Рішення

від 09.07.2013 по справі 5006/41/101пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.07.2013р. Справа № 5006/41/101пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М., суддів Говоруна О.В., Харакоза К.С. розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м Маріуполь

за участі третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод», м. Маріуполь

про розірвання договору оренди від 24.01.2005р.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Ковальова Н.О.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» про розірвання договору оренди від 24.01.2005р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив умови договору оренди від 24.01.2005р., а саме передав орендоване приміщення в цілому в суборенду без згоди позивача.

Суд ухвалою від 12.10.2012р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод», м. Маріуполь.

Ухвалою від 10.12.2012р. суд зупинив провадження у справі №5006/41/101пд/2012 до закінчення апеляційного провадження по справі №40/186пд.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013р. справу №40/186пд було передано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.04.2013р. провадження по справі №40/186пд було припинено у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Суд ухвалою від 03.06.2013р. поновив провадження у справі №5006/41/101пд/2012.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.06.2013р. було призначено колегіальний розгляд справи №5006/41/101пд/2012 у складі головуючого судді Колесника Р.М., суддів Говоруна О.В., Харакоза К.С.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Надав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що, в даному випадку відсутні підстави для розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, передбачені ст. 783 ЦК України, позивачем порушено переважне право відповідача на придбання об'єкта оренди, визнане рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2012р. по справі №40/186пд, та не повідомлено про намір продати та фактичний продаж об'єкта оренди. Проте, в перебігу відповідачем було надано клопотання, у якому проти задоволення позову не заперечував.

Третя особа в судових засіданнях підтримала позицію позивача. Надала письмові пояснення до позову, у яких просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення відповідачем умови договору оренди від 24.01.2005р. шляхом передання об'єкту майна в цілому в суборенду та без згоди позивача.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представники позивача та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ

24.01.2005р. закитим акціонерним товариством «Маркопмпрод», правонаступником якого є третя особа по справі та товариством з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №207.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 1209кв.м., що розташоване у АДРЕСА_2 для використання його під розміщення об'єкта оренди. Вищевказане нежиле приміщення належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності №9, виданого 05.01.2000р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та зареєстроване у Маріупольському бюро технічної інвентаризації 05.01.2000р. за реєстром №767.

Розділом 4 договору передбачені права та обов'язки сторін.

Відповідно до п.п. в п. 4.6. договору, орендар має право передавати частину орендованого приміщення у суборенду, попередньо попередивши про це орендодавця.

У п. 7.1 договору сторони встановили строк дії договору: з 24.01.2005р. по 24.01.2015р.

Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, державної реєстрації і передачі нежитлового приміщення за актом приймання-передачі. (п. 7.2 договору).

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі майна від 08.02.2005р., наявним в матеріалах справи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.05.2010р. по справі №41/138пн (а.с. 85-88), яке набрало законної сили за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання відповідача звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1209,6 кв.м та вселення до нього позивача встановлено, що 29.12.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі- продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 5185, відповідно до якого продавець зобов'язався передати, а покупець, - прийняти у власність нежитлову будівлю номер АДРЕСА_2, яка має наступні характеристики: нежитлова будівля літ. А-1, тамбур літ. а-1, прибудова літ. а2-1, майданчики а1,а3,а4,а6,а7 загальною площею 1228,5 кв.м, та сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.3. цього договору передбачено, що згідно ч.1 ст. 697 Цивільного кодексу України покупець набуває право власності на вказане нежитлове приміщення з моменту прийняття нежитлового приміщення по акту прийому-передачі.

01.08.2008р. сторонами за договором складено та підписано передавальний акт до договору купівлі-продажу від 29.12.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №5185.

Згідно ч.1 ст.770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Отже, на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2007р. з 01.08.2008р. відбулася заміна сторони орендодавця у спірному договорі оренди з товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, що також встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 26.09.2012р. по справі №5006/37/68пд/2012 (а.с.17-20), яке набрало законної сили, за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди №207 від 24.01.2005р.

02.09.2009р. та 10.02.2010р. відповідачем були укладені договори суборенди відносно приміщення, отриманого на підставі спірного договору оренди, з приватним підприємством «Продмаркет Сервіс» та з приватним підприємством «Аква Маркет» відповідно. При цьому, доказів попереднього повідомлення орендодавця про передачу приміщення в суборенду згідно п.4.6. договору суду не надано.

У зв'язку з тим, що відповідач, укладаючи договори суборенди не отримав попереднього погодження на це з боку ТОВ «Маркомпрод» позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи розірвання договору оренди від 24.01.2005р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи сутність розглядуваного спору полягає у розірванні договору оренди №207 від 24.01.2005р. у зв'язку із порушенням його умов з боку орендаря.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами спірного договору оренди.

Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений третьою особою правонаступником якої є позивачем та відповідачем договір оренди від 24.01.2005р. є належною підставою для виникнення у сторін зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст. 773 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Положеннями ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, з огляду на встановлення судом факту передачі орендованого майна в суборенду третім особам та ненадання відповідачем доказів погодження передачі спірного майна повністю або частково будь-якій іншій особі, а також, враховуючи факт набуття позивачем прав орендодавця за договором оренди від 24.01.2005 року суд вважає позовні вимоги такими, що юридично і доказово обґрунтовані, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» задовольнити.

Розірвати договір оренди від 24.01.2005р., укладений між закритим акціонерним товариством «Маркомпрод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Хозяшка», посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №207.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка» (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, 58 кв. 2, код ЄДРПОУ 32939365) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1073,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 09.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 15.07.2013 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Суддя К.С. Харакоз

Суддя О.В. Говорун