Постанова

від 02.07.2013 по справі 820/4625/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 липня 2013 р. Справа № 820/4625/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Булавінової Ю.В.,

представника відповідача - Тетянчука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" (надалі за текстом - ТОВ "Принт ЛТД", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0001862210 від 28.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" на загальну суму 13751,50 грн. (за основним платежем-11079,00 грн., за штрафними санкціями-2672,50 грн.); скасувати податкове повідомлення-рішення №0001872210 від 28.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" на загальну суму 6923,00 грн. (за основним платежем-6175,00 грн., за штрафними санкціями-748,00 грн.); стягнути з Державного бюджету України на користь товариства понесені ним витрати щодо сплати судового збору у розмірі 206,83 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновки, викладені відповідачем у акті перевірки від 17.05.2013 року №1903/2210/14081663 документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є неправомірними.

Зокрема, позивач не погоджується з висновком податкового органу, що товариством не доведено використання отриманих послуг з оренди нежитлових приміщень у м. Сімферополь та бухгалтерських послуг, наданих ФО-П ОСОБА_3, у господарській діяльності товариства, що призвело до безпідставного віднесення до складу витрат суми у розмірі 15679,00 грн. (без ПДВ), безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по отриманій оренді приміщень у м. Сімферополь у сумі 1 456, 00 грн. Окрім того, відповідач у акті перевірки зазначив про наявність розбіжностей у даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Принт ЛТД" та його контрагентів, встановлених також на підставі аналізу податкового кредиту з ПДВ відповідно до Додатку 5 "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та про відсутність податкових накладних, які підтверджують правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту на суму 2 348,00 грн. Окрім того, відповідачу під час перевірки були надані факсові копії податкових накладних, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 7273,33 грн. у жовтні 2012 року. Однак, за твердженням позивача, всі первинні документи щодо віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оформлені відповідно до вимог законодавства, та були надані відповідачу в ході перевірки.

Позивач вважає обґрунтування та висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС помилковими та такими, що суперечать податковому законодавству.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведено використання орендованих нежитлових приміщень у м. Сімферополь та отриманих від ФО-П ОСОБА_3 бухгалтерських послуг у господарській діяльності товариства, оскільки Сімферопольська філія ТОВ "Принт ЛТД" не веде господарської діяльності. З наведеного, відповідач робить висновок про завищення ТОВ "Принт ЛТД" витрат на суму плати за оренду нежитлових приміщень у ЗАТ "Кримоптторг" та ТОВ "Кримоптторг" та на суму плати за бухгалтерські послуги ФО-П ОСОБА_3, а також про завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ, яка сплачена ТОВ "Принт ЛТД" у складі орендної плати за оренду вказаних нежитлових приміщень, та завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ, які не підтверджені відповідними податковими накладними, що стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибутку товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" на загальну суму 6923, 00 грн. (за основним платежем-6175,00 грн., за штрафними санкціями-748,00 грн.) та про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" на загальну суму 13751,50 грн. (за основним платежем-11079,00 грн., за штрафними санкціями-2672,50 грн.).

Заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" (код ЄДРПОУ 14081663) (позивач) перебуває на обліку в державній податковій інспекції Дзержинського району м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (відповідач) як платник податків.

З 22.04.2013 року по 08.05.2013 року (з урахуванням продовження строку перевірки з 26.04.2013 року терміном на 5 робочих днів) державною податковою інспекцією у м. Харкові проводилася планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 17.05.2013 року №1903/2210/14081663.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Принт ЛТД":

- п. 5.1 ст. 5, п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", зі змінами і доповненнями призвело до завищення скоригованих валових витрат за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 рік на загальну суму 6603 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у суму 2749 грн., в т.ч по періодам: 3 квартал 2010 року у сумі 545 грн.; 4 квартал 2010 року у сумі 1098 грн.; 1 квартал 2011 року у сумі 1651 грн.;

- п.п. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.10.3, п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об 'єкту оподаткування, за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 рік на загальну суму 15679 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 3426 грн., в т.ч. по періодам: 2 квартал 2011 року у сумі 511 грн.; 3 квартал 2011 року у сумі 513 грн.; 4 квартал 2011 року у сумі 512 грн.; 1 квартал 2012 року у сумі 473 грн.; 2 квартал 2012 року у сумі 472 грн.; 3 квартал 2012 року у сумі 473 грн.; 4 квартал 2012 року у сумі 472 грн.;

- п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п.п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 11079 грн., та призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 11079 грн., в т.ч. по періодам: у липні 2010 року у сумі 46 грн., у серпні 2010 року у сумі 46 грн., у вересні 2010 року у сумі 46 грн., у жовтні 2010 року у сумі 46 грн., у листопаді 2010 року у сумі 47 грн., у грудні 2010 року у сумі 47 грн., у січні 2011 року у сумі 47 грн., у лютому 2011 року у сумі 174 грн., у березні 2011 року у сумі 48 грн., у квітні 2011 року у сумі 48 грн., у травні 2011 року у сумі 48 грн., у червні 2011 року у сумі 43 грн., у липні 2011 року у сумі 49 грн., у серпні 2011 року у сумі 49 грн., у вересні 2011 року у сумі 49 грн., у жовтні 2011 року у сумі 49 грн., у листопаді 2011 року у сумі 4І9 грн., у грудні 2011 року у сумі 49 грн., у січні 2012 року у сумі 50 грн., у лютому 2012 року у сумі 1139 грн., у березні 2012 року у сумі 757 грн., у квітні 2012 року у сумі 232 грн., у травні 2012 року у сумі 178 грн., у червні 2012 року у сумі 50 грн., у липні 2012 року у сумі 50 грн., у серпні 2012 року у сумі 149 грн., у вересні 2012 року у сумі 66 грн., у жовтні 2012 року у сумі 7323 грн., у листопаді 2012 року у сумі 50 грн., у грудні 2012 року у сумі 50 грн.

На підставі акту перевірки від 17.05.2013 року №1903/2210/14081663 відповідачем було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення №0001862210 від 28.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість товариства на загальну суму 13751,50 грн. (за основним платежем - 1079,00 грн., за штрафними санкціями - 2672,50 грн.); податкове повідомлення-рішення №0001872210 від 28.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибутку товариства на загальну суму 6923,00 грн. (за основним платежем - 6175,00 грн., за штрафними санкціями -748,00 грн.).

Вирішуючи питання про правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відповідач в акті перевірки зробив висновки про безпідставність віднесення ТОВ "Принт ЛТД" сум сплаченої на користь ЗАТ "Кримоптторг" та ТОВ "Кримоптторг" орендної плати до складу валових витрат ( витрат ) в податковому обліку, а також про безпідставність віднесення сплачених у складі орендної плати сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки Сімферопольська філія ТОВ "Принт ЛТД" господарську діяльність не веде, отже позивач не довів, що оренда зазначених нежитлових приміщень пов'язана із його господарською діяльністю.

З урахуванням вказаного висновку, відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001872210 від 28.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток товариства на загальну суму 6923,00 грн. (за основним платежем - 6175,00 грн., за штрафними санкціями - 748,00 грн.) та податкове повідомлення - рішення №0001862210 від 28.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість товариства на загальну суму 13751,50 грн. (за основним платежем-11079,00 грн., за штрафними санкціями - 2672,50 грн.).

В акті перевірки відповідач зазначає про порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та посилається на Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 5.1, ст. 5, п. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, зі змінами і доповненнями, у той редакції, що діяла станом на виникнення спірних правовідносин (втратив чинність 01.04.2011 року), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З 01.04.2011 року оподаткування прибутку підприємств стало регулюватися Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, який набрав чинності 01.01.2011 року, а відносно податку на прибуток - з 01.04.2011 року.

Згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством включають до себе, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання, оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення.

Відповідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг включають, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

У відповідності до абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 14 п. 14.1 п.п. 14.1.36 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Принт ЛТД" фактично здійснювало діяльність у сфері оптової торгівлі автонавантажувачами та запчастинами до них, надавало послуги з технічного обслуговування автонавантажувачів.

У період, що перевірявся, позивач мав філії, зокрема, Сімферопольську філію (код ЄДРПОУ 26225140), яка з 23.07.2002 року перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополь.

Сімферопольська філія ТОВ "Принт ЛТД" відповідно до закону не має статусу юридичної особи. Керівником (директором) її є Кондрашов Борис Васильович, який одночасно є директором ТОВ "Принт ЛТД". Форма сплати податку на прибуток та податку на додану вартість консолідована. Бухгалтерський та податковий облік ведеться централізовано головним підприємством. Філія не має власного розрахункового рахунку.

З метою здійснення фінасово-господарської діяльності ТОВ "Принт ЛТД у перевіряємий період орендував нежитлові приміщення за адресою: вул. Трансформаторна, буд. 6 у м. Сімферополь. За вказаною адресою була розташована Сімферопольська філія ТОВ "Принт ЛТД". Ці обставини підтверджуються: договором суборенди №12 від 01.04.2008 року, укладеним між ЗАТ "Кримоптторг" та ТОВ "Принт ЛТД". Відповідно до п. 1 вказаного Договору об 'єктом суборенди є нежитлове приміщення площею 60 кв.м. за адресою: вул. Трансформаторна, буд. 6 у м. Сімферополь, для використання з метою розміщення складів. Орендна плата в місяць складала 280,00 грн., у т.ч. ПДВ - 46,67 грн. В подальшому, ТОВ "Принт ЛТД" орендував нежитлові приміщення загальною площею 10 кв.м. за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Трансформаторна, буд.6, що підтверджується Договором оренди нежитлових приміщень №45 від 01.01.2012 року та Договором оренди нежитлових приміщень №24 від 01.03.2012 року, укладеним з ТОВ "Кримоптторг". Відповідно до п. 1.2. цих Договорів мета оренди - комерційна діяльність. Відповідно до вказаних договорів орендна плата складала 300,00 грн., у т.ч. ПДВ - 50, 00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Принт ЛТД" у перевіряємий період здійснювало господарську діяльність, у т.ч. у АРК Крим за місцем розташування Сімферопольської філії, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, зокрема, рахунками, накладними, довіреностями на отримання ТМЦ тощо. Тобто, позивач орендував нежитлові приміщення, складські приміщення для здійснення оптової торгівлі автонавантажувачами та запчастинами до них, надання послуг з технічного обслуговування автонавантажувачів, а тому, така оренда пов'язана із здійсненням позивачем його господарської діяльності.

Окрім того, для отримання бухгалтерських послуг між ТОВ "Принт ЛТД" та ФОП ОСОБА_3 були укладені наступні договори: Договір №1 від 01.09.2009 року, Договір №1 від 01.09.2010 року, Договір №1 від 04.01.2011 року, Договір №1 від 04.01.2012 року. Метою укладення вказаних договорів було надання послуг по веденню бухгалтерського обліку Сімферопольської філії ТОВ "Принт ЛТД".

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Статтею 4 вказаного Закону встановлені основні принципи бухгалтерського обліку, зокрема, це повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі. Частинами 1,2,4 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, зокрема, користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Отже, ведення бухгалтерського обліку Сімферопольської філії ТОВ "Принт ЛТД" є обов'язковою складовою фінансово-господарської діяльності позивача.

З урахуванням наведеного, позивач на підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України мав право на віднесення до складу валових витрат (витрат) суми орендної плати, яка сплачена позивачем на користь ЗАТ "Кримоптторг" та ТОВ "Кримоптторг" за оренду приміщень по вул. Трансформаторній, 6 у м. Сімферополь та витрат на бухгалтерські послуги від ФОП ОСОБА_3

Щодо порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, втратив чинність 01.01.2011 року, встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п.7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З 01.01.2011 року правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною .

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Твердження відповідача про неправомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого у складі орендної плати, через те, що ТОВ "Принт ЛТД" не довів те, що оренда цих приміщень пов 'язана із його господарською діяльністю, спростовуються наведеними вище положеннями п. 5.1 ст. 5, п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, зі змінами і доповненнями, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а також тим, що здійснення позивачем господарської діяльності було б неможливим без оренди нежитлових приміщень.

Окрім того, відповідач у акті перевірки від 17.05.2013 року №1903/2210/14081663 зазначив про наявність розбіжностей у даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Принт ЛТД" та його контрагентів, встановлених також на підставі аналізу податкового кредиту з ПДВ відповідно до Додатку 5 "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Висновки відповідача про наявність розбіжностей у даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Принт ЛТД" та його контрагентів та про відсутність податкових накладних, які підтверджують вказані суми податкового кредиту, спростовуються наступним.

Виходячи зі змісту п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Податкова накладна відповідно до п. 201.4 Податкового кодексу України виписується в двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається к продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що протягом лютого 2011 року-серпня 2012 року відповідач не надсилав жодних повідомлень на адресу ТОВ "Принт ЛТД" про наявність розбіжностей у обліку з вказаними контрагентами, тобто наявність розбіжностей не підтверджено належними доказами.

Окрім того, суми податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджуються наступними документами:

- податковою накладною від 24.02.2011 року №254 на загальну суму 547,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 91,17 грн., виписана ТОВ «Зевс» (ІПН 254831908278);

- рахунком №169 від 02.02.2011 року, виписаним ТОВ «Бісан-Інвест" на ім 'я ОСОБА_5 на суму 200,00 грн. та 15, 00 грн. за проживання з 02.02.11 року по 03.02.11 року, касовим чеком №8631 від 02.02.2011 року на загальну суму 100,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 16,67 грн., касовим чеком №8632 від 02.02.2011 року на загальну суму 100,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 16,67 грн., касовим чеком №8633 від 02.02.2011 року на загальну суму 15,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2,50 грн. (сума ПДВ разом складає 35,84 грн.);

