566,40 грн. (а.с.9).

Щодо інших порушень, встановлених перевіркою, що стосується порушення позивачем строків уплати страхових внесків, суд зазначає, що наданими позивачем платіжними дорученнями про оплату страхових внесків спростовуються встановлені перевіркою порушення, а твердження відповідача про те, що дані порушення встановлені з огляду на дані особового рахунку позивача, не приймаються судом до уваги, оскільки такі заперечення не спростовують відомостей, зазначених позивачем у наданих суду платіжних документах, оскільки документи про оплату страхових внесків страхувальником є первинними відносно відомостей з особового рахунку позивача. При цьому суд виходить з того, що будь-яких відомостей про перерозподіл сплати страхових внесків відповідачем не надано.

Доводи позивача в обґрунтування позовних вимог щодо оскарження рішення відповідача № 25 від 25.02.2013р. наглядно розміщені в таблиці (а.с.16), яка доповнена позивачем з огляду на таблицю із п. 3.4 акту перевірки.

Що стосується рішення № 27 від 28.02.2013 року про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до органі Пенсійного фонду України, яким до ПП ЮФ «Інкоцент» на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV застосовані фінансові санкції в розмірі 170,00 грн., суд зазначає , що стосовно наявності такого порушення позивач не заперечує.

При цьому суд зазначає, що рішення № 25 від 25.02.2013 року прийняте на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV, а рішення № 27 від 28.02.2013 року прийняте на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

До 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011 року.

Відповідно, з 01.01.2011 року втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.2011 року, слід враховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку із втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином:

Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Органи пенсійного фонду з 01.01.2011 року не вправі за порушення, вчинені до та після 01.01.2011 року, нараховувати штрафи та пеню, визначені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України, незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідачем спірними рішеннями № 25 від 25.02.2013р. та № 27 від 28.02.2013р. нараховані штрафні санкції, визначені пунктами 5 та 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за порушення, вчинені до 01.01.11 року, враховуючи, що зазначені норми закону на момент їх застосування вже втратили чинність, суд приходить до висновку, що їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України, незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З урахуванням викладеного, враховуючи неправомірне застосування Управлінням Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим під час прийняття рішень від 25.02.2013 року № 25 та від 28.02.2013р. № 27 норми законодавства, які на момент прийняття оскаржуваних рішень втратили чинність, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим від 25.02.2013 року № 25 та від 28.02.2013р. № 27.

Що стосується правомірності прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим рішення № 861 від 28.02.2013 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким на підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовані штрафні санкції в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI зі змінами та доповненнями територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому суд зазначає, що матеріалами акту перевірки № 21-ю від 22.02.2013р. не встановлено порушення позивачем даної норми, а саме: неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим відсутні підстави для застосування до ПП ЮФ «Інкоцент» штрафу за правопорушення, яке не встановлене під час проведення перевірки.

Таким чином, позовні вимоги про скасування рішень № 25 від 25.02.2013 року, № 27 від 28.02.2013 року і № 861 від 28.02.2013 року обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання рішень № 25 від 25.02.2013 року, № 27 від 28.02.2013 року і № 861 від 28.02.2013 року незаконними, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Вимога про визнання протиправним може стосуватися лише індивідуального акта.

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства має бути визнання такого акта протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим № 25 від 25.02.2013 року, № 27 від 28.02.2013 року і № 861 від 28.02.2013 року.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим № 25 від 25.02.2013 року, № 27 від 28.02.2013 року і № 861 від 28.02.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства юридична фірма «Інкоцент» (ідентифікаційний код 19013838) судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.) шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим (код ЄДРПОУ 38006150).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова