Рішення

від 10.07.2013 по справі 914/2055/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 р. Справа № 914/2055/13

За позовом: приватного підприємства "Байкал-Інвест", м. Полтава, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані", м. Червоноград, про: стягнення 123' 878,67 грн. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Кудько В.В. - довіреність від 01.07.2013 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства "Байкал-Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані" про стягнення 123' 878,67 грн. Ухвалою від 30.05.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.06.2013 р. Судом відкладався розгляд справи на 10.07.2013 р. у зв'язку з поданим клопотанням відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №52 від 10.10.2011 р. не здійснив оплату за надані послуги з охорони майна відповідача, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 123' 878,67 грн.

В судове засідання 10.07.2013 р. позивач подав пояснення по суті спору, в якому заперечив проти спотворення відповідачем суті додаткової угоди від 08.04.2013 р. шляхом одностороннього внесення рукописного тексту поверх машинописного. Нанесений рукописний текст не можна вважати внесенням змін до договору, оскільки відсутні посилання сторін на те, які пункти договору сторони змінюють та в якій редакції сторони викладають змінені умови договору. За таких обставин умови договору №52 від 10.10.2011 р. щодо оплати за надані послуги не змінені, а тому розрахунки мають здійснюватись у строки, визначені розділом 4 цього договору.

Відповідач у судове засідання 10.07.2013 р. повторно не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.06.2013 р., долученим до матеріалів справи, проти позову в установленому порядку не заперечив. За таких обставин відповідачу було створено усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачу було створено всі належні умови для реалізації власного права на захист, однак відповідач таким правом не скористався, своїх заперечень суду не надав ні в письмовому вигляді, ні шляхом скерування повноважного представника в судове засідання.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №52 від 10.10.2011 р. про надання охоронних послуг (надалі - Договір). За умовами цього договору замовник (відповідач у справі) замовляє, а охоронні послуги (надалі - послуги), а саме: приймає під охорону майно замовника, яке належить йому на праві власності на законних підставах (надалі - об'єкт), та визначено в дислокації об'єктів (додаток №1 до даного договору) та вказаний в узгодженій сторонами план-схемі розташування постів (додаток №4 до даного договору).

Ціна договору становить 37' 400,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 6' 233,33 грн., щомісяця (пункт 4.1 Договору). Сторонами у Додатковій угоді від 31.08.2012 р. до Договору погоджено нову ціну договору у сумі 29' 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 4' 986,67 грн.

Позивачем надавались послуги з охорони об'єкта, а відповідачем ці послуги були прийняті, про що складено акти надання послуг: №1018 від 31.12.2012 р. на суму 29' 920,00 грн., №38 від 31.01.2013 р. на суму 29' 920,00 грн., №91 від 28.02.2013 р. на суму 29' 920,00 грн., №149 від 31.03.2013 р. на суму 29' 920,00 грн., №159 від 09.04.2013 р. на суму 7' 978,67 грн. Зазначені акти скріплені підписаним повноважних представників та печатками сторін у справі. Жодних претензій щодо обсягу та якості наданих послуг немає.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем часткового погашено вартість наданих послуг. Заборгованість відповідача перед позивачем за умовами виконання Договору становить 123' 878,67 грн.

У Додатковій угоді від 08.04.2013 р. до Договору сторони вирішили розірвати з 09.04.2013 р. договір №52 від 10.10.2011 р. Крім того у пункті 2 цієї угоди сторони погодили, що з моменту розірвання договору зобов'язання сторін, які виникли з Договору, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками за Договором, за винятком проведення розрахунків замовника за надані послуги перед охороною.

На підставі Додаткової угоди від 08.04.2013 р. сторонами погоджено, що з 09.04.2013 р. з 09 год. 00 хв. охорона (позивач у справі) знімає всі пости охорони з підприємства замовника (відповідач у справі), які були передані під охорону. Про зазначене складено відповідний акт від 09.04.2013 р.

Відповідачем не подано доказів погашення заборгованості у сумі 123' 878,67 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підставі укладеного з позивачем Договору відповідач користується послугами з охорони його майна, за що повинен здійснювати оплату.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно 5 числа місяця, що слідує за звітним.

Суд не бере до уваги зміст напису, вчинений у Додатковій угоді від 08.04.2013 р. до Договору поверх машинописного тексту у зв'язку з наступним. Згідно з частиною другою статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. При дослідженні Додатковій угоді від 08.04.2013 р. до Договору виявлено, що текст угоди виконано машинописом. Текст цієї угоди скріплений підписами повноважних представників та печатками підприємств. Крім того, поверх машинописного тексту здійснено рукописний напис, який підписано та скріплено печаткою лише ТзОВ "Виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані". Аналізуючи наведене, суд прийшов до висновку, що сторонами укладено Додаткову угоду від 08.04.2013 р. до Договору у редакції машинопису. В частині умови Додаткової угоди від 08.04.2013 р. до Договору виконаної рукописом, відповідачем зроблено пропозицію укласти договір на інших умовах. Проте сторонами її не погоджено, а відповідно договір не укладено. За таких обставин чинною залишається редакція Додаткової угоди від 08.04.2013 р. до Договору, яка виконана машинописним текстом.

Як встановлено судом, акти надання послуг сторонами підписано, що свідчить про виконання позивачем зобов'язань за умовами Договору та прийняття їх без застережень замовником. Кореспондуючий обов'язок з оплати наданих послуг замовник не виконав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 123' 878,67 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 174 Господарського кодексу України, статтями 11, 207, 530, 638, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані" (адреса: проспект Шевченка, 18-А, місто Червоноград, Львівська область, 80100; ідентифікаційний код 22363743 ) на користь приватного підприємства "Байкал-Інвест" (адреса: вулиця Кагамлика, будинок 37, місто Полтава, Полтавська область, 36008; ідентифікаційний код 37237804 ) 123' 878,67 грн. основного боргу, 2' 477,57 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.07.2013 року.

Суддя Рим Т.Я.