- податковою накладною №5603/630 від 31.03. 2012 року на загальну суму 3099,98 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 516,66 грн.;

- податковою накладною №115 від 20.01.2012 року на загальну суму 1898,64 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 316,44 грн., виписаною ТОВ "А.М.В. (ІПН 321039926500);

- рахунком №06378 від 31.01.2012 року на суму 151,00 грн., виданим філією ЧАО «Донецьктурист» на ім 'я ОСОБА_6, за проживання з 31.01.11 року по 01.02.11 року, касовим чеком №9437 від 31.01.2012 року на загальну суму 151,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 25,00 грн.;

- касовим чеком №5528 від 09.02.2012 року на загальну суму 101,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 16,83 грн. за 2-х міс. 1-кімн. номер та туристичний збір, касовим чеком №5527 від 09.02.2012 року на загальну суму 101,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 16,83 грн. за 2-х міс.1-кімн. номер та тур.збір (сума ПДВ складає 33,66 грн.);

- податковою накладною №53 від 02.02.2012 року на загальну суму 753,31 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 125,55 грн.;

- податковою накладною №59 від 09.02.2012 року на загальну суму 773,64 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 128,94 грн. Всього сума ПДВ складає 254,49 грн.;

- залізничним квитком серії УЛ №351804 від 08.02.2012 року на загальну суму 111,51 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 16,38 грн., залізничним квитком серії УЛ №351803 від 08.02.2012 року на загальну суму 111,51 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 16,38 грн. (сума ПДВ складає 32,76 грн.);

- залізничним квитком серії ТФ №836061 від 10.02.2012 року на загальну суму 71,76 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 9,87 грн.,

- податковою накладною №163 від 10.02.2012 року на загальну суму 2500,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 416,67 грн.;

- залізничним квитком серії УИ №289710 від 27.03.2012 року на загальну суму 69,84 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 9,55 грн.;

- залізничним квитком серії УИ №289711 від 28.03.2012 року на загальну суму 66,28 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 8,97 грн. Всього суму ПДВ складає 18,52 грн.;

- податковою накладною №2 від 06.03.2012 року на загальну суму 257,88 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 42,98 грн., податковою накладною №34 від 15.03.2012 року на загальну суму 773,64 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 128,94 грн. Всього на суму ПДВ 171,92 грн.;

- податковою накладною №51 від 27.03.2012 року на загальну суму 618,91 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 103,15 грн.;

- податковою накладною №17 від 10.04.2012 року на загальну суму 471,24 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 78,54 грн.;

- податковою накладною №32 від 22.05.2012 року на загальну суму 1458,24 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 243,04 грн., розрахунком №12 від 08.06.2012 року про зменшення суми ПДВ на 114,67 грн. Всього сума ПДВ склала 128,37 грн.;

- податковою накладною №41 від 31.08.2012 року на загальну суму 94, 92 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 15,82 грн.;

- податковою накладною №341 від 29.08.2012 року на загальну суму 593, 16 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 98,86 грн.

Завірені належним чином копії вказаних документів надані позивачем до матеріалів справи. Оригінали зазначених накладних надавалися працівникам відповідача під час проведення перевірки. Жодних питань щодо вірності їх складання та заповнення не було. Таким чином, сума податкового кредиту підтверджена у встановлений законом спосіб.

Також, висновки відповідача про те, що до перевірки були надані факсові копії податкових накладних, отриманих від ПТВФ "С.Т.С. Сервіс" (ІПН 2455484267), не підтверджені належними доказами, оскільки оригінали всіх податкових накладних за перевіряємий період, у т.ч. податкова накладна №2 від 11.10.2012 року на загальну суму 35640,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5940,00 грн. та податкова накладна №3 від 16.10.2012 року на загальну суму 8000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1333,3 грн., зберігаються у товаристві, та були надані працівникам ДПІ під час проведення перевірки. Наявність податкових накладних у позивача також підтверджується даними реєстрів податкових накладних та самими копіями податкових накладних, наданих до матеріалі справи.

Достовірних доказів на підтвердження своїх заперечень на адміністративний позов у частині правомірності формування податкового кредиту відповідачем не надано.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач, заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача, покладеної в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, позов належить задовольнити в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0001862210 від 28.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" на загальну суму 13751,50 грн. (за основним платежем - 11079,00 грн., за штрафними санкціями - 2672,50 грн.).

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0001872210 від 28.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" на загальну суму 6923,00 грн. (за основним платежем - 6175,00 грн., за штрафними санкціями - 748, 00 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Принт ЛТД" понесені ним витрати щодо сплати судового збору у розмірі 206,83 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08.07.2013 року.

Суддя Супрун Ю.О.