Постанова

від 25.09.2013 по справі 914/2055/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа № 914/2055/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані» за № 1-2207 від 22.07.2013 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2013 року;

у справі № 914/2055/13;

за позовом: Приватного підприємства «Байкал-Інвест», м. Полтава;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані», м. Червоноград;

про стягнення 123 878,67 грн.

за участю представників:

від позивача: Кудько В.В. - довіреність б/н від 05.08.2013 року;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ПП «Байкал-Інвест» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані» про стягнення 123 878,67 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/2055/13 (суддя Рим Т.Я) позов ПП «Байкал-Інвест» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані» на користь ПП «Байкал-Інвест» 123 878,67 грн. основного боргу.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані» подало апеляційну скаргу № 1-2207 від 22.07.2013 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що Акт № 159 від 09.04.2013 року надання послуг не є належним доказом у справі, оскільки не містить підпису представника позивача, відповідального за дозвіл та здійснення господарської операції.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 25.09.2013 року, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2013 року залишити без змін.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2011 року між ПП «Байкал-Інвест» (охорона) та ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані» (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг (надалі договір).

В п. 1.1. договору зазначено, що замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме: приймає під охорону майно замовника, яке належить йому на праві власності на законних підставах (надалі - об'єкт), та визначено в дислокації об'єктів (додаток №1 до даного договору) та вказаний в узгодженій сторонами план-схемі розташування постів (додаток №4 до даного договору).

Ціна договору становить 37 400,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 6 233,33 грн., щомісяця (п. 4.1 договору).

31.08.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду, де погоджено нову ціну договору у сумі 29 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 986,67 грн.

Пізніше, між сторонами були підписані акти надання послуг до договору № 52 від 10.10.2011 року: №1018 від 31.12.2012 р. на суму 29 920,00 грн., №38 від 31.01.2013 р. на суму 29 920,00 грн., №91 від 28.02.2013 р. на суму 29 920,00 грн., №149 від 31.03.2013 р. на суму 29 920,00 грн., №159 від 09.04.2013 р. на суму 7 978,67 грн.

В подальшому, 08.04.2013 року між сторонами була укладена додаткова угода про розірвання договору про надання охоронних послуг № 52 від 10.101.2011 року. У п. 2 цієї угоди сторони погодили, що з моменту розірвання договору зобов'язання сторін, які виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками за договором, за винятком проведення розрахунків замовника за надані послуги перед охороною.

09.04.2013 року між сторонами був підписаний акт зняття постів охорони з підприємства замовника (відповідач у справі), які були передані під охорону.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач не розрахувався за отримані послуги згідно договору за період грудень 2012 року по 09.04.2013 року в сумі 123 878,67 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В п.п. 4.2, 4.3. договору сторони погодили, що замовник оплачує вартість послуг щомісячно до 5 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата замовником наданих послуг здійснюється на підставі рахунку або Акта складеного у відповідності до розділу 7 даного договору.

В розділі 7 договору сторони погодили, що акт наданих послуг складається щомісячно і передається охороною замовнику для підписання. При неотриманні акту замовник повинен звернутися до охорони з вимогою про надання акту. Якщо замовник не повідомив охорону про не надходження акту до 3 числа місяця наступного за звітним, то Акт вважається отриманим і послуги прийняті замовником без зауважень.

Не підписання акту наданих послуг замовником не підтверджує факту не надання послуг за звітний період. Факт надання замовнику послуг підтверджується чинністю даного договору.

В разі обґрунтованих зауважень до охорони, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, замовник зобов'язаний в термін трьох календарних днів з дня виявлення названих зауважень, письмово заявити про них охороні. Якщо замовник не зробить такої заяви він втрачає право у подальшому посилатись на ці зауваження, як порушення умов договору.

В матеріалах справи містяться акти надання послуг до договору № 52 від 10.10.2011 року: №1018 від 31.12.2012 р. на суму 29 920,00 грн., №38 від 31.01.2013 р. на суму 29 920,00 грн., №91 від 28.02.2013 р. на суму 29 920,00 грн., №149 від 31.03.2013 р. на суму 29 920,00 грн., №159 від 09.04.2013 р. на суму 7 978,67 грн. Усі акти (крім акта № 159 від 0.08.2013 року) містять печатку та підпис представників сторін та підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг з охорони згідно договору від 10.10.2011 року.

Акт надання послуг №159 від 09.04.2013 р. на суму 7 978,67 грн. містить підпис представника відповідача та печатки обох сторін.

Твердження апелянта про те, що Акт №159 від 09.04.2013 р. на суму 7 978,67 грн. не є належним доказом у справі оскільки не містить підпису представника позивача відповідального за здійснення господарської операції, не свідчить про те, що позивачем не надавались відповідачу послуги з охорони в період з 01.04.2013 року по 08.04.2013 року.

Адже, сторони в договорі погодили, що факт надання замовнику послуг підтверджується чинністю даного договору. Договір припинив свою дію з 09.08.2013 року

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача із зауваженнями щодо ненадання послуг в період дії договору.

Також, в матеріалах справи відсутні докази щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 123 878,67 грн. за отримані послуги з охорони на підставі договору за період грудень 2012 року по 08.04.2013 року.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач в повному обсязі не розрахувався перед позивачем за отримані послуги згідно договору та не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 123 878,67 грн.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2013 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівського області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.