Рішення

від 11.07.2013 по справі 278/1543/13-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/1543/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 липня 2013 року, Житомирський районний суд Житомирської області, в складі:

головуючого судді - Мокрецького В.І .

з участю секретаря судового засідання - Фурман О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та державних актів на право власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, в кінцевій редакції свого позову (а.с. 23-25, 54), просить суд визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 25.03.2011 року, у відповідності до яких вона відчужила відповідачці земельні ділянки, площею 3,7948 га та 9,1074 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Вересівської та Василівської сільських рад Житомирського району, а також визнати недійсними державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії ЯЛ №689048 та серії ЯЛ №689047, виданих 11.07.2011 року на ім'я ОСОБА_2 Свої вимоги позивачка мотивує тим, що спірні договори були укладені під впливом тяжких для неї обставин і на вкрай невигідних умовах, а саме оскільки у позивачки на момент укладення цих договорів була наявна заборгованість перед ОСОБА_3 за договором позики, у зв'язку із чим вона з метою збереження цих ділянок була вимушена укласти оспорювані договори.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 позов підтримала з тих же підстав.

Представник відповідачки ОСОБА_5 позов не визнала з тих підстав, що обставини на які посилається позивачка не можна вважати тяжкими, оскільки вони лише свідчать про наявність у останньої невиконаних цивільно-правових зобов'язань. Окрім цього, на думку ОСОБА_5, укладенням оскаржуваних договорів позивачка не змогла б зберегти земельні ділянки від арешту, оскільки відповідачка, як і позивачка, є боржником ОСОБА_3

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.03.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок, площею 3,7948 га та 9,1074 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Вересівської та Василівської сільських рад Житомирського району, у відповідності до яких ОСОБА_1 відчужила відповідачці ОСОБА_2 вказані земельні ділянки відповідно за 158017 грн. 62 коп. та 379237 грн. 30 коп. (а.с. 5-6, 26). Після чого на підставі вказаних договорів відповідачка 11 липня 2011 року отримала державні акти на право власності на дані земельні ділянки серії ЯЛ №689048 та серії ЯЛ №689047 (а.с. 55, 56).

Водночас, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, письмових доказів, висновків експертів. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Разом з тим, позивачка в суді не довела факту існування тяжких обставин, під впливом яких вона була вимушена укласти оспорювані договорити.

В свою чергу, суд не приймає до уваги доводи позивачки про те, що вона продала відповідачці вказані земельні ділянки лише з метою уникнення їх арешту державною виконавчою службою, так як у неї перед ОСОБА_3 є заборгованість за договором позики, оскільки судом встановлено, що на час укладення оспорюваних договорів також існувала заборгованість відповідачки перед ОСОБА_3 в сумі 1457240 грн., тобто сторони перебували у рівних становищах щодо їх заборгованості перед ОСОБА_3

Вказаний факт підтверджується заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23.04.2012 року, згідно якого з позивачки на користь ОСОБА_3 стягнуто борг у розмірі 1700000 грн., а також ухвалою Богунського районного суду від 21.11.2011 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до повного товариства «Ломбард - ПП «Каріна-стиль і компанія» та ОСОБА_6 про стягнення з них боргу в сумі 1457240 грн. (а.с. 11-12, 62).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні під час проголошення рішення з моменту отримання його копії, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд.

Суддя: