Ухвала

від 10.07.2013 по справі 411/275/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Нестеренко Н.В.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 411/275/13-ц

Провадження № 22ц/782/2442/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Іванової І.П., Украінцевої Л.Д.

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 21 травня 2013 року за позовом Малого приватного підприємства фірма «Схід» до ОСОБА_2 про визнання договору укладеним,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року позивач - Мале приватне підприємство (МПП) фірма «Схід» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просив визнати укладеним договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території між ними на умовах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20 травня 2009 року «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», посилаючись на те, що відповідач проживає у квартирі, розташованій у АДРЕСА_1, яка є його власністю і користується усіма послугами, що він надає та оплачує їх, однак від укладання договору, про надання таких послуг, ухиляється.

Рішенням рішення Кіровського міського суду Луганської області від 21 травня 2013 року позовні вимоги позивача було задоволено.

Суд визнав договір Про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території між МПП фірма «Схід» і ОСОБА_2 на підставі та умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії - постанови Кабінету Міністрів України №529 від 20 травня 2009 року «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», укладеним.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь МПП фірма «Схід» судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні його позову, в зв'язку з порущенням судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Про місце, день та час слухання справи в суді апеляційної інстанції позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, але до судового засідання його представник не з'явився і про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача, яка з`явилась до апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з вимогами ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності із ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, вимогами ст.ст.213,214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інше.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано було і всі докази надані сторонами були досліджені і оцінені в їх сукупності відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 є власником квартири, розташованої у АДРЕСА_1

Згідно рішення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області «Про передання житлового фонду та основних засобів, які знаходяться у комунальній власності територіальної громади м.Кіровська, у господарське відання МПП фірма «Схід» №167 від 03.03.2007 року, позивача по справі, починаючи з 1 квітня 2007 року, визнано виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; з управління будинком, спорудою або групою будинків; з ремонту приміщень, будинків та споруд.

Тобто житловий будинок №9 за зазначеною адресою перебуває на балансі позивача - КПП фірма «Схід», який також є підприємством відповідальним за експлуатацію цього будинку та здійснює обов'язкові послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Вказаний будинок забезпечений всіма зручностями в ньому, тобто, водопостачанням, водовідведенням, електропостачанням, теплопостачанням, освітлюються сходові майданчики, проводяться профілактичні роботи з обслуговування будинку, прилегла територія підтримується в належному санітарному стані тощо.

Відповідач, квартира якого знаходиться у цьому будинку, отримував та отримує вказані послуги, у тому числі і послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Крім того, відповідач частково оплачує такі послуги, проти чого фактично не заперечувала і його представник в своїх поясненнях у судовому засіданні

Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тому відповідач, відповідно до цієї норми права, а також ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" №2482 від 19.06.1992 року і Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, зобов'язаний приймати участь в загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї долі у спільному майні будинку та вносити відповідну плату за обслуговування будинку та прибудинкової території.

Проте від пропозиції позивача про укладання договору про надання таких послуг відповідач відмовився.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд 1-ої інстанції послався на те, що наданий ним відповідачу договір «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» разом із копіями доданих до нього Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та калькуляції витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по МПП фірма «Схід», розрахунку нарахування платні з надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою де мешкає відповідач, відповідає типовому договору, а тому відмова споживача послуг від укладання договору суперечить вимогам закону.

Такий висновок суду першої інстанції є обгрунтованим та законним.

Свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторонни не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Так, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови , якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У разі такої відмови, виходячи з положень ст. ст. 3,6,12 - 15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, визнавши договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території між сторонами по справі укладеним.

З вищевказаними висновками суду першої інстанції вважає за необхідне погодитись і судова колегія апеляційного суду, оскільки зроблені вони на підставі встановлених ним у судовому засіданні обставинах справи, всебічно, повно та об'єктивно досліджених доказах, наданих сторонами, та на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

У відповідності із ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України і ст.ст.630, 640, 643 ЦК України.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст.303,304,307ч.1п.1,308,314ч.1п.1,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Кіровського міського суду Луганської області від 21 травня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: