Постанова

від 26.06.2013 по справі 826/5799/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2013 року № 826/5799/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Триада-Препрес" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення №0000852204 від 24.01.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Триада-Препрес" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000852204 від 24.01.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційні сучасні технології».

Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представником позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів того, що укладання та виконання договорів не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків.

У судовому засіданні 22.05.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 03.06.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 1236/22-4/35371348 від 27.12.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 03.06.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 03.06.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження, з огляду на що суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Триада-Препрес" зареєстроване 23.08.2007 Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 35371348. Взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС 28.08.2007 за №45958, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Наказом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 12.12.2012 № 2088 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватне підприємство "Триада-Препрес" (код ЄДРПОУ 35371348) з питань обчислення та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційні сучасні технології» (код ЄДРПОУ 36832969) за лютий 2011 .

Державною податковою інспекцією Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Триада-Препрес" з питань обчислення та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційні сучасні технології» (код ЄДРПОУ 36832969) за лютий 2011.

В ході перевірки встановлено порушення вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2011 на загальну суму - 111782 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

У період лютий 2011 між Приватним підприємством "Триада-Препрес" та ТОВ "Інноваційні сучасні технології" існували фінансово-господарські відносини за договором купівлі-продажу №2802 від 01.02.2011, за яким були виписані податкові накладні, сума податку на додану вартість по яких була віднесена Приватним підприємством "Триада-Препрес" до складу податкового кредиту.

Державною податковою інспекцією Печерського району міста Києва Державної податкової служби було отримано протокол допиту свідка директора ТОВ "Інноваційні сучасні технології" ОСОБА_1 від 28.11.2011, отриманого старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області підполковником податкової міліції Гелета Ю.П., з якого вбачається наступне : ОСОБА_1 зареєстрував на своє ім'я ТОВ "Інноваційні сучасні технології" за грошову винагороду, господарської діяльності не здійснював, жодних документів, що стосуються діяльності підприємства не підписував.

Відповідно до бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" ТОВ "Інноваційні сучасні технології" зареєстровано Вишгородською районною державною адміністрацією від 05.07.2012 за номером 13341020000003313. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Інноваційні сучасні технології" №100295025 від 02.08.2010, анульовано 31.03.2011 та внесено запис до ЄДР про відсутність за місцемзнаходженням.

Відповідно до податкової звітності поданої до органів державної податкової служби ТОВ "Інноваційні сучасні технології" не мало основних засобів, не декларувало амортизаційних відрахувань та відповідно додаток К1 до декларації з податку на прибуток підприємств до податкової інспекції не подавало.

Згідно з зазначеним актом перевірки ТОВ "Інноваційні сучасні технології" не здійснювала будь - якої діяльності спрямованої на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та враховуючи вимоги норм законодавчих актів первинні документи по взаємовідносинах ТОВ "Інноваційні сучасні технології" з Приватним підприємством "Триада-Препрес" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення Приватним підприємством "Триада-Препрес" до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у сумі ПДВ 111782 грн.

За результатами перевірки було складено акт від 27.12.2012 № 1236/22-4/35371348 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 №0000852204 яким, Приватному підприємству "Триада-Препрес" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 111783 грн.

Приватне підприємство "Триада-Препрес" не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскаржило в адміністративному порядку, шляхом подачі скарги до Державної податкової служби у м. Києві від 29.01.2013 № 29/01/13 (вх.ДПС у м. Києві від 29.01.2013 № 472/10). Рішенням Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку розгляду первинної скарги від 07.02.2013 №1225/10/12-1-03 продовжено строк розгляду скарги від 29.01.2013 № 29/01/13 до 30.03.2013 (включно).

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 26.03.2013 № 2802/10/12-1-03 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському рйоні м. Києва ДПС від 24.01.2013 №0000852204, а скаргу Приватного підприємства "Триада-Препрес" без задоволення.

Приватне підприємство "Триада-Препрес" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням 24.01.2013 №0000852204 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктами 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З пояснень представника позивача вбачається, що Приватне підприємство "Триада-Препрес", у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Інноваційні сучасні технології".

Позивачем до матеріалів справи було надано копію договору купівлі-продажу №2802 від 01.02.2011, прибуткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, податкову декларацію позивача з ПДВ за лютий 2011, договір оренди приміщення № А 150310/1 від 15.03.2010, акт прийому передачі нежилого приміщення від 15.03.2010, додатки № 1, 2 до договору № А 150310/1 від 15.03.2010, акти надання послуг, платіжні доручення № 329 від 28.02.2011 та № 306 від 21.02.2011, виписки по рахунку за період січень-березень 2011.

Водночас, Приватним підприємством "Триада-Препрес" не було надано суду на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Інноваційні сучасні технології" належних доказів правовідносин.

Судом не приймаються до уваги прибуткові накладні надані позивачем, оскільки не вбачається ким саме були підписані зазначені документи, копії банківських виписок та виписки по рахунку завірені позивачем теж не є достатнім доказом, оскільки не завірені належним чином.

Відповідно до пункту 4 договору купівлі-продажу № 2802 від 01.02.2011 продавець зобов'язується відпустити товар в відповідності й на умовах зазначених в даному договорі, надати покупцю наступні документи: рахунок-фактури, накладну на відпуск товару, податкову накладну.

Позивачем не надано суду належних документів на підтвердження правовідносин з ТОВ "Інноваційні сучасні технології", а саме відповідно до договору купівлі-продажу № 2802 від 01.02.2011 : рахунків-фактури, накладні на відпуск товару.

Враховуючи те, що крім посилання на реальність та фактичне здійснення господарських операцій позивачем не наведено обґрунтувань на спростування доводів відповідача, суд дійшов висновку про те, що факт вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інноваційні сучасні технології" є недоведеним.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Інноваційні сучасні технології".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

№826/5799/13-а