Постанова

від 03.07.2013 по справі 2а-1295/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 9104/106475/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

за участю секретаря - Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рекламне агентство «КОНТО» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року по справі № 2а-1295/12/1370 за позовом Приватного підприємства «Рекламне агентство «КОНТО» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рекламне агентство «КОНТО» (далі - ПП «Рекламне агентство «КОНТО») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 14 жовтня 2011 року № 0002892302/34138.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року по справі № 2а-1295/12/1370 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував принцип індивідуальної відповідальності, відповідно до якого ПП «Рекламне агентство «КОНТО» не повинно нести відповідальність за фінансово-господарську діяльність контрагентів, неподання чи недостовірність поданої ними податкової та іншої звітності, а також тим, що договірні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Младен Груп-ЛТД» (далі - ТОВ «Младен Груп-ЛТД») мали реальний товарний характер, що підтверджено необхідними первинними документами та не спростовано відповідачем в установленому чинним законодавством порядку.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній підстави, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Рекламне агентство «КОНТО» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Младен Груп-ЛТД», за результатами якої складено акт перевірки від 23 вересня 2011 року № 2738/23-2/32970054.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення ПП «Рекламне агентство «КОНТО» п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на 19600.00 грн., в тому числі за квітень 2010 року в розмірі 19600.00 грн.

Податковий орган виходив з того, що господарські операції між ПП «Рекламне агентство «КОНТО» та ТОВ «Младен Груп-ЛТД» фактично не здійснювались, а лише проводилось їх документальне оформлення, оскільки за даними податкової звітності у ТОВ «Младен Груп-ЛТД» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2011 року № 0002892302/34138, яким ПП «Рекламне агентство «КОНТО» збільшено розмір суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 24500.00 грн., в тому числі за основним платежем на 19600.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4900.00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданої контрагентом податкової накладної, не є підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту, оскільки в даному випадку було проведено безтоварну операцію з метою формування податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Аналіз норм п. 1.3, п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг, або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В підтвердження факту існування вказаних обставин у даній справі ДПІ у Залізничному районі м. Львова не надано суду жодних належних та допустимих доказів.

Натомість позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано суду копію укладеного з Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» договору від 18.03.2010 року № 10/419, відповідно до якого позивач зобов'язувався виконати роботи з виготовлення і встановлення боксів для мастил.

На виконання вказаного договору позивачем було укладено з контрагентом ТОВ «Младен груп-ЛТД» договір від 29 березня 2010 року № 12/2010 про виконання останнім роботи по виготовленню каркасів металевих, копія якого також наявна в матеріалах справи.

Про виконання вказаних вище договорів свідчать копії платіжних доручень, податкових накладних, актів приймання-передачі робіт, специфікацій.

Зазначені документи містять усі необхідні реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Відсутність в позивача товарно-транспортних накладних не може судом розцінюватись як обставина, яка свідчить про безтоварність господарської операції, оскільки товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент ТОВ «Младен Груп-ЛТД» були зареєстровані в установлено законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що господарські операції між ПП «Рекламне агентство «КОНТО» та ТОВ «Младен Груп-ЛТД» реально проведені, а відповідно вказані у виписаних даним контрагентом податкових накладних відомості відповідають дійсності.

Натомість, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в підтвердження правомірності прийнятого ним рішення. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 23 вересня 2011 року № 2738/23-2/32970054 не є достатньо обґрунтованими та не підтверджуються зібраними належними та допустимими доказами.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Викладене свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту з врахуванням суми податку на додану вартість, що зазначена у виписаних ТОВ «Младен Груп-ЛТД» податкових накладних.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рекламне агентство «КОНТО» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року по справі № 2а-1295/12/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 14 жовтня 2011 року № 0002892302/34138.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС

Повний текст постанови складено 08 липня 2013 року